пошук  
версія для друку
23.03.2007
джерело: www.zik.com.ua

На Буковині вважають, що однією з причин трудової міграції є високий рівень насильства у сім’ї

   

Науково-практичний семінар «Гендерні аспекти трудової міграції на прикордонній Україні» за підтримки Фонду Еберта проведено 21 березня у Чернівцях за участю представників влади, правоохоронних органів, громадських організацій та фондів, науковців, журналістів. В обговоренні проблеми взяв також участь Генеральний консул Румунії у Чернівцях Ромео Сендулеску.
На науково-практичному семінарі «Гендерні аспекти трудової міграції на прикордонній Україні» у Чернівцях проаналізовано як соціально-економічні, так і психологічні, моральні причини та наслідки трудової міграції буковинців.
За даними організаторів заходу, за кордоном працюють понад 100 тисяч мешканців Чернівецької області, переважна більшість яких є жінки.
За словами заступника голови ОДА Бориса Баглея, найбільший рівень трудової міграції спостерігається у румуномовних районах області – Новоселицькому, Глибоцькому, Герцаївському, де проживає четверта частина усіх дітей області, батьки яких виїхали на заробітки за кордон. Зокрема, лише у Новоселицькому районі нараховується 5 тисяч таких дітей.
На думку представників Флонду Еберта, причиною трудової міграції є не лише малозабезпеченість, відсутність роботи, але й високий рівень насильства у сім’ях, від якого страждають жінки. В результаті нелегальна трудова міграція має негативні, як соціально-економічні, так і психологічні наслідки – Буковина втрачає кваліфіковану робочу силу, розбиваються сім’ї, потерпають діти, які виховуються без батьків. У цій ситуації експерти вважають за потрібне вивчити наслідки тих психологічних травм, які отримують діти, які виховуються у неповних сім’ях, в більшості випадків без материнської опіки, яка завжди була основним стержнем виховання і становлення людини.
Генеральний консул України в Румунії Ромео Сендулеску переконаний, що не треба лякатися трудової міграції, якщо вона легальна, оскільки тут є і позитивні аспекти — люди отримують в інших країнах досвід роботи та менеджменту, підвищують добробут своїх родин, мають змогу зароблені кошти вкласти у розвиток власної справи після повернення на батьківщину. За його словами, нині на заробітках перебуває від 1,5 до 2 млн громадян Румунії, хоча до 1989 року у Румунії був невідомий цей феномен, який став розвиватися з початком демократизації румунського суспільства.
Учасники дискусії зійшлися на тому, що спільними зусиллями влади і громадськості потрібно працювати над легалізацією процесу трудової міграції, переведення його у цивілізоване русло.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори