Чи вплинули вибори 25 жовтня на поширення коронавірусу?

Зараз мапа карантинних зон України виглядає, як осіннє листя: вона вся червоно-помаранчева.

11 листопада уряд запровадив «карантин вихідного дня». Одночасно чиновники, політики, представники МОЗу вголос говорять про необхідність посилення карантину, ледь не введення нового локдауну. Проте чомусь «забувають» вказати на одну з ймовірних причин сьогоднішнього спалаху пандемії: недостатньо ефективне забезпечення протиепідемічних заходів під час проведення голосування з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

У день виборів, здійснивши моніторинг близько 15 виборчих дільниць у Харкові та області, й побачивши на власні очі і кабінки для голосування людей з маломобільних груп населення, поєднані з кабінками для осіб з симптомами респіраторних захворювань, і термометри, які показували температуру виборців у 32-34 (а одного разу й 25) градусів, і натовпи перед приміщеннями для голосування, в яких люди стояли без дотримання соціальної дистанції, і членів ДВК, які сміливо (але необачно), не маючи належного захисту від потенційного зараження, ходили з маленькою скринькою до тих, хто через хворобу не зміг прийти до дільниці, і… одним словом, я був трохи ошелешеним.

Тому вирішив зателефонувати медичному експерту Харківською правозахисної групи – лікарю, кандидату медичних наук Андрію Роханському, аби спитати в нього, наскільки така ситуація може вплинути на поширення інфекції коронавірусу.

Нижче наводжу стислі тези того, що він мені тоді розповів:

1. Будь-які масові заходи, навіть із дотриманням протиепідемічних мір, все одно несуть певні ризики.

2. Основна маса людей на виборах перебуває в масках, які фільтрують, проте не затримують на 100% поширення вірусу. Було б набагато краще, аби всі, хто приходив на виборчі дільниці, були в респіраторах, які не дають вірусу ані вийти з організму, ані потрапити до нього.

3. Основні ризики є для членів виборчих комісій, а також для правоохоронців, які постійно знаходяться у закритих приміщеннях, нерідко – понад добу. І не слід забувати, що маски, в яких вони працюють, розраховані всього на 2-3 години (тому їх необхідно регулярно міняти). При цьому ті, хто працював на дільницях, що мають маленькі приміщення для голосування, наражалися на більшу небезпеку – через скупчення людей і обмеження повітря.

4. Загроза зараження на covid-19 та тяжкості протікання хвороби напряму залежить від «вірусного навантаження», тобто, кількості вірусів, які особа, умовно кажучи, «спожила». Якщо хтось контактує з багатьма людьми, що мають коронавірус, шанси захворіти, на жаль, збільшуються.

5. Градусники для температурного скринінгу, як і будь-які інші медичні прилади, мали пройти метрологічну сертифікацію. З огляду на стислі терміни, в які їх купували та великі обсяги таких закупівель, вірогідним є те, що таку сертифікацію термометри не пройшли. Та ще й членів виборчих комісій навряд чи встигли належно навчити ними користуватися. За таких умов недивним є те, що градусники показують занижену температуру, через те свою превентивну функцію такий скринінг не забезпечує.

6. До того ж, якщо врахувати обмеження, встановлені Кабміном до певних територій, які входять до так званих «помаранчевої» та «червоної» зон карантину, то проведення в більшості з них «масових заходів», якими є вибори, взагалі мало бути унеможливлене. Однак було прийнято політичне рішення про те, що вибори відбудуться «за будь-якої погоди», тобто, за будь-якої епідемічної ситуації…

7. Інкубаційний період у COVID-19 складає, в середньому, 10-14 днів. Отже, якраз через 2 тижні після дня голосування ми зможемо побачити, наскільки вибори вплинули на поширення коронавірусної інфекції в Україні.

Аби не наврочити, я вичекав ці 2 тижні. І, на жаль, прогнози медичного експерта справдилися – крива захворюваності на коронавірус в нашій країні різко пішла вгору.

Не маючи цифр щодо кількості членів дільничних та територіальних виборчих комісій, які захворіли після 25 жовтня (адже така статистика ніким не ведеться), в якості певної ілюстрації наведу цифри, що публікує Міністерство внутрішніх справ стосовно своїх працівників (значна частина яких – працівники поліції та рятувальники – якраз чергували на виборчих дільницях):
- 15 жовтня – за добу зафіксовано 213 випадків COVID-19 серед працівників МВС.
- 16 жовтня – за добу зафіксовано 247 нових лабораторно підтверджених діагнозів коронавірусної хвороби серед працівників системи МВС.
- 30 жовтня – зафіксовано 378 лабораторно підтверджених діагнозів коронавірусної хвороби у працівників МВС.
- 10 листопада – COVID-19 зафіксовано у 569 правоохоронців.

Даною статтею я не ставлю за мету привести читачів до висновку, що місцеві вибори в жовтні 2020 року взагалі не слід було проводити. А хочу наголосити на тому, що нашвидкуруч організовані протиепідемічні заходи (незважаючи на значні суми, витрачені на них з місцевих бюджетів), на жаль, не були достатньо дієвими.

Юрій Чумак, громадський омбудсмен із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА в Харківській області