пошук  
версія для друку
05.12.2003

Freedom House занесла Україну в плані свободи слова в список невільних країн

   

Freedom House - американська організація, що вивчає ситуацію зі свободою слова у світі, оприлюднила результати свого дослідження в цій області, відповідно до якого в Україні, Росії і Венесуелі спостерігаються самі серйозні тенденції по наступу на вільну пресу.

Freedom House оцінює ступінь свободи слова в країнах як вільну, частково вільну й невільну, повідомляє польське представництво організації. Оціночна шкала виглядає так: 0-30 балів - "вільна" країна, 31-60 - "частково вільна", 61-100 - "не вільна".

Дослідження показало, що в 11 країнах - у Вірменії, Колумбії, Домініканській Республіці, Йорданії, Непалі, Панамі, Перу, Росії, Таїланді, Україні та Венесуелі ситуація погіршилася, і тільки в дух країнах - на Фіджі й Шрі-Ланці - покращилася.

"Freedom House дуже стурбований цим значним обмеженням свободи преси", - заявила виконавчий директор організації Дженніфер Віндзор.

З 27 країн Центральної й Східної Європи, а також колишнього СРСР, 9 вважаються вільними в плані свободи преси, 8 - частково вільними і 10 - невільними.

Рейтинги Росії та Вірменії понизилися із "частково вільних" до "не вільних" країн після того, як кожна із них закрила провідну незалежну телестанцію.

Україна потрапила до категорії "не вільних" країн після того, як проти кількох журналістів було відкрито карні справи з політичних причин, а декого переслідували податковими перевірками, пише "Фрідом Хаус".

Організація також зауважує, що українських та російських журналістів, які розслідують корупцію в державі, переслідують і деколи застосовують до них насильство.

Український рейтинг становить 67. У поясненні в доповіді говориться, що держава цензорує телепокази, триває переслідування та перешкоди у роботі незалежних мас-медіа, влада неспроможна належним чином розслідувати напади проти журналістів.

Свобода слова в Україні, твердить "Фрідом Хаус", постійно зменшується через постійний політичний тиск та цензуру влади.

Стаття 34 Конституції та закон про друковані ЗМІ, прийнятий 1991 року, гарантують свободу слова, пише "Фрідом Хаус", але на практиці журналісти не мають цієї можливості.

Адміністрація, говориться в доповіді, регулярно видає журналістам інструкції ("темники"), де даються вказівки щодо теми та подачі новинних матеріалів.

За повідомленням Європейського інституту мас-медіа, під висвітлення виборчої кампанії 2002 року державне телебачення цілком очевидно пропагувало правлячу партію.

Хоч електронні та друковані ЗМІ в Україні переважно не належать державі, пише "Фрідом Хаус", держава контролює основні друкарські центри та центри розповсюдження.

"Україинська правда", www.pravda.com.ua

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль