MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Постановление об отказе в возбуждении уголовного дела 24.12.03

04.09.2004   

  П О С Т А Н О В А

  про відмову в порушенні кримінальної справи

24.12.2003 року     м. Полтава

Слідчий прокуратури Полтавського району юрист 3-го класу Москаленко Д.В., розглянувши матеріали перевірки за скаргами громадян Федорова В.Г. та Федорової Т.С. щодо неправомірних дій працівників Полтавсько ЦРЛ та Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області при госпiталiзацiї до психіатричного лакувального заходу i обстеження гр. Федорова В.Г.,

  В С Т А Н О В И В:

До прокуратури Полтавського району надійшли письмові заяви громадян Федорова В.Г. та Федорової Т.С. щодо неправомірних дій працівників Полтавської ЦРЛ та Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області при госпiталiзацiї до психіатричного лікувального заходу i обстеження гр. Федорова В.Г.

Будучи опитаним 28.11.2003 року гр. Федоров В.Г, пояснив, що 07.03..2003 року він

з’явився до Полтавського РВ для того, щоб продовжити термін дії посвідчення на право зберігання i носіння мисливської рушниці. О 12 годині 10 хвилин до Полтавського РВ зайшов лікар-психіатр Полтавсько ЦРЛ Фесенко М.М. i звернувся до Федорова В.Г. зі словами про те, що він повинен його госпіталізувати. На запитання Федорова В.Г. щодо підстав госпiталiзацiї, Фесенко М.М. показав лише лист головного лікаря Полтавської ЦРЛ Ткаченка В.В. На прохання Федорова В.Г. з’єднати з його адвокатом, надати книгу відвідування громадян черговий чергової частини Полтавського РВ Шовкань В. А.. відповів відмовою. Федоров В.Г. пішов до начальника Полтавського РВ для того, щоб поскаржитися на дії Фесенка М.М. та спiвпрацiвникiв мiлiцiї, але його ,,грубо штовхаючи, наносячи удари по всьому тілу, працівники мiлiцiї Кончатний В.А. та Мочало А.Б. виштовхали до центрального виходу, де двоє працівників міліції, один з яких був одягнений у форму старшого лейтенанта, боляче закрутивши руки постійно наносячи сильні удари по тулубу, спині, ногах та обличчю, грубо потягли до машини ,,швидкої допомоги”, при цьому працівник мiлiцiї, одягнений у цивільне, душив гр. Федорова В.Г. правою рукою, від чого останній почав задихатися та він на деякий час втратив свідомість. Федорова В.Г. дотягли до машини ,,швидкої допомоги” та вкинули в середину, як брудний мотлох. Два мiлiцiонери залізли до салону машини та почали бити Федорова В.Г. руками та ногами по тулубу, обличчю та ногах, навмисно рвали на ньому брюки, кожану куртку, рубашку, пошкодили зимові чоботи i це продовжувалося на протязі всього часу транспортування його до псих лікарні. Лікар Фесенко М.М. неодноразово бив Федорова В.Г. по обличчю папкою, погрожував зробити укол, від якого останній може померти, зробити все можливе, щоб Федоров В.Г. ніколи не вийшов з псих лікарні зничтожити всю родину Федорова В.Г. При цьому Фесенко М.М, повідомив Федорову В.Г., що 06.03.2003 року два мiлiцiонери, втому числі й Кончатний В.Ф., були послані до Федорова В.Г. додому, щоб у наручниках конвоювати його до псих лікарні. Увечері 07.03.2003 року Федоров В.Г. показував “тi побої чотирьох мiлiцiонерiв та Фесенка М.М. заступнику головного лікаря псих лікарні Пасічному А.Г. який зняв розміри пухлини на лівому боці щелепи, яка приносила більше болю, за інших місць на тiлi. На протязі 24 годин Федорова В.Г. тримали у псих лікарні i без його дозволу двічі робили медичний огляд. Діагноз, який був поставлений комісією, - не діагноз, а просто опис характеру на момент незаконної госпiталiзацiї. За рішенням комісії Федорова В.Г. було відпущено додому, як людину, яка не підлягає госпiталiзацiї, тобто Фесенко М.М. ,,перестрахувався”. Федоров В .Г. просить притягнути працівників міліції, лiкаря-психiатра Полтавської ЦРЛ Фесенка М.М. та головного лікаря Ткаченка В В. за зловживання службовим становищем і за незаконну госпiталiзацiю, погрози фізичною розправою та нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Опитана 28.11.2003 року гр. Федорова Т.С. дала аналогічні пояснення щодо подій, які мали місце 07.03.2003 року з її чоловіком Федоровим В Г та додала, що коли її чоловіка потягли до машини ,,швидкої допомоги”, вона намагалася вийти слідом за ним, але Мочало А.Б. прихлопнув її вхідними дверима знадвору а Кончатний В.Ф. у цей час потягнув вказані двері на себе таким чином Федорова Т.С. отримала тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості, більше ніяких тілесних ушкоджень їй не спричинялося, але й грубо штовхали, коли виганяли з райвідділу, пошкодили одяг.

В ході проведення додаткової перевірки за скаргами вищевказаних громадян було додатково опитано лікаря психіатра Полтавської ЦРЛ, який заперечив проти будь-яких порушень закону при госпiталiзацiї гр. Федорова В.Г. зі свого боку та боку спiвпрацiвникiв Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області та пояснив, що 12.06.2003 року до Полтавської ЦРЛ звернулася гр. Лантух ЛА. з письмо про неадекватну поведінку Федорова В. Г., яка була передана йому на розгляд, так як у ній було вказано на необхідність проведення психіатричного обстеження вказаного громадянина та його лікування. Серед даних про неадекватну поведінку Федорова В.Г., викладених у заяві, Фесенко М.М. Помітив, що у поведінці Федорова В.Г. простежується наявність маячних ідей відношення та значимості (наприклад, постійне нагадування, що він працював у розвідці, що йому доручено міліцією слідкувати за сім’єю Лантух та інше), що дало підстави вважати необхідним проведення психіатричного огляду даної особи. З цією метою Фесенком М.М. 15.06.03 р. було здійснено виїзд додому до гр.. Федорова В.Г. Під час бесіди з останнім Фесенко М.М з’ясував, що у поведінці Федорова В.Г. дійсно є ознаки наявності у нього психічного розладу особистості. Для встановлення найбільше повного діагнозу Фесенко М.М. витребував з сільської ради характеристику на особу Федорова В.Г. i на підставі отриманих за вищевказаних обставин даних виніс попередній діагноз: хронічний маячний розлад (хронічний тому, що за даними, отриманими у сільській раді: форма такої поведінки Федорова В.Г. простежується на протязі останніх 9-рокiв). На той час, Продовжуючи отримувати данi про неадекватну поведінку Федорова В.Г., отримані з газети, заяв та при особистому спілкуванні з ним на судових засіданнях, Фесенко М.М. відчував, що дана особа потребує психіатричної допомоги, але добровільно. Федоров В.Г. не лікувався б, так як вважав себе абсолютно здоровим, а для примусової госпiталiзацiї підстав, встановлених законом не було.

На прикiнцi 2002 року кількість заяв про невмотивовану агресію Федорова В.Г. до оточуючих збільшилася, серед них були й колективні звернення мешканців с.Тахтаулове Полтавського району до різних інстанцій, що давало підстави для застосування до нього примусової госпiталiзацiї, так як обставини, за яких відбувалися вищевказані акти неадекватної поведінки Федорова, свідчили про наявність у даної особи тяжкого психічного розладу. Тому 04.03.2003 року Фесенко М.М. підготовив листа до Начальника Полтавського РВ Дiдика В.М. про надання допомоги у примусовій госпiталiзацiї Федорова В.Г. на підставі спільного наказу МОЗ та МВС України ,,Про заходи щодо запобігання небезпечним діям з боку осіб, якi страждають на тяжкі психічні розлади”.

Прибувши до Полтавського РВ 07.03.2003 року, Фесенко М.М. повідомив Федорова В.Г. про те, що його потрібно госпіталізувати у зв’язку з його психічним станом здоров’я i пред’явив відношення Полтавської ЦРЛ до начальника Полтавського РВ, яке Федоров В.Г. вихопив та заховав до себе у кишеню. Працівники мiлiцiї під час супроводження Федорова В.Г. до машини ,,швидкої допомоги” та транспортуванні його до психіатричної лікарні ніяких насильницьких дій у вигляді нанесення ударів, захватів за шию до нього не застосовували, а тільки майже несли під руки, бо були набагато вище за Федорова. Коли Федорова В.Г. підвели до машини, то він почав чіплятися за двері, при цьому відірвавши ручку на них, а також вдарився головою о корпус машини i на цьому мисці у нього в послідуючому виникла припухлість м’яких тканин, яка була зафіксована черговим лікарем приймального відділення Полтавської обласної психіатричної лікарні, а. на те, що його хтось бив Федоров не скаржився. З машини виходив самостійно, без стороннього втручання.

Будучи опитаним інспектор ДС Полтавського РВ Кончатний В.Ф. пояснив що 07 03 2003 року коли він проводив прийом громадян у службовому кабінеті йому зателефонував черговий райвідділу Шовкань В А і запросив до чергової частини IIiдiйшовши він помітив гр. Федорова В Г та лікаря Фесенка М.М., який пред’явив листа Полтавської ЦРЛ про госпiталiзацiю Федорова В Г Коли Фесенко М М. почав забирати Федорова, то останній почав кричати та висловлюватися нецензурною лайкою На той час біля чергової частини знаходилися громадяни, серед яких були й діти Федоров В. Г почав проситися на прийом до начальника райвідділу i черговий попросив Кончатного В.Ф. запитати у начальника чи приймає той громадян. Кончатний В.Ф. піднявся на другий поверх, а коли, доповівши керівництву, спустився по сходах, то Федорова вже не побачив i тому пішов до свого службового кабінету. Щоб хтось застосовував до Федорова фізичну силу він не бачив.

Будучи опитаним помічник оперативного чергового Полтавського РВ Мочалов АБ. пояснив, що 07.03.2003 року до райвідділу зателефонував лікар Полтавської ЦРЛ Фесенко М.М та повідомив, що до Полтавського РВ повинен звернутися гр. Федоров В.Г. щодо реєстрації зброї і повідомив про його психічні розлади. Через деякий час до приміщення райвідділу зайшов чоловік та жінка i запитали когось з дозвільної системи. Через декілька хвилин прибув лікар Фесенко М.М. i звернувся до чергового з листом головного лікаря ЦРЛ Ткаченка В.В. i попросив Федорова пройти в машину ,,швидко допомоги”, але той відповів грубістю i почав вимагати прийому начальника райвідділу. Отримавши пояснення чергового про те, що у начальника сьогодні не приймальний день, Федоров кинувся на другий поверх i Мочалов А.Б. отримавши наказ чергового чергової частини наздогнати та зупинити Федорова. Наздогнавши останнього біля дверей начальника райвідділу, Мочалов А.Б. запропонував Федорову В.Г. самостійно залишити приміщення Полтавського РВ. не зважаючи на це Федоров з брутальною лайкою пішов до кабінету начальника, але Мочалов А.Б. зупинив його і взявши під руку відвів його до лікаря на перший поверх. Заходів фізичного впливу до Федорова В.Г. та Федорової Т.С. не застосовував.

Дії лікар-психіатра Фесенка М.М. та спiвпрацiвникiв Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області щодо підстав та порядку проведення госпiталiзацiї гр. Федорова В.Г. слід вважати правомірними за наступних підстав: 1) згідно ч.3 ст.7 Закону України ,,Про психіатричну допомогу”, ,,забороняється визначати стан психічного здоров’я особи та встановлювати діагноз. психічних розладів без психіатричного огляду особи...”, перевiркою встановлено, що такий огляд було проведено 15.06.2001 року; 2) ст..14 вказаного закону: ,,особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди ..., якщо її обстеження або лакування можливе лише у стаціонарних умовах, та при встановленні у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок якого вона вчиняє чи виявляє намір вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих...”, - так з матеріалів перевірки вбачається, що на підставі зібраних даних лікар—психіатр Фесенко М.М. прийшов до висновку, що гр.. Федоров В.Г. страждає на хронічний маячний розлад, а існування намірів вчинити дії що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, вбачається з поданих заяв мешканців с.Тахтаулове Полтавського району; 3) згідно змісту ст.16 вказаного Закону, рушення про примусову госпiталiзацiю до психіатричного закладу особи за наявності підстав, вказаних у ст.14 ЗУ ,,Про психіатричну допомогу” лікар-психіатр приймає самостійно, а комісія лiкарiв-психiатрiв психіатричного закладу протягом 24 годин повинна вирішити питання про доцільність такої госпiталiзацiї якщо комісія визнає госпiталiзацiю у примусовому порядку доцільною, то представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа протягом 24 годин направляє заяву про примусову госпiталiзацiю до суду. Таким чином на час поставлення до психіатричного закладу гр.. Федорова В.Г. рішення суду бути не могло; 4) у зв’язку з перевiркою за скаргами Федорова В.Г. та Федорової Т.С. було призначено службове розслідування мотивів госпiталiзацiї гр. Федорова В.Г. до ПОКПЛ ім. .Мальцева, згідно висновку, складеного за результатами даного розслідування, огляд гр. Федорова В.Г. і його госпiталiзацiя в ПОКГТЛ проведені без порушень законодавства; 5) про відсутність у діях лiкаря-психiатра Фесенка М.М. ознак зловживання своїми службовими обов’язками свідчить той факт, що комісію лiкарiв-психiатрiв ПОКПЛ гр. Федорову В.Г. встановлено діагноз: патохарактерологiчний розвиток (психогенно обумовлений) по епiлептоїдно-нестійкому типу, стан субкомпенсацiї під яким, згідно пояснення заступника головного лікаря ПОКПЛ Пасічного А Г, розумується розлад особистості, тобто патологія характеру, яка не є власне психічним розладом, але в деяких ситуаціях ‚психогенні травми, соматичні хвороби ) може призводити до аномальної поведінки і загостренню характерологічних рис особистості, 6) згідно змісту ч. З ст. 8 ЗУ ,,Про Психіатричну допомогу” та спільного наказу МОЗ та МВС України від 19.12.2000 року ,,Про заходи щодо запобігання небезпечним діям з боку осіб, які страждають на тяжкі психічні розлади”, органи внутрішніх справ зобов’язані подавати допомогу медичним працівникам за їх зверненнями, у разі надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Судово-медичним дослідженням Федорова В.Г. (акт № 458 від 11.03.2003 року) встановлено забої м’яких тканин голови, обличчя, лівої нижньої кінцівки, шиї зправа, серед яких —припухлість м’яких тканин у лівій скроневі й ділянці ледь помітного червонуватого кольору розмірами 4,5 на 6 см, якi кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я. Відповідно до акту судово-медичного дослідження  № 1694 від 31.07.2003 року у гр. Федорова В.Г. встановлені тілесні ушкодження у вигляді перелому задньої ділянки лівої суглобової западини скронево-щелепного суглобу, вивиху головки лівого суглобового виростку нижньої щелепи, пiдвивиху правого скронево-щелепного суглобу, а тому тілесні ушкодження, отримані Федоровим В.Г. можливо в строк та за обставин викладених у його скаргах щодо подій 07.03.2003 року перекваліфіковано на тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я понад 21 день. Згідно акту судово-медичного дослідження № 457 від 11.03.2003 року у гр. Федорової Т.С. встановлено припухлість м’яких тканин в ділянці п’ятого пальця правої кисті, подібна припухлість по тильній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, синці м’яких тканин по передній внутрішній поверхні лівого колінного суглобу округлої форми, по внутрішній поверх нижньої третини правого стегна, якi кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я. Але, згідно пояснень та запису чергового лікаря приймального відділення ПОКПЛ Бабiч В.В., як проводила огляд Федорова В.Г. тілесних ушкоджень окрім легко гiперемiйованої припухлості м’яких тканин в ділянці лівої скроні розмиром 3,2 на 2,5 см. не виявлено. Згідно пояснень Бабiч В.В., Бибик Т.Л., Бережного А.Б., гр. Федоров В.Г від машини до приймального відділення пересувався самостійно без стороннього втручання. Згідно пояснень Бибик Т.Л. одяг Федорова В.Г. був чистим, чи був він розірваним. нова не помітила. Згідно пояснень начальника чергової частини Полтавського РВ Бiлана В.В. ніяких заходів фізичного впливу, крім тримання під руки до громадянина Федорова В.Г. не застосовувалися а до його дружини взагалі ніяких заходів фізичного впливу не застосовувалося. Відповідно до висновку службового розслідування за скаргою гр. Федорова В.Г., проведеного УМВС України в Полтавській області, застосування заходів фізичного впливу до Федорова В.Г. з боку спiвпрацiвникiв Полтавського РВ знаходяться в межах повноважень, передбачених ст. 15 Закону України ,,Про мiлiцiю”. Згідно пояснень судово-медичного експерта Полтавського обласного бюро СМЕ Пекарської Т О.В., тілесні ушкодження виявлені у обстежуваного Федорова В.Г. під час його судово-медичних освiдувань могли виникнути не тільки від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, але й від удару об таковi.

Таким чином, інформація щодо нанесення працівниками Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області тілесних ушкоджень гр. Федорову В.Г. та Федоровій ТС. в ході додаткової перевірки не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, керуючись ст.. 99 КПК України, -

  П О С Т А Н О В И В:

1 .Відмовити в порушенні кримінальної справи відносно спiвпрацiвникiв Полтавського РВ та психіатра Фесенка М.М. щодо нанесення тілесних ушкоджень Федоровій Т.С., Федорову В.Г. 07.03.2003 року, та незаконної госпiталiзацiї останнього на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю складу злочину.

2. Копію даної постанови направити прокурору Полтавського району.

З. Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Слідчий прокуратури

Полтавського району

Юрист 3-го класу  Д. В. Москаленко.

 Поділитися