Колективне звернення учасників громадської акції протесту, щo проводиться Всеукраїнським громадським об’єднанням «Центр захисту прав людини «Свобода»

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
м. Київ, вул. Богомольця, 10

копія: ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 4-Б

копія: ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
м. Київ, вул. Грушевського, 5

копія: СЕКРЕТАРІАТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
м. Київ, вул. Банкова, 11

копія: ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ
м. Київ, вул. Різницька, 13/15

 

КОЛЕКТИВНЕ ЗВЕРНЕННЯ
учасників громадської акції протесту, щo проводиться Всеукраїнським громадським об’єднанням
«Центр захисту прав людини «СВОБОДА»

Ми, що підписалися нижче, представники Всеукраїнського громадського об’єднання „Центр захисту прав людини „Свобода”, писали Вам листи, ходили на особисті прийоми, але Ви не чуєте біль народу. Занурившись в свої власні кабінети, в політичні розборки, Ви забуваєте про своє призначення, а також забуваєте про те, що саме народ наділив Вас високими повноваженнями для захисту державних інтересів, прав і свобод людини і громадянина.

Кожен з нас приїхав до Києва, деякі з далеких куточків України, з найболючішими проблемами, які неможливо вирішити на місцевому рівні.

Ми вимагаємо негайного втручання у вирішення наступних питань:

1) В’язень Артур Манукян, який відбуває покарання у виправній колонії № 49 Кіровоградської області Петровського району в селі Новостародуб, потребує негайної медичної допомоги. Вартові цієї колонії складають незаконні рапорти за начебто «його правопорушення» і не допускають надання йому медичної допомоги. Для проведення його госпіталізації і здійснення оперативного втручання у Луганській міській лікарні Артурові Манукяну та іншим в’язням довелося голодувати!!! Після  операції,  йому не надають відповідної медичної допомоги, продовжують складати неправдиві рапорти, хоч насправді людина дуже ослаблена. Зараз його кров’яний тиск становить 60/90. Приблизно два тижні тому у виправній колонії № 49 відбулась «незалежна» медична комісія, яка прийшла до висновку, що Артур Манукян – здоровий!!! Але це не відповідає  дійсності.

Вважаємо, що виною всьому, начальник виправної колонії № 49 пан Воробйов, оскільки він має негативне ставлення до громадян Вірменії та має корупційні зв’язки у прокуратурі міста Кіровоград, зокрема, з прокурором Володимиром Кривоносом, а також паном Польовим, що працює у Департаменті з захисту прав людини. На даний час в’язень Артур Манукян, знаходиться на обліку у Луганській міській лікарні № 17, цей факт підтверджує, що дана особа дійсно серйозно хвора. Вимагаємо негайного надання медичної допомоги Артуру Манукяну та проведення службового розслідування у відношенні начальника ВК № 49 Воробйова.

2) 07.04.2008 року в місті Одеса з двома маленькими онуками (три і п’ять років) була затримана громадянка Герасимчук Ольга Антонівна за підозрою у вимаганні та доставлена в місто Вінниця. З першої години ночі до восьмої години ранку 08.04.2008 року над нею знущались та катували працівники відділу боротьби з організованою злочинністю у Вінницькій області, а саме: Жуковський Ю.К., Лабріков А.К., а також ще одна невідома особа на ім’я Андрій. В результаті нанесених тілесних ушкоджень на протязі декількох днів до Герасимчук Ольги багато раз в викликали швидку медичну допомогу (виклики документально підтверджені). Але неодноразові законні вимоги затриманої Герасимчук О.А., а саме, клопотання про проведення незалежної експертизи в присутності адвоката, залишено без задоволення. Експертиза у справі взагалі не проводилась, а в порушенні кримінальної справи у відношенні вищезазначених працівників Вінницького ВБОЗу звичайно ж відмовлено!!! Разом з тим не винна людина за сфабрикованими матеріалами кримінально  справи за трьома пунктами обвинувачення засуджена до восьми років позбавлення волі!!! Апеляційний суд не зважаючи на  очевидність не виявив порушень закону з боку державних посадовців в ході досудового та судового слідства, а тому залишив вирок суду першої інстанції без змін. Вимагаємо порушити кримінальну справу і відношенні Жуковського Ю.К., Лабрікова А.К., та взяти під ретельний контроль  Верховним Судом України розгляд справи під час касаційного провадження.

3) 09.04.2009 року Григоренко Василь Юрієвич був засуджений Вінницьким районним судом за ст.289 ч.3 185 ч.2 КК України, що передбачає до семи років позбавлення волі. Вважаємо,що вирок суду незаконний, упереджений та такий, що підлягає скасуванню, оскільки судом було грубо порушено ст. 70 КК України під час призначення покарання. А також  не застосовано  норми статей 69, 75 КК України, не дивлячись на те, що для цього були всі  підстави. Вимагаємо взяти під ретельний контроль з боку Верховного Суду України розгляд справи під час касаційного провадження.  

4) 26 жовтня 2006 року в місті Одеса, Баранівський Євгеній Васильович, по-звірячому побив громадянина Мукомол Василя Анатоліївича. В той час, коли той вигулював собаку, Мукомолу В.А. було завдано тяжкі тілесні  ушкодження, спричинені  двадцятью дев’ятью (!!!) пораненнями, які зафіксовано багаточисельними експертизами. Але порушити кримінальну справу і покарати винного не є  можливим через роботу корупційно-кланової системи чиновників. Замість покарання злочинців, «система їх покриває», тим самим перетворюючись на злочинну. В той час, коли  живодери розгулюють на свободі громадянин Мукомол В.А. перебуває в нейрохірургічному відділенні Одеської лікарні. На даний час його майже повністю паралізовано. Вимагаємо порушення кримінальної справи у відношенні Баранівського Євгена Васильовича.

5) Удовенко Павло Павлович, 1966 р. н., який відбуває покарання у Бердичевській виправній колонії № 70 Житомирської області за злочини передбачені ч.1 ст.122, ч.2 ст. 127, ч.2 186, ч.3 189, ч.3 ст. 357, ст.386 КК України. Цю справу було сфабриковано  слідчою Ялтинської міської прокуратури та передано на розгляд до Ялтинського міського суду. Суддя Ганич Н.Ф. не задовольняючи жодного клопотання Удовенко П.П. про виклик свідків зі сторони обвинуваченого, виніс вирок про позбавлення волі  Удовенко П.П. строком до  десяти років!!!  Оскарження даного вироку в апеляційному та касаційному порядку не відновило право Удовенко П.П. на справедливий судовий розгляд. Вимагаємо взяти під ретельний контроль Верховним Судом України розгляд справи Удовенко П.П. в порядку виключного провадження, а на час розгляду перевести його до Симферопольської виправної колонії. 

6) Заступник прокурора Дарницького району м. Києва, пан Нимченко протиправно утримує невинного 20-ти річного киянина Евгенія Новицького у Київському СІЗО№ 13.  26.02.2009р. Апеляційним судом м. Києва (суддя Бець А.В.) було скасовано обвинувальний вирок по справі і справу було направлено на ДС.

Тому вимагаємо негайного втручання Генеральної прокуратури України  для:

– проведення службової перевірки у відношенні прокурора Дарницької районної прокуратури м. Києва пана Нимченко, який направляє сфальсифіковані міліцією справи до суду, не здійснюючи перевірки фактів;

– розслідування факту катування Новицького Євгенія у період з 02.03.2007р. по 10.03.2007р. у Дарницькому РВВС м. Києва, що по вул. Кошиця, і по вул.Ремонтній, 7.

– проведення експертизи видеозапису відновлення обстановки та обставин вбивства  Петра Вишняка від 09.03.2007 р., де зафіксовано Євгенія Новицького зі слідами побиття на обличчі (з обов’язковим залученням судових медичних експертів та спеціалістів з операторського та кіно мистецтва).

7) Ощепкова Олександра Веніаміновича, 1974 р. н., було засуджено за вбивства, яких він не скоював. На протязі доби міліціянти  Мінського РУВС м. Києва «вибивали явку з повинною». Його били руками, ногами, палицями, одягали целофанові пакети на голову, підключали електрострум до геніталій. Після катувань Олександр шість годин не приходив до тями. Саме ці тортури змусили його написати «явку з повинною» під диктовку слідчого  Мінської  районної прокуратури м. Києва Федорина М.І. Адвоката до Ощепкова О.В. не допускали, постійно залякували. У той час як його справа розглядалась Київським Апеляційним судом м. Києва, в Київському СІЗО № 13 йому відрізали мочки вух (є медична довідка та фото).

Ощепков О.В та його захисники неодноразово зверталися до різних гілок влади: Президента України, Генерального прокурора України, Верховного Суду України, народних депутатів, але отримували стандартні відписки, тому вимагаємо перегляду сфабрикованої кримінальної справи Ощепкова О.В. Верховним Судом України в порядку виключного  провадження.

8) Бондар Михайло Васильович, 1960 р. н., засуджений за начебто «вбивство» односельця до тринадцяти років позбавлення волі. Під час досудового слідства Бондаря М.В. було катовано через підключення електричного струму до всіх частин тіла. Крім того, його садили у 200 літрову бочку з розчином хлорки, потім закованого в наручники його підвісили на «лом», де він висів майже добу. Зняли тільки тоді, коли в очах лопнули судини і кров пішла через вуха. Доказів вини Бондаря М.В. у вбивстві не було знайдено, тому через 10 діб його відпустили до дому. Протягом двох  місяців він змушений був лікувати м’язи рук і статеві органи.

Майже через чотири роки Бондаря М.В. було знову заарештовано за тими ж звинуваченнями. З’явилася «свідок», яка згодом, у судовому засіданні, відмовилася  від свої показів  та пояснила,  що дала покази під тиском слідчого Немирівської районної прокуратури Вінницької області Семенова В.П. Проте цей факт не було прийнято до уваги судом. На даний час Бондар М.В. відбуває покарання у колонії № 114 Могилів–Подільського району. Вимагаємо перегляду сфабрикованої кримінальної справи Верховним Судом України в порядку виключного провадження та  проведення негайного службового розслідування у відношенні усіх службових осіб, які приймали участь у справі. 

9) Лепешкін Олександр Володимрович, 1973 р. н., був обвинувачений за ч.2 ст.194 КК України, ч.2 пункт 1,4,5, 12 ст.115 КК України, ч.1 ст.122 КК України, ч.1 ст. 125 України. Під час досудового слідства на нього здійснювався психологічний та фізичний тиск слідчим ГУСУ МВС України в м. Києві Сторожук В.В. Крім того, слідчим було порушено право на захист обвинуваченого  і викрадено власноручно написані покази о Лепешкіна О.В. Вищезазначені факти встановлено постановою Апеляційного суду м. Києва від 06.04.2009р.

Протоколи допиту Лепешкіна О.В., та протоколи про проведення експертизи було підроблено (на них сфальсифіковано його підпис). Скарги обвинуваченого Лепешкіна О.В. на адресу Генерального прокурора України, МВС України, прокурора м. Києва  по-суті не розглянуто.

На даний час обвинувачений Лепешкін О.В. знаходиться у СІЗО № 13 в м. Києві. 24.07.2009р. Рішенням Апеляційного суду м. Києва справу за обвинуваченням Лепешкіна О.В. направлено на ДС. Вимагаємо порушення кримінальної справи у відношенні слідчого Сторожук В.В., а також отримання відповіді на раніше направлені скарги Лепешкіним О.В.

10) 08 квітня 2009 року 22-ти річний  Левчун О. у задовільному стані  був поміщений в Кіровоградське СІЗО Державного департамента України з питань виконання покарань. 29 травня затриманий Левчун перебував  в реанімаційному відділенні  Кіровоградської лікарні № 1 в критичному стані  зі  слідами очевидних тортур і катування на тілі. В ніч з 01 на 02 червня 2009 р. він помер. Але всі вимоги правозахисників, адвоката, рідних загиблого про проведення незалежної експертизи і покарання винних залишаються не почутими.

04 червня 2009 р. Прем’єр міністр України Юлія Тимошенко доручила Першому віце прем’єру міністру Турчинову, Генеральному прокурору Олександру Медведько негайно провести ретельну перевірку  інформації про трагічну загибель хлопця. Проте станом на 30.07.2009 р. кримінальну справу проти злочинців у погонах не порушено.

Вимагаємо проведення Генеральною прокуратурою України негайного службового розслідування у відношенні усіх службових осіб, які приймали участь у справі та притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Крім того, ми вимагаємо від Президента України підтримати проект Концепції державної політики запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, підготовлений Харківською правозахисною групою.