пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201107
01.03.2011 | Катерина Левченко – доктор юридичних наук, професор, президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда –Україна»

Дискримінаційні ознаки сучасної нормотворчості МВС України

   

Дискримінація за ознакою статі з латентного явища перетворюється на відкрите, яке навіть закріплюється в нормативних та розпорядчих документах. Приклад тому  - наказ МВС України від 1 грудня 2010 року № 590 «Про затвердження Порядку відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України» та Розпорядження Кабінету Міністрів від 29 грудня того ж року № 2355-р «Про проведення експерименту з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ».

Тож невипадково експерти оцінили 2010 рік як рік гендерного протистояння української влади та суспільства.

01 грудня 2010 року Міністр внутрішніх справ України підписав наказ № 590 «Про затвердження Порядку відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів  Міністерства внутрішніх справ України», зареєстрований в Міністерстві юстиції 24 грудня 2010 р. за № 1340/18635, яким передбачено проведення у 2011 році експерименту з організації набору осіб до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ та їх подальшого навчання за програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за схемою “курсант — військовослужбовець — курсант”.

29 грудня 2010 р. Прем’єр-міністр України підписав розпорядження№ 2355-р «Про проведення експерименту з підготовки фахівців для Мініс-терства внутрішніх справ», в якому йде мова про «проведення у 2011 році експерименту з організації набору осіб до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ та їх подальшого навчання за програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за схемою “курсант – військовослужбовець – курсант” (далі – експеримент). Міністерству внутрішніх справ, Міністерству освіти і науки, молоді та спорту, Міністерству оборони узгодити у місячний строк порядок проведення експерименту» (http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/cardnpd). Таким чином, в 2011 році накладається заборона на прийняття до вищих навчальних закладів МВС України громадян жіночої стати. І це тоді, коли в ОВС вже близько 20 % працівників – жінки, і ще декілька років тому серед атестованих працівни-ків було близько 11 відсотків жінок.

Що ж спонукає до висновку про заборону, або м’яко кажучи, обме-ження навчання жінок в вищих навчальних закладах МВС? Просте звернення до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0), де зазначається (Стаття 15. Призовний вік. Призов громадян України на строкову військову службу), що «на строкову військову службу в мирний час призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України  чоловічої статі, яким  до  дня  відправлення у військові частини виповнилося 18 років…)». А саме до внутрішніх військ, як передбачається експериментом, покинувши аудиторії, мають йти курсанти (хочеться сказати – колишні, бо одночасно служити і вчитися неможливо).

Таким чином, відповідно до цього Закону, участь в експерименті можуть брати лише громадяни чоловічої статі. Ці дії відбуватимуться всупереч Конституції України, Законів України «Про міліцію», «Про освіту», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та інших. Окрім того, в число дискримінованих потрапляють юнаки, що мають повну середню освіти, але яким станом на 1 вересня 2011 року не виповниться 17 років та 6 місяців, особи, які вже пройшли військову службу, особи рядового складу ОВС тощо. Зазначені вище Розпорядження Кабінету Міністрів України та Наказ МВС України прийняті з порушенням норм чинного законодавства і є дискримінаційним.

Тож проілюструємо існуючі суперечності і невідповідність цих документів нормам Конституції України, законам України «Про освіту», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», а також Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, яка ратифікована Україною і є частиною національного законодавства.

1. Накладання обмеження на прийняття в 2011 році до вищих навчальних закладів МВС України громадян жіночої статі, відповідно до зазначених вище Наказу та Розпорядженню, підпадає під визначення дискримінації, як воно дається в статті 1 Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Поняття "дискримінація щодо жінок" означає будь-яке розрізнення, виняток або обмеження за ознакою статі, спрямовані на ослаблення чи зведення нанівець визнання, користування або здійснення жінками, незалежно від їхнього сімейного стану, на основі рівноправності чоловіків і жінок, прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, громадській або будь-якій іншій галузі».

 2. У Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок (Преамбула) зазначається, що «дискримінація жінок порушує принцип рівноправності та поваги людської гідності, перешкоджає участі жінок нарівні з чоловіками в політичному, соціальному, економічному та культурному житті своєї країни, заважає зростанню добробуту суспільства і сім'ї та ще більше  перешкоджає повному розкриттю можливостей жінок на благо своїх країн та людства».

 3. Розпорядження та Наказ МВС порушують принципи статті 2 зазначеної Конвенції, в якій говориться, що «держави-сторони засуджують дискримінацію щодо жінок в усіх їх формах, погоджуються негайно всіма відповідними заходами здійснювати політику ліквідації дискримінації щодо жінок і з цією метою зобов'язуються: а) включити принцип рівноправності чоловіків і жінок у свої національні  конституції або інше відповідне законодавство, якщо цього ще не було зроблено, та забезпечити за допомогою закону й інших відповідних заходів практичне здійснення цього принципу; b) вживати відповідних законодавчих та інших заходів, включаючи санкції там, де це необхідно, що забороняють будь-яку дискримінацію щодо жінок; d) утримуватися від вчинення будь-яких дискримінаційних актів або дій щодо жінок та гарантувати, що державні органи та установи діятимуть відповідно до цього зобов'язання; e) вживати всіх відповідних заходів для ліквідації дискримінації щодо жінок з боку будь-якої особи, організації або підприємства; f) вживати всіх відповідних заходів, включаючи законодавчі, щодо зміни або скасування чинних законів, постанов, звичаїв і практики, що являють собою дискримінацію щодо жінок».  

 4. Обмеження щодо навчання осіб жіночої статі в вищих навчальних закладах системи МВС суперечить статті 5 Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок. Зокрема, відповідно до цій статті Українська держава має вживати усіх відповідних заходів з метою: «a) змінити соціальні та культурні моделі поведінки чоловіків і жінок для досягнення викоренення  забобонів, звичаїв та  всіх інших проявів, що ґрунтуються на  ідеї неповноцінності чи зверхності однієї із статей або стереотипності ролі чоловіків і жінок». Тож постійні натяки, яким супроводжується інформаційна підтримка з боку МВС цих документів, на те, що жінкам складно служити в міліції є одним з виявів діяльності, яка прямо забороняється статтею 5 Конвенції.

 5. Розпорядження Кабінету Міністрів 2355-р та Наказ МВС України брутально порушують статтю 10 Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок»: «Держави-сторони вживають усіх відповідних заходів для того, щоб ліквідувати дискримінацію щодо жінок, з тим щоб забезпечити їм рівні права з чоловіками в галузі освіти, і, зокрема, забезпечити на основі рівності чоловіків і жінок: a) однакові умови для орієнтації у виборі  професії або спеціальності, для доступу до освіти і одержання дипломів у навчальних закладах усіх категорій як у сільських, так і у міських районах;  ця  рівність забезпечується в дошкільній, загальній, спеціальній і  вищій технічній освіті, а також в усіх видах професійної підготовки; b) доступ до однакових програм навчання, однакових іспитів, викладацького складу однакової кваліфікації, шкільних приміщень і обладнання рівної якості; c) усунення будь-якої стереотипної концепції ролі чоловіків і жінок на всіх рівнях і у всіх формах навчання шляхом заохочення спільного навчання та інших видів  навчання, що сприятимуть досягненню цієї мети, і, зокрема, шляхом перегляду  навчальних посібників та шкільних програм і адаптації методів навчання».

 6. Відповідно до статті 24 Конституції України «не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі (виділено автором) етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».  Однак, говорячи про експеримент при прийнятті у вищі навчальні заклади МВС України, ми маємо говорити саме про обмеження, які зазнають певні групи громадян.

 7. Згідно статті 6 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», дискримінація за ознакою статі забороняється.

  8. Згідно статті 21 того ж Закону, «Держава забезпечує рівні права та можливості жінок і чоловіків у здобутті освіти. Навчальні заклади забезпечують: рівні умови для жінок і чоловіків під час вступу до навчальних закладів, оцінкизнань,   надання  грантів,   позик  студентам». Ця законодавча норма грубо порушена прийнятими нормативно-правовими актами.

 9. Будучи одним із головних суб’єктів реалізації державної політики у сфері впровадження гендерної рівності, Кабінет Міністрів України, приймаючи подібне розпорядження, порушив статтю 3 «Основні напрями державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», якою серед інших визначені такі напрями як утвердження ґендерної рівності та недопущення дискримінації за ознакою статі.

 10. Стаття 10 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» «Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначає, зокрема, наступні повноваження Кабінету Міністрів: «забезпечує проведення єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства…; спрямовує і  координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади щодо забезпечення ґендерної рівності…; враховує принцип ґендерної рівності при прийнятті нормативно-правових актів; здійснює інші повноваження у ційсфері,   передбачені законодавством України».  Розпорядження 2355-р Кабінет Міністрів порушує зазначені норми національного законодавства.

11. В свою чергу, МВС України, відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», має також забезпечувати надання жінкам і чоловікам рівних прав та можливостей, що ігнорується запропонованим експериментом.

12. Всупереч статті 6 Закону України «Про освіту», яка визначає одним з принципів освіти безперервність, курсанти рік не навчатимуться у вищих навчальних закладах.

13. Проголошуючи, що «жінки можуть служити у внутрішніх військах МВС на контрактній основі, де на загальних умовах з чоловіками, точно у такий же спосіб, виконувати обов’язки, покладені на військовослужбовців» http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/mai0n/uk/publish/article/img/common/uk/publish/article/493557, МВС ігнорує Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затверджене Указом Президента 7 листопада 2001 року № 1053/2001, відповідно до п. 16 якого «перший  контракт  про  проходження  військової  служби  з особами  рядового,   сержантського і старшинського складу строкової військової служби, військовозобов'язаними, жінками та громадянами призовного віку укладається на строк не менше трьох років».

14. Пояснення керівників Департаменту кадрового забезпечення МВС України від 22 лютого 2011 р. щодо можливостей для жінок навчатися в ВНЗ МВС України (www.mvsinfo.gov.ua ) не підкріплені жодним нормативним документом і суперечать поясненням Департаменту зв’язків із громадськістю того ж міністерства від 15 лютого (http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/mai0n/uk/publish/article/img/common/uk/publish/article/493557). Питання: що це  - неузгоджена діяльність підрозділів, незнання норм чинного законодавства чи бажання виглядати краще, ніж є, – залишимо без відповіді. Висловимо лише побажання представникам МВС на майбутнє - давати коментарі, ґрунтуючись  виключно на нормах права, а не «політичній доцільності».

Перелік протиріч між прийнятим Розпорядженням Кабінету Міністрів та Наказом МВС України з одного боку та нормами чинного законодавства з іншого можна продовжувати. Але й наведених аргументів, з нашої точку зору, достатньо для того, щоб зробити наступні висновки та запропонувати практичні кроки.

Так, у зв’язку з явною суперечністю зазначених документів Конституції та законам України («Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про освіту», «Про міліцію» та інших) необхідно визнати незаконними Розпорядження від 29.12.2009 року № 2355-р «Про проведення експерименту з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ» та Наказ МВС від 01.12.2010 року № 590 «Про затвердження Порядку відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів  Міністерства внутрішніх справ України в частині впровадження експерименту, та скасувати Розпорядження. Також скасувати державну реєстрацію Наказу МВС від 01.12.2010 року № 590 «Про затвердження Порядку відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів  Міністерства внутрішніх справ України» та скорегувати його у відповідності із чинним законодавством України.

В подальшому суворо рекомендувати всім розробникам документів утримуватися від застосування дискримінаційних положень як при розробці документів, так і в практичній діяльності.

Ну і ознайомитися врешті решт з Конституцією України, Конвенцією ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та (хоча б) Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Бо поки вони керівництву МВС (та Уряду) також не відомі.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори