пошук  
версія для друку
19.05.2008 | Олег Гребіник

Про боротьбу з корупцією у Збройних Силах України у 2008 році

   

Незважаючи на вжиті останніми роками заходи щодо подолання корупції повністю викоренити це явище  у Міністерстві оборони України не вдалося. Прояви цього явища негативно позначаються на забезпеченні національної безпеки держави, викликають напругу в суспільстві. Не усунуто повною мірою  причини та умови, що сприяють корупційним проявам.

Так відповідно до повідомленння Міністерства оборони України (http://www.mil.gov.ua/index.php?part=corruption&lang=ua) за оперативним обліком, у І-му кварталі 2008 року стосовно військовослужбовців і працівників Збройних Сил України та Міністерства оборони України складено 95 протоколів про корупційні діяння, що на 37% менше, ніж за звітний період 2007 року (150 протоколів).

Коефіцієнт корупційних правопорушень за Збройні Сили України становить 0,30 (за аналогічний період минулого року – 0,50.

За результатами судових розглядів прийнято 73 судових рішень. За 22 протоколами судові рішення не прийнято.

За результатами розгляду справ у судах 1 адміністративну справу закрито за статтею 21 КУпАП «Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу».

Таким чином, за рішеннями судів до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу притягнуто 71 військовослужбовців і 1 працівника Міністерства оборони України та Збройних Сил України, з яких:

- Згідно зі статтею 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» за незаконне одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг до адміністративної відповідальності притягнуто 15 посадових осіб.

- За недотримання спеціальних обмежень, установлених для державних службовців та інших осіб, які уповноважені виконувати функції держави, (стаття 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»), притягнуто до адміністративної відповідальності 57 посадових осіб.

За результатом розгляду апеляційного суду звільнено від адміністративної відповідальності 1 військовослужбовця.

Найбільш поширеними правопорушеннями, за якими військовослужбовці та державні службовці притягувалися до адміністративної відповідальності, є:

·  надання недостовірної інформації – 34 (47,2 %);

·  привласнення коштів та майна, нецільове їх використання – 8 (11,1 %);

·  надання та використання переваг – 10 (13,8 %);

·  використання підлеглих військовослужбовців –  2 (2,8 %);

·  сприяння підприємницькій діяльності та участь у ній – 4 (5,5 %);

·  робота за сумісництвом – 6 (8,3 %);

·  інші порушення – 8 (11,1 %).

Не вирішеною залишається проблема запобігання корупційним правопорушенням серед офіцерського складу. Правопорушення, скоєні ними, складають 68% від загальної кількості військовослужбовців, притягнутих до адміністративної відповідальності. З них 38,8% корупційних правопорушень скоєно старшими офіцерами.

Командирами (начальниками) та їх заступниками скоєно 11 корупційних правопорушень, що становить 15,3% від загальної кількості військовослужбовців, притягнутих до адміністративної відповідальності:

·  командири військових частин – 4(5,5 %);

·  заступники командирів військових частин – 7(9,8 %);

·  начальники служб, відділів, відділень – 11(15,3 %);

·  командири підрозділів та їх заступники – 13(18 %);

·  старшини, начальники складів – 9(12,5 %);

·  військовослужбовці та працівники Збройних Сил України інших категорій – 28(38,9 %).

Як у Міністерстві оборони України, так і в Україні в цілому на заваді суттєвому зменшення вчиненню порушень, передбачених Законом України «Про боротьбу з корупцією» є ряд причин:

- наявність значних залишків старої командно-адміністративної системи у вигляді надмірно великого управлінського та іншого службово-обслуговуючого апарату з необгрунтовано широкими повноваженнями,

- масове прагнення нових підприємницьких структур, включаючи кримінальні, розв’язати через військовослужбовців і працівників Збройних Сил України та Міністерства оборони України свої проблеми;

- часта зміна законодавчих та інших правових норм, послаблення нагляду та контролю за їх виконанням;

- пасивність правоохоронних та інших державних органів щодо притягнення винних у корупційних вчинках та інших незаконних операціях до відповідальності, що, крім інших негативних наслідків, стало стимулом безкарного вчинення корупційних діянь, призвело до моральної деформації, поширення корисливої мотивації службової діяльності;

- діяльність органів виконавчої влади, в тому числі правоохоронних, здійснюється без додержання принципу розподілу функцій і відповідальності. Підрозділи правоохоронних органів часто дублюють один одного, що призводить до неузгодженості та паралелізму в роботі;

- у законодавстві щодо боротьби зі злочинністю є суттєві прогалини. В той же час його вдосконалення має фрагментарний характер, затягується прийняття нових змін до Кримінального, Цивільного та інших кодексів України;

- відсутня повномасшабна звітність щодо боротьби з корупцією. Потребують уточнення та узгодження статистичні показники роботи правоохоронних органів і судів. Через їхню неузгодженість втрачається головний профілактичний чинник – невідворотність покарання за злочин;

- відсутність на нормативному рівні цілісної системи засобів запобіжного впливу на причини та умови, що сприяють корупції та корупційним діянням;

- неврегульованість відповідальності за вчинення різних корупційних діянь, у тому числі з кваліфікуючими ознаками, інших правопорушень, що створюють сприятливі умови для корупції;

- поширеність у кадровій політиці випадків заміщення посад військовослужбовців не на підставі їхніх ділових і моральних якостей, а через знайомство за колишньою роботою, особисту відданість;

- відсутність порядку спеціальної перевірки, тестування на відповідність професійним та моральним якостям, періодичної ротації, однорівневого переміщення військовослужбовців, недодержання умов і формальне ставлення до проведення конкурсу на заміщення посад та атестації;

- відсутність у більшості міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, управлінських структур окремих підрозділів або спеціально виділених працівників, на яких покладаються обов’язки організації роботи щодо запобігання корупційним діянням та іншим посадовим правопорушенням або їхня некомпетентність.

Усе це дає можливість злочинним елементам тривалий час здійснювати свою протиправну діяльність, втягувати до неї нових учасників, і в тому числі військовослужбовців і працівників Збройних Сил України та Міністерства оборони України для вчинення корупційних діянь.

Гребіник О.М.,  

помічник військового прокурора Харківського гарнізону

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори