MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Чим менше – тим краще

11.10.2007   
Юрій Чумак
В наслідок скорочення чисельності тих, хто утримуються за гратами, в’язні отримують більше території, більше можливості спілкуватися, і в результаті кількість конфліктних різко зменшується.

Українські виправні колонії поступово наближаються до європейських стандартів по співвідношенню кількості ув’язнених та співробітників цих закладів. На сьогоднішній день в деяких пенітенціарних установах України воно наближається до 1/1.

Про це 9 жовтня повідомив на прес-конференції заступник начальника управління Департаменту з питань виконання покарань у Харківській області Олександр Дегтяр.

Так, на сьогоднішній день у Куряжській виховній колонії Харківської області утримується всього 174 людини – при тому, що розрахована вона на 1500 ув’язнених, і в минулі часи нерідко була переповнена. А в Мелітопольській виховній колонії (Запорізька область), де перебувають дівчини, на 126 ув’язнених приходиться аж 160 співробітників, тому, за свідченням психологів, «відношення до дівчат у закладі майже батьківське» (див. також На свободу – з відповідальною поведінкою).

Кількість в’язнів у більшості колоній країни також зменшується. Це відбувається за рахунок того, що знижується число осіб, покараних за скоєння злочинів з позбавленням свободи. Якщо за часів Радянського Союзу співвідношення тих, кому присудили покарання, пов’язане з позбавленням волі до тих, кого покарали без позбавлення волі, становило 70/30, то зараз ця пропорція складає 50/50.

За словами полковника Дегтяра, по Харківській області зараз нараховується близько 12 тисяч ув’язнених та приблизно стільки ж осіб, які отримали судові вироки, не пов’язані з позбавленням волі.

В наслідок зменшення кількості тих, хто утримуються за гратами, в’язні отримують більше території, більше можливості спілкуватися, і в результаті кількість конфліктних ситуацій «падає прямо на очах», – запевняє пан Дегтяр.

Щодо кількості скоєних рецидивних злочинів серед тих, хто вийшов на волю, то, за словами полковника Дегтяра, як в Україні, так і в розвинутих країнах Заходу, цей показник складає приблизно 30-40% (до речі, 34-35% рецидивів було й у колишньому СРСР). Можливо, така константа рецидивної злочинності пов’язана не з місцем проживання, умовами життя, політичною системою тощо, а знаходиться у залежності від самої сутності людини…

Зараз Харківське обласне управління Департаменту з питань виконання покарань співпрацює зі швецькими колегами у напрямку обміну досвідом. Планується подібний договір укласти з Канадою та Швейцарією, щоб, як зазначив О. Дегтяр, «довести роботу української пенітенціарної системи до світових стандартів».

 

 Поділитися