пошук  
версія для друку
22.01.2008 | Михайло Маркелов
джерело: human-rights.unian.net

Справедливість по-українськи, або Хто отримує пенсію 16 тисяч гривень

   

Закон про державний бюджет на 2008 рік був прийнятий Верховною Радою в кінці минулого місяця надзвичайно швидко. Однією з причин небувалої легкості його проходження через парламент було зобов`язання уряду  через два місяці представити новий варіант відповідного законопроекту (таке доручення Кабміну прописане в самому Законі). А ось його вже парламентарії розглядатимуть по повній програмі – в першому, другому і третьому читаннях.

«Бой за бюджет – он трудный самый»...

Проте, на сьогодні, мабуть, вже зрозуміло, що на новий законопроект про держбюджет-2008 чекають неймовірні труднощі. Звичайно ж, великі претензії до нього виникнуть у меншовиків – депутатів з фракцій Партії регіонів, КПУ і Блоку Литвина. Крім того, знайдеться і один момент, з якого у Кабміну можуть виникнути серйозні розбіжності не тільки з опозицією, але і з Президентом, а значить, з фракцією НУ-НС або, принаймні, з певною її частиною.

Йдеться про розділ Закону, в якому призупиняється дія інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян. Пікантності ситуації додає той факт, що під час останньої виборчої кампанії БЮТ нещадно критикував уряд Януковича і колишню парламентську коаліцію за бюджет-2007, що містить аналогічні норми. Мало того, Конституційний суд України за наслідками розгляду звернення 46 народних депутатів виніс 9 липня минулого року Рішення про невідповідність Конституції цих положень закону про держбюджет-2007.

І ось тепер опозиція з превеликою радістю неодмінно скористається цими козирями. У свою чергу Президент Віктор Ющенко, як Гарант Конституції також, ймовірно, має вимагати від уряду не включення в законопроект про держбюджет норм, що суперечать Основному Закону.

Здавалося б, жодних проблем. Юлія Тимошенко і сама добивалася цього минулого року, а зараз не буде жодної фракції, яка б опиралася дотриманню раніше встановлених соціальних гарантій. Узяти, та і виключити статті розбрату з II розділу закону про держбюджет! І всіх справ.

Але все не так просто. У даній проблемі є ще два важливі аспекти, які говорять не на користь автоматичного видалення із закону про держбюджет статей, що обмежують соціальні пільги. По-перше, на фінансування всіх цих привілеїв треба знайти багато мільярдів гривень. А грошей у бюджеті, як завжди, на все не вистачає. Тим більше що уряд Юлії Тимошенко запланував на 2008 рік здійснення грандіозних програм, що вимагають колосальних бюджетних витрат. З січня почалися виплати компенсацій знецінених внесків в Ощадбанку СРСР, істотно підвищилися пенсії (на що знадобиться бюджетна допомога Пенсійному фонду), помітно збільшилася допомога на новонароджених і т.д. 

Також з вимогою значного підвищення витрат на армію недавно виступив Віктор Ющенко. А Секретаріат Президента звернувся до Кабміну з наполегливим проханням врахувати в новому проекті закону про держбюджет вищий прогнозний показник інфляції на 2008 рік (з 9,6% в чинному нині Законі до 12,5% – згідно з останніми оцінками Мінекономіки). Що означає необхідність збільшення розмірів прожиткового мінімуму, мінімальних зарплат і пенсій, а також, відповідно, численної соціальної допомоги.

А є ж іще міркування соціальної справедливості, на які не може не зважати уряд. І це – по-друге.

Конституційний суд на боці опозиції

Ситуація вельми парадоксальна. З одного боку, Конституційний суд визнав включення в закони про держбюджет статей, що обмежують соціальні гарантії громадян, не конституційними. Причому, ухвали, подібні липневій 2007 року, КС виносив вже не раз: 6 липня 1999 року (справа щодо прав на пільги),  20 березня 2002 року (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій),  17 березня 2004 року (справа про соціальний захист військовослужбовців і працівників правоохоронних органів),  1 грудня 2004 року (справа про припинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій).

Аргументація Конституційного суду полягала в недотриманні положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті 38 Бюджетного Кодексу України. Зокрема, в статті 22 Конституції сказано, що «при ухваленні нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту і об`єму існуючих прав і свобод». Тобто,  зменшувати розміри соціальних норм, позначених у якихось раніше прийнятих законах, Конституція не дозволяє.

На перший погляд, ця вимога Основного Закону а, отже, і Конституційного суду – бездоганна. З юридичної точки зору так і є. Але в плані логіки і справедливості це конституційне положення не є бездоганним. Для того, щоб дійти такого висновку, необхідно уважніше придивитися до деяких пільг, які з року в рік призупиняються законами про держбюджети.

Каста пільговиків по-українськи

Річ у тому, що різні пільги, гарантії, компенсації часто надавалися тим, хто їх найменше потребував. Парламентарії різних скликань під час президентства і Кравчука, і Кучми, і Ющенка наприймали масу законів, які встановлюють соціальні блага для вибраних, – суддів, прокурорів, митників, депутатів, членів Кабміну і т.п. Крім того, хоча якісь пільги призначалися і деяким категоріям громадян, які на те заслуговують (ветеранам війни і праці, «чорнобильцям», «афганцям» і іншим),  але робилося це без урахування рівня доходів конкретних людей. Адже хтось із цих пільговиків може бути успішним бізнесменом, займати високооплачувану державну посаду, а при цьому йому все одно надаватимуться пільги по сплаті за ЖКП, безкоштовний проїзд у громадському транспорті, призначатися грошова допомога і т.д. І все це – за рахунок державного бюджету, тобто – за гроші платників податків. В той час як громадянам (інвалідам, багатодітним, безробітним), які дійсно живуть у злиднях, виплачувалася мізерна державна допомога.

У діючому сьогодні законі про держбюджет-2008 скасовані (призупинені) певні пільги, передбачені законами про прокуратуру, про статус суддів, Митним кодексом і т.п. Вельми яскраво ненормальний стан речей можна прослідкувати в статтях закону про Кабмін, який не так давно (у грудні 2006 року) прийняли зі скандалом . Нагадаємо, за нього дружно проголосували і тодішня коаліція (фракції Партії регіонів, СПУ і КПУ), і БЮТ.

Цим Законом була введена чергова спеціальна пенсія (спецпенсій в Україні близько півтора десятки) – певна річ, для членів уряду. Пенсія членам Кабміну встановлена у розмірі 70% зарплати працюючих членів уряду і плюс ще по 1% за кожен рік роботи для чоловіків більше 25 років, а для жінок – більше 20 років. Але не більше 80% зарплати. З урахуванням того, що, наприклад, сьогодні зарплата у міністрів близько 20 тис. грн., виходить розмір їх пенсії – близько 16 тис. грн.

Тоді як для «простих смертних» українців пенсія призначалася на той момент виходячи з принципу – один відсоток за один рік трудового стажу. Скажімо, мав лікар, вчитель або бібліотекар у 2006 році зарплату в 600 грн. і стаж, нехай, 35 років – у нього виходив розмір пенсії у 210 грн. (з січня 2008 року введено новий вищий коефіцієнт до стажу – 1,2, а з жовтня – 1,35).

Одні конституційні норми не можна виконати, інші – не можна виконувати!

І ось у законі про держбюджет на цей рік передбачено обмеження – максимальна пенсія членам Кабміну не може перевищувати 10 000 грн. Також було введено обмеження на різні соціальні пільги для численних категорій громадян залежно від величини сукупного доходу («прив`язано» до розміру податкової соціальної пільги, із застосуванням різних вищих коефіцієнтів для окремих категорій громадян). Так, з травня 2008 року право на безкоштовний проїзд у міському транспорті матимуть лише ті ветерани праці, чий сукупний дохід не перевищує 890 грн.; звільнення від квартплати, плати за ЖКП та інші пільги матимуть лише ті герої України (герої Соціалістичної праці і деякі інші категорії громадян), чий сукупний дохід менше 1335 грн. в місяць; «діти війни» отримуватимуть свої пільги лише у випадку, якщо сукупний дохід не перевищує 979 грн.

Добре це чи погано? Звичайно ж, так – правильно. Можна лише сперечатися щодо величин порогів, що дають право на пільгу або, скажімо, про розмір максимально можливої пенсії для міністрів, – 10 000 грн. (може, вистачило б і 5 тис.?). Але принцип – справедливий. Допомога має надаватися не всім підряд, незалежно від добробуту тих або інших громадян, а тільки у разі скрутного матеріального становища – з урахуванням ситуації в країні (прожиткового мінімуму, мінімальних зарплат і пенсій). Адже мало яких пільг могли наприймати депутати в минулі роки для себе коханих, для міністрів і для інших «обраних»?

Напевно, кожному абсолютно зрозуміло, що деякі положення Конституції, зокрема стаття 22, яка забороняє відміняти або призупиняти закони з тими або іншими пільгами, в нинішніх українських реаліях – нерозумні. Тому що не є справедливими.  І застосовувати їх на практиці – не можна.

А виходить, що  Конституція не дозволяє відмінити дискримінаційні спеціальні пенсії та інші необґрунтовані пільги. До речі, виплата зараз компенсації «згорілих» внесків також проводиться з порушенням Основного Закону. Оскільки в законі про ці компенсації від 1996 року чітко вказано, що виплати мають проводитися з індексацією інфляції на момент видачі людям грошей. Споживчі ж ціни з жовтня 1996 року по сьогоднішній день виросли майже в чотири рази, і, значить, потрібно видавати гроші з розрахунку не 1,05 гривні за рубль, а 4 гривні. І сума компенсації на січень 2008 року не 130 млрд. грн., а трохи менше півтрильйона гривень. За рахунок інфляції нинішнього року об`єм компенсації збільшиться ще приблизно на 70 млрд. грн.

Інші конституційні положення також не можуть не викликати нарікань. Наприклад, про безкоштовну медицину (ст. 49), про право на  житло (ст. 47) і т.п. Вони, напевно, без особливих роздумів були перенесені в Конституцію України з відповідних документів часів СРСР. Але тоді принаймні безкоштовне житло таки видавалося народу, і безкоштовне медичне обслуговування – хай, не дуже хорошої якості – але надавалося. Зараз же це – декларативні норми, виконати які не можна через брак коштів у державній скарбниці. Кажучи простіше – через бідність української держави.

На жаль, в умовах гострого політичного протистояння, що триває в Україні вже протягом багатьох років, політики навіть не ведуть серйозної розмови про необхідність виправлення Конституції в цих питаннях. Навпаки, партії використовують недосконалість цих конституційних положень в боротьбі один з одним.

Хотілося б сподіватися, що для написання нової Конституції таки будуть залучені політично не заангажовані і грамотні експерти. Які приділять свою увагу не тільки проблемі розділення владних повноважень між Президентом, Кабміном і Верховною Радою, але і порушеним вище питанням.
Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори