пошук  
версія для друку
04.12.2002 | Група фахівців з інтерактивних послуг і демократії. MM-S-OD

Проект Декларації про свободу комунікації в інтернет

   

Держави-члени Ради Європи,

Нагадуючи зобов’язання держав-членів щодо фундаментального права на свободу висловлювань та інформацію, що гарантується статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод;

Беручи до уваги, що свобода висловлювань та інформації щодо нових інформаційних і комунікаційних послуг потребує повторного підтвердження;

Визнаючи, в той же час, потребу врівноважити свободу висловлювань та інформації з іншими законними правами та інтересами;

Нагадуючи в цьому відношенні Конвенцію про кіберзлочин і Рекомендацію No. R (2001) 8 про саморегулювання щодо кіберзмісту;

Нагадуючи, крім того, Резолюцію No. 1 5-ої Європейської Міністерської Конференції щодо політики в сфері засобів масової інформації (Салоніки, 11-12 грудня 1997 року);

Будучи стурбовані спробами обмежити доступ громадськості до комунікації в інтернет з політичних причин чи інших приводів усупереч демократичним принципам;

Будучи переконані, що існує потреба твердо заявити, що попередній контроль комунікацій в інтернет, незалежно від кордонів, повинен залишатися виключенням;

Беручи до уваги, крім того, що існує потреба усунути перешкоди перед індивідуальним доступом до інтернет, і, таким чином, доповнити вже розпочаті заходи по створенню пунктів громадського доступу у відповідності з Рекомендацією No. R (99) 14 про універсальну суспільну службу стосовно нових комунікаційних та інформаційних послуг;

Будучи переконані, що свобода встановлювати послуги, що надаються через інтернет, сприятиме гарантуванню права користувачів на доступ до плюралістичного контенту з розмаїття внутрішніх та іноземних джерел;

Будучи переконані також, що обмежена відповідальність посередників, коли вони діють просто як передавачі, чи коли вони сумлінно надають доступ чи розміщують матеріали від третіх осіб, збільшить вільний потік інформації в інтернеті;

Беручи до уваги, що повинен бути знайдений баланс між правом користувачів інтернет не розкривати свою ідентичність і потребою правоохоронних органів відстежувати авторів кримінальних діянь;

Вітаючи зусилля посередників щодо співпраці з правоохоронними органами при виявленні нелегального контенту в інтернет;

Відзначаючи важливість співпраці між цими органами в боротьбі проти таких матеріалів;

Проголошують, що в сфері комунікації в інтернет вони прагнуть дотримуватися наступних принципів:

Принцип 1 – Відсутність попереднього
контролю

Без шкоди параграфу 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод державна влада не повинна через загальні заходи, в тому числі технічні засоби, на кшталт фільтрування, відмовляти громадськості в доступі до інформаційних та інших комунікацій в інтернет, незалежно від кордонів. Ніхто з посередників, на кшталт провайдерів послуг, не повинен здійснювати або бути зобов’язаним здійснювати попередній контроль щодо змісту, що виходить не від них.

Принцип 2 – Усунення перешкод до участі осіб в інформаційному суспільстві

Держави-члени повинні сприяти і заохочувати доступ для усіх до комунікацій інтернет інформаційних послуг на недискримінаційній основі за прийнятною ціною, так само як активну участь громадськості, наприклад у формі створення і підтримки індивідуальних веб-сайтів, що не повинні підлягати будь-якому ліцензуванню чи іншим вимогам, що мають подібний ефект.

Принцип 3 – Свобода надання послуг
через інтернет

Надання послуг через інтернет не повинно підлягати схемам специфічного надання дозволів виключно на підставі використання засобів передачі.

Держави-члени повинні прагнути запобігати монополістичному наданню послуг через інтернет і шукати засоби для збільшення плюралістичності пропозицій, які обслуговують різноманітні потреби користувачів і соціальних груп. Провайдерам послуг потрібно дозволити працювати в таких регулюючих межах, які б гарантували їхній недискримінаційний доступ до національних і міжнародних телекомунікаційних мереж.

Принцип 4 – Відповідальність за зміст
комунікацій

Коли вирішується, якими нормами повинна регулюватися відповідальність за зміст комунікацій інтернет, держави-члени повинні належним чином врахувати становище посередників у ланцюжку, який не повинен підлягати відповідальності за добросовісне надання доступу, передачу чи гостінг.

Принцип 5 – Анонімність

Держави-члени повинні поважати право користувачів інтернет не розкривати свою ідентичність. Це не перешкоджає державам-членам співпрацювати і вживати заходів з метою уможливлення відстеження авторів кримінальних діянь, у відповідності з гарантіями, передбаченими національним правом і Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

Принцип 6 – Незалежність регулюючих
органів

Будь-які регулюючі органи в сфері інтернет повинні відповідати положенням Рекомендації No. R (2000) 23 щодо незалежності і функцій регулюючих органів у галузі телерадіомовлення, зокрема, стосовно їхньої прозорості і незалежності від політичної і економічної влади.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори