пошук  
версія для друку
20.02.2011 | Андрiй Ганус, Експрес
джерело: expres.ua

СІЗО спорожніли б, аби... не шість винятків

   

Верховна Рада заборонила брати пiд варту пiдозрюваних, яким «свiтить» до 5 рокiв ув’язнення.

Ранiше цей термiн був окреслений трьома роками. Тож тепер, на думку експертiв, у мiлiцiї звужується простiр «для маневрiв». I кiлькiсть людей, яких тримають пiд рiзними приводами в СIЗО, повинна зменшитись.

Розповiсти докладно про новацiї, запровадженi Законом «Про внесення змiни до статтi 155 Кримiнально-процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку взяття особи пiд варту», «Експрес« попросив голову комiтету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної дiяльностi Вiктора Швеця («БЮТ» -- «Батькiвщина») та заступника голови парламентського комiтету з питань правосуддя Валерiя Бондика (Партiя регiонiв).

 – Отже, панове, скажiть насамперед, як цей закон стане в пригодi простому українцевi?

В. Швець: – Досi Кримiнально-процесуальний кодекс забороняв брати пiд варту осiб, яких обвинувачують у злочинах, за якi максимальний термiн ув’язнення – три роки. Новою ж редакцією передбачено, що «взяття пiд варту як запобiжний захiд може бути застосовано у справах про злочини, за якi законом передбачено покарання у виглядi позбавлення волi на строк понад п’ять рокiв, у разi неможливостi застосування бiльш м’якого запобiжного заходу». Тобто, закон не зобов’язує тримати пiд вартою i людину, яку обвинувачують у тяжчому злочинi, мало того, вiн наголошує: вдаватися до такого заходу слiд лише за справдi нагальної потреби.

 – Тобто, «загримiти» на час слiдства за грати, якщо за вчинок «свiтить» до 5 рокiв позбавлення волi, тепер уже неможливо?

В. Б.:Можливо, бо ми передбачили в цих змiнах низку виняткiв, коли вони не дiють.

 – Навiщо?

 – Дбати про права ймовiрних правопорушникiв важливо, але ж притiм ми не маємо забувати про права решти суспiльства, якi вони можуть порушити.

Тому за цим законом у виняткових випадках взяття пiд варту як запобiжний захiд може бути застосовано й у справах про злочини, за якi «свiтить» i не бiльш нiж п’ять рокiв. Виняткiв таких шiсть. Наприклад, якщо особу пiдозрюють у скоєннi двох чи бiльше умисних злочинiв, або обвинуваченого, який ухиляється вiд слiдства чи суду, i т. д.

В. Ш.:Те саме вiдбувається, коли має мiсце недотримання запобiжного заходу особистої поруки, чи коли достовiрно встановленi факти впливу пiдозрюваного, обвинуваченого або пiдсудного на учасникiв процесу.

 – У цих випадках врятувати людину вiд тримання пiд вартою не можуть жоднi обставини?

В. Б.: – Є певнi заборони тiльки для тих випадкiв, коли «замкнути» хочуть на пiдставi доказiв про готування особою нового злочину. У такому разi брати пiд варту не можна осiб (крiм оголошених у мiжнародний розшук), яких уперше пiдозрюють або обвинувачують у скоєннi злочину, не пов’язаного з посяганням на життя чи здоров’я потерпiлого або iз завданням шкоди здоров’ю людей.

Те саме стосується жiнок, якi вагiтнi або мають дiтей вiком до трьох рокiв, та iнвалiдiв першої групи. Не можна тримати пiд вартою i хворих на тяжкi недуги, що не сумiснi з перебуванням пiд вартою i потребують особливих умов лiкування.

 – Чи подбав законодавець якось про долю тих, кого вже посадили в

СIЗО на перiод слiдства?

В. Ш.: – Можу процитувати цю норму дослiвно: «З дня набрання чинностi цим законом кожне рiшення про взяття особи пiд варту, яке набрало законної сили, переглядається та приводиться у вiдповiднiсть до цього закону судом, який винiс таке рiшення, у вiдкритому судовому засiданнi за обов’язкової участi прокурора та особи, яка перебуває пiд вартою».

Отже, нiякої двозначностi – узятих пiд варту за пiдозрою у нетяжких злочинах зобов’язанi випустити на волю! А якщо людину, яку суд ранiше вирiшив узяти пiд варту, у СIЗО ще не посадили, то, згiдно з перехiдними положеннями закону, це рiшення взагалi стає нечинним «автоматом», без нового засiдання суду. Iз дня набуття чинностi закону, звiсно.

19 Лютого, 2011

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори