пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200414
08.06.2004

Помер Василь Стрільців

   

16.05. 2004 р. в м. Івано-Фран­ківськ помер Василь Стрільців.

Стрільців Василь Степанович народився 13.01.1929, в с. Загвіздя, Тисменицького  р-ну.

В 1944 році закінчив 4 класи Станиславівської гімназії, пішов до 9 класу середньої школи №3, але п’ятнад­цяти років, 7.12.1944 р., заарештований НКВС і за звинуваченням у зв’язках з національно-визвольним рухом 2.02.1945 засуджений воєнним трибуналом військ НКВС Станіславської обл. за ст.ст. 541 та 5411 КК УРСР («зрада батьківщини») до 10 років ув’язнення. Пройшовши низку таборів і пересильних в’язниць в Україні, 1946 р. етапований на Таймирський півострів, у м. Дудінку Красноярського краю, згодом 1948 – у Норильськ. За участь у повстанні в’язнів Норильська 1953 потрапив до штрафного табору, де й завершив реченець 16.10.1954. Однак був там же закріплений як засланець.

20.11.1957 р. В.Стрільців повернувся до Станіслава. З труднощами прописався в с. Загвізді. Працюючи на будівництві, у 1959 р. закінчив вечірню середню школу, у 1965 – заочний відділ Чернівецького університету за фахом англійська філологія.

В 1962 році Стрільців реабілітований. Викладав у м. Івано-Франківську, м. Долині. З 1972 року після арешту брата Павла і засудження його за ст. 187І КК УРСР, Стрільців зазнав переслідувань. У 1977 році звільнений з роботи у зв’язку з конфліктом з адміністрацією. 14.09.1977 р. відмовився від радянського громадянства і відіслав свій паспорт до Президії Верховної Ради СРСР.

25.10.1977 р. Стрільців увійшов до  Української Гельсінкської Групи. 18 грудня цього ж року підписав звернення членів Групи до Бєлградської наради у зв’язку з арештом Левка Лук’яненка.

В 1979 році Стрільців засуджений на 3 міс. примусових робіт за «образу гідності» директора школи (ст. 126 КК УРСР) – за подією 1977 року.

В березні 1979 р. у Стрільціва проведено обшук у справі Олеся Бердника. Вилучили Біблію, вірші і текст вироку 1944 р..

У травні 1979 р. дістав попередження про відповідальність за антирадянську діяльність згідно з Указом ПВР від 25.12.1972 р., яке відмовився підписати.

Новий обшук у Стільціва був 05.07.1979 р. у зв’язку з арештом членів УГГ Петра та Василя Січків.

У жовтні 1979 р. Стрільців та Січки були викликані в КДБ, де їх попередили: якщо в день першої річниці нової Конституції щось станеться, то вони будуть заарештовані.

23.10.1979 р. Стрільців заарештований за звинуваченням у «порушенні правил паспортного режиму» (ст. 196 КК УРСР) і 12.11 засуджений Долинським районним судом на 2 р. таборів суворого режиму. Ні мешканці м.Долина, де багато років жив і викладав Стрільців, ні його єдиний родич – брат Павло – про суд нічого не знали. У залі були тільки двоє «в цивільному». Захисника не було. Після суду, порушивши закон, Стрільціву не надали побачення з братом. 02.01.1980 р. Стрільців етапований до табору в с. Божкове Полтавської обл., уст. ОП-317/16.

За день до звільнення, 22.10.1981 р., Стрільців був заарештований у таборі за звинуваченням у проведенні «антирадянської агітації й пропаганди». У день арешту відбувся обшук у викладачки фізкультури Семенишин в с. Вигода Івано-Франківської обл., де вилучили архів Стрільціва. 21-28.041982 р. Полтавський облсуд засудив Стрільціва за ст. 621 КК УРСР до 7 р. ув’язнення в таборах суворого режиму та 4 роки заслання. Покарання відбував у таборі ЖХ-385/3, сел. Барашево, Теньгушовського р-ну, Мордовія. Подав десятки протестів і заяв, написав працю «Освіта має служити народам»  з аналізом русифікаторської політики. Звільнений у зв’язку з «перебудовою» 05.05.1987 р. Негайно підтвердив своє членство в УГГ. 11.03.1988 р. в числі 19 членів УГГ підписав «Звернення УГГ до української та світової громадськості» про відновлення її діяльності.

Повернувшись до Івано-Франківська, Стрільців  не приймав радянського громадянства, доки в січні 1988 року йому не надали роботу вчителя в с. Жукотин Коломийського р-ну, де 1990 р. вийшов на пенсію.

Василь Стрільців – член-засновник Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів і репресованих (3 червня 1989 р.), з 24.11.1991 р. – голова обласної організації Спілки політичних в’язнів України, яке 19.12.1992 об’єдналося  зі Всеукраїнським товариством політичних в’язнів і репресованих. З травня 1998 – заступник голови Товариства. Стрільців – активний член Української Гельсінкської Спілки (УГС), був головою міських організацій УГС та УРП (Українська Республіканська партія). Жив в Івано-Франківську.

Василь Овсієнко за матеріялами В.Стрільціва.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори