Слідами п’яного вбивства

Історія поїздки у Броди міліціонера з Рівного ще й досі залишається оповитою таємницею. Після офіційного повідомлення у ЗМІ України, що в ніч із суботи на неділю 4 квітня оперативний працівник карного розшуку Рівненського міського відділу внутрішніх справ застрелив з табельної зброї мешканця районного центру Броди, що на Львівщині, почалися незрозумілості. Зокрема, спершу говорили про те, що оперативник, який стріляв у Бродах, перебував на лікарняному і поїхав на Львівщину провідувати батьків… Потім рівненська міліцейська прес-служба оприлюднила інформацію, де до «батьківської» версії додалися відомості про те, що міліціонер опинився у ситуації, яка загрожувала його життю, і змушений був застосувати табельну зброю. Прес-реліз квапливо склали за... рапортом самого оперуповноваженого, який безперешкодно повернувся до Рівного і, з’явившись на роботу, доповів «по начальству» про свою стрілянину у Бродах.

Найцікавіше, що службові характеристики Мирослава Козицького виявилися різними – то буцімто він скромна і виважена людина, яку неможливо вивести з рівноваги, то начебто він же за 10 років роботи в органах одержав десять службових стягнень, і навіть постало питання про його звільнення з лав міліції за підсумками останньої атестації. Достеменно відомо тільки одне – через нічну стрілянину у бродівському кафе «Партнер» загинув 26-річний чоловік, батько п’ятилітнього хлопчика. Те, що обидва були напідпитку, тільки обтяжує обставини справи. Поки що у разі доведення вини підозрюваного, якому інкримінують умисне вбивство, рівненському стрільцю загрожує ув’язнення на строк від семи до п’ятнадцяти років.

Як би там не було, а для керівництва міського відділу внутрішніх справ ситуація маловтішна. Відповідь на запитання, чому їхній працівник, не перебуваючи на службі, подорожував Львівщиною з табельним пістолетом, може коштувати комусь погонів. Тим більше, що одразу ж після вбивства у Бродах до Рівного для позапланової перевірки роботи міського відділу внутрішніх справ прибула інспекція з МВС, і цей візит пов’язують саме з бродівською трагедією. Що ж до обтічної оцінки, яку надано самому факту вбивства, дивуватися не доводиться. Нещодавно на Рівненщині випущено з-під варти іншого правоохоронця, що так само з табельної зброї застрелив неповнолітнього, якому на свою біду закортіло покататися на дідовій «іномарці». Щоправда, інспектор ДАІ перебував «при виконанні», а машину з малолітнім водієм довелося переслідувати. Втім, будемо сподіватися, що розслідування, яке проводить «чужа», незаангажована бродівська прокуратура, дозволить з’ясувати реальну картину хоча б цієї кримінальної справи і належним чином покарати п’яного вбивцю в погонах.

(“Волинь”, м. Рівне, №16, 16 квітня 2004 р.)