пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200201
18.12.2002

Ряд журналістів стверджують, що справа шеф-редактора НТУ Антоника, засудженого за вбивство, сфабрикована.

   

Журналісти, які розслідували і писали про справу директора-редактора Народного телебачення України Руслана Антоника, звинуваченого у вбивстві підприємця П.Тичинського, стверджують, що ця кримінальна справа сфабрикована.

Як передає кореспондент УНІАН, під час прес-конференції в Національній спілці журналістів України, журналістка Наталія Околітенко навела ряд фактів, які, на її думку, прямо свідчать про непричетність Р.Антоника до вбивства П.Тичинського.

По-перше, за її словами, час вбивства, яке, за висновками експертизи, сталося за дві години до того, як виявили труп, не співпадає з часом, коли в Маріїнський парк прийшов Р.Антоник. Зокрема, труп знайшли, приблизно, о 20.00, а Р.Антоник, як свідчить касовий чек, представлений в суді, ще о 19.30 замовив у кафе "Тарасик" на розі вул. Інститутської та Кріпосного провулку, каву, 50 грамів горілки і мінеральну воду. На переконання журналістки, Р.Антоника просто не було в Маріїнському парку в той час, коли було скоєне вбивство.

Н.Околітенко також відзначила, що свідчення єдиного свідка злочину (Волковського, якого, за результатами медичної експертизи, визнано олігофреном з ознаками дебілізму) при логічному аналізі також складають алібі Р.Антонику.

За словами Н.Околітенко, вона "не стверджує, що Р.Антоник не вбивав, але у справі так багато незрозумілого, що рішення Печерського суду, який визнав Р.Антоника винним, не може бути справедливим". Крім того, журналістці здається дивним, що суд виніс рішення знищити речові докази у справі, серед яких, до речі, не було прямих. Зокрема, не було ножа, яким нібито був вбитий П.Тичинський.

Як стверджує член Українсько-американського бюро захисту прав людини Тетяна Яблонська, справа проти Р.Антоника була сфабрикована для того, щоб швидко її закрити. Вона переконана, що Р.Антоника "підставили, аби прозвітувати про розкриття вбивства". За словами Т.Яблонської, "основним мотивом такої швидкої реакції правоохоронців є те, що П.Тичинський — родич високопоставленої особи". Т.Яблонська відмовилася називати прізвище цієї особи, однак заявила, що їй відомо, що у день вбивства П.Тичинський "мав ділову зустріч в Маріїнському парку з людиною у темних штанах. І це відомо свідкам, яких суд відмовився допитувати". Водночас, наголосила вона, того дня штани на Р.Антонику були білими.

Т.Яблонська також повідомила, що справу Р.Антоника обов`язково розглядатиме Європейський суд з прав людини. Однак "це занадто дорого коштуватиме Україні".

Усі журналісти, які займалися цією справою, наголошували, що зізнання Р.Антоника у вбивстві, зроблене після того, як його сильно побив співкамерник у СІЗО. Пізніше на побаченнях Р.Антоник заперечив свою причетність до цього злочину.

3 січня 2002 року Верховний Суд України повинен розглянути касаційну скаргу адвокатів Р.Антоника.

Довідка УНІАН . 28 грудня 2000 року Печерський райсуд міста Києва визнав журналіста Народного телебачення України Руслана Антоника винним у вбивстві П.Тичинського і засудив його до 13 років ув’язнення в колонії посиленого режиму.

Його адвокат Сергій Крижанівський заявив, що при винесенні вироку суддя Печерського районного суду Києва Юлія Іваненко не врахувала доказів, які доводили невинність Р.Антоника, пред’явлених захистом.

Р.Антонику інкримінувалося нанесення семи різаних поранень підприємцю П.Тичинському, від яких той помер. Р.Антоник від обвинувачень категорично відмовлявся і розцінював порушення проти нього кримінальної справи як провокацію з боку правоохоронних органів, пов’язуючи це з роботою над циклом передач "Афера українського масштабу". Передача виходила на каналі НТУ і критикувала діяльність Федерації профспілок України. Відразу після виходу в ефір першої передачі до редакції зателефонував один з керівників ФПУ з погрозами "стерти" Р.Антоника "на порох". За твердженням адвоката С.Крижанівського, Р.Антоник має доведене алібі, що було додане до справи. Головний доказ захисту — чек з кафе, де перебував Р.Антоник під час убивства П.Тичинського, але суд не бере цього до уваги. За словами С.Крижанівського, з боку працівників міліції на його підзахисного "чинився психологічний тиск" з метою примусити його визнати свою вину.

УНІАН

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори