пошук  
версія для друку
08.04.2004

Офіційна реакція правоохоронних органів на опис фактів знущань в газеті «Свобода» (Київ)

   

Міністерство внутрішніх справ повідомило редакцію нашої газети про результати перевірки відомостей, наведених у публікації «Люди не вышли из этих зверей» («Свобода», №28 від 15-21 липня 2003 р.). У цій публікації йшлося про застосування тортур працівниками міліції в Києві, Івано-Франківській та Одеській областях.

Ігор Гавриленко, Центр громадських зв’язків МВС:

Перевіркою МВС встановлено:

1. ... О. Заремба перевірявся на причетність до скоєння вбивства Пожарка та опитувався начальником ТВМ-2 О. Півтораком у службовому кабінеті останнього, де також знаходилися його заступник І. Бойко та начальник карного розшуку В. Чайка. Після цього о 22 годині 30 хвилин він був поміщений до кімнати для затриманих. Дійсно, 21.05.03 р. мати Заремби з 18 до 20 години близько 5 разів телефонувала до ТВМ-2 Шевченківського райуправління і запитувала, чи є серед затриманих її син. Черговий відповідав, що немає, оскільки той був доставлений до чергової частини після 21 години. Однак у подальшому цей же черговий не повідомив заявницю про місце перебування її сина. За ці дії наказом начальника райуправління від 27.06.03 р. №236 йому оголошено догану. 22.05.03 р. Шевченківським районним судом Заремба був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді арешту терміном на 10 діб. При розгляді справи в суді будь-яких скарг на дії працівників міліції він не висловлював. 23.05.03 р. Заремба конвойований до ІТТ ГУ МВС України в Києві, де під час огляду фельдшером у нього виявлено синець під лівим оком та на правій руці. У подальшому Заремба був також оглянутий лікарем-хірургом Київської міської клінічної лікарні №9, який виявив у нього пошкодження м’яких тканин обох плечей та стегон, після чого дозволив його утримання в умовах спецустанов. Медичним працівникам Заремба пояснив, що тілесні ушкодження отримав до затримання його працівниками міліції. 02.06.03 р. Заремба звернувся до відділення травматології поліклініки №1 Солом’янського району Києва і поскаржився на отримання побутової травми. Після огляду лікарями Зарембі був установлений діагноз — забій шийного відділу хребта, лігаментит зв’язки грудного відділу — та призначено курс амбулаторного лікування. Свою причетність до спричинення тілесних ушкоджень О. Зарембі працівники міліції категорично заперечують. Враховуючи розбіжності у свідченнях заявників та працівників міліції, 01.07.03 р. матеріали службового розслідування направлено до прокуратури Шевченківського району Києва для прийняття рішення згідно з чинним законодавством. Остаточне рішення на даний час не прийнято.

2. 17.05.03 р. працівниками Вовчинецького відділення міліції Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області було затримано громадян В. Ткачука, О. Гудяка та судимого у 2002 р. за ст. 186 ч.2 КК України (грабіж) до 4 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки О. Захаркіна... 22.05.03 р., перебуваючи в ІТТ, Захаркін написав явку з повинною та зізнався у скоєнні квартирної крадіжки в м. Калуш, після чого наступного дня його було доставлено до Калуського МРВ та опитано оперуповноваженим карного розшуку І. Ющуком. 24.05.03 р., приблизно о 3 годині ночі, О. Захаркін попросився пройти до туалету, де порізав собі вени. Під час дослідчої перевірки за фактом обставин написання О. Захаркіним явки з повинною 02.06.03 р. у порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі ст. 6 п.1 КПК України. Опитаний у ході службового розслідування О. Захаркін факт спричинення тілесних ушкоджень та заходи фізичного впливу працівниками міліції у приміщенні Калуського МРВ заперечує. Руку пошкодив собі сам, оскільки вважав, що його знову можуть запровадити в ІТТ в Івано-Франківськ. За фактом отримання О. Захаркіним тілесних ушкоджень 03.06.03 р. також винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України. Скарги матері Захаркіна щодо неправомірних дій працівників міліції стосовно її сина перевірялися прокуратурою Калуша. За їх результатами 24.06.03 р. в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі ст. 6 п.2 КПК України за відсутністю в діянні складу злочину.

3. 28.03.03 р. о 10 годині ранку до оперуповноваженого ВКР Старокозацького СВМ Білгород-Дністровського РВ УМВС України в Одеській області Г. Єфимова звернувся водій СПК ім. Суворова А. Сокол, який повідомив про скоєння крадіжки акумуляторної батареї та інших речей із гаража підприємства. З метою перевірки цієї інформації на місце пригоди до с. Петрівка виїхали оперуповноважені..., які отримали інформацію про те, що крадіжку міг скоїти В. Якимов...

01.04.03 р. До Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури звернулася мати Якимова із заявою про побиття її сина працівниками Старокозацького СВМ. Цього ж дня сам Якимов зі скаргами про погіршення стану здоров’я звернувся до фельдшерсько-акушерського пункту с. Петрівка. Проведеним завідуючою ФАП Г. Семенюк оглядом у Якимова жодних тілесних ушкоджень не виявлено. 07.04.03 р. За направленням міжрайонної прокуратури Якимову проведене судово-медичне обстеження, і згідно із висновком експерта тілесних ушкоджень у нього також не виявлено. 30.04.03 р. Перевіркою, проведеною Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою, порушень законності з боку працівників міліції не встановлено.

Таким чином, жоден з наведених у номері “Свободи” від 15-21 липня ц.р. фактів порушення законності в діяльності працівників міліції здійсненими перевірками, в тому числі органами прокуратури, не підтвердився.

Від редакції. Хотілося б вірити рожевому звіту МВС, якби не факти, які вперто свідчать про протилежне.

(“Свобода”, №35, 9-15 вересня 2003 р.)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори