пошук  
версія для друку
21.09.2004
джерело:
(“Львівська газета”, 22 липня 2004 р.)

Ситуація зі свободою інтернету в Україні викликає побоювання

   

Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” вважає ситуацію зі свободою інтернету й інтернет-ЗМІ в Україні складною. Про це зазначено у звіті про перешкоджання вільному руху інформації в мережі – “Інтернет під наглядом-2004”, оприлюдненому напередодні “Репортерами без кордонів”.

У передмові до звіту генеральний секретар організації Робер Менар наголошує, що в довгий список “опозиційних до свободи” режимів світу поряд із Бірмою та Білоруссю ввійшла й Україна. У таких державах інтернет має особливо погану репутацію, оскільки є зоною вільного обміну будь-якою інформацією. Однак ситуація і в багатьох демократичних країнах є далеко не найкращою.

За словами Робера Менара, звіт варто сприймати не як рейтинг країн за рівнем “інтернет-свободи”, а як заклик до пильності та солідарності з тими, хто цієї свободи позбавлений і бореться за право її мати. Щодо ситуації з інтернет-свободою в Україні, то “Репортери без кордонів” оцінюють її як складну.

Як зазначено в документі, в Україні стрімко зростає кількість користувачів інтернету (за даними організації, впродовж останніх двох роки вона наблизилася до 9% населення), і багато людей входять у мережу, щоб знайти інформацію політичного характеру, яка їх цікавить.

“Низка заходів, запропонованих Службою безпеки для регулювання інтернету, пройшла через український парламент у 2003 році. Правозахисні організації стривожені цим, особливо з огляду на те, що Україна – це держава, де політичні новини часто поширюють через інтернет”, – сказано у звіті.

Організація зауважує, що інтернет дає журналістам можливість оприлюднювати розслідування, які не опублікували б чи зазнали б цензури у традиційних засобах масової інформації. І хоча тиск на мас-медіа та залякування журналістів – звична справа в Україні, до 2002 року інтернет тут був відносно “вільним”.

“Державні структури, особливо Служба безпеки України, усвідомили, що аудиторія он-лайн-ЗМІ швидко зростає, й озброїлися засобами моніторингу інтернету. Вони також ініціювали реформи, які доводять існування небезпеки для свободи слова”, – йдеться у звіті.

Битва за .UA

Окремо в документі згадують боротьбу за право адміністрування домену верхнього рівня .UA між приватною компанією “Хостмастер” і державою.

“Під тиском СБУ уряд в липні 2003 року ухвалив рішення передати право адміністрування Українському мережному інформаційному центру (UANІС) – компанії, керованій радою, до якої входять представники СБУ. Важко передбачити ефект такої зміни й те, до якого ступеня СБУ контролюватиме функціонування доменної зони .UA”, – заявляють “Репортери без кордонів”. На думку організації, продаж доменних імен може стати дуже прибутковим, але така зміна також передбачає контроль державних органів над інтернет-провайдерами в Україні.

У звіті також зазначено, що “Хостмастеру” наразі не вдається заперечити в судовому порядку постанову уряду про передачу права адміністрування домену .UA, яку компанія вважає незаконною.

Нагляд і цензура

“19 квітня 2003 року СБУ скерувала до Верховної Ради проект закону, покликаний легалізувати перехоплення і реєстрацію телекомунікацій (інтернет і телефонія). Якщо цей закон ухвалять, інтернет-провайдерам доведеться встановлювати обладнання для моніторингу електронної пошти і веб-серфінгу (переміщення користувачів мережею, – “Газета”)”, – йдеться у звіті “Репортерів без кордонів”.

Відповідно до офіційної версії, цей закон має допомогти в боротьбі зі злочинністю і відповідатиме європейським стандартам. Однак, зауважує організація, його засудили громадські організації, вважаючи зазначений закон неприйнятним порушенням прав інтернет-користувачів.

Водночас 18 листопада 2003 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону “Про діяльність у сфері інформатизації”.

“Його розмиті, нечіткі формулювання дадуть уряду додаткові законні аргументи для цензурування он-лайн-публікацій”, – застерігає організація.

Он-лайн-журналісти

У звіті наголошено, що український уряд “не робить нічого, щоб припинити насильство стосовно он-лайн-журналістів”.

Так, “Репортери без кордонів” нагадують про смерть у грудні 2003 року мелітопольського журналіста, кореспондента Vlastі.net Володимира Карачевцева. За офіційною версією, це був нещасний випадок: чоловік помер від удушення, зачепившись коміром светра за ручку холодильника у власній квартирі. Офіційного розслідування ще не завершили. Однак, зазначено у звіті, існують припущення, що Карачевцеву, який також очолював Незалежний регіональний союз журналістів Мелітополя і був заступником головного редактора газети “Кур’єр”, “допомогли” померти через його журналістську діяльність.

Організація також нагадує про безкарність убивць колишнього керівника опозиційного інтернет-видання “Українська правда” Георгія Ґонґадзе, чиє обезголовлене тіло знайшли в Таращі у вересні 2000 року. Впродовж кількох років у розслідуванні зникнення й убивства журналіста так і не спостерігали значного прогресу. Крім того, спеціальна місія “Репортерів без кордонів” у січні 2001-го виявила численні факти порушень під час офіційного розслідування. У звіті йдеться про те, що в травні 2003 року засудили й амністували екс-прокурора Таращанського району Київської області Сергія Обозова, якого визнали винуватим у зловживанні службовим становищем і службовій підробці при розслідуванні “справи Ґонґадзе”. У серпні 2003-го помер через травму, завдану співробітниками СІЗО, колишній співробітник УБОЗ Ігор Гончаров, який спробував повідомити про деталі операції зі знищення Ґонґадзе і причетність до неї вищих державних чинів України. “Репортери без кордонів” також наголошують на відмові Генеральної прокуратури України дозволити провести громадський контроль над останньою експертизою фрагментів “плівок Мельниченка” стосовно “справи Ґонґадзе”.

У звіті йдеться про напади на редактора інтернет-видання “Україна кримінальна” Олега Єльцова. Організація зауважує, що офіційне слідство зазнало невдачі в розслідуванні нападів, а сам Єльцов схильний пов’язувати одне з них зі своїми публікаціями про “справу Ґонґадзе” Корреспондент.net.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори