пошук  
версія для друку
08.04.2011
джерело: maidan.org.ua

Браконьєри репресують працівника заповідника

   

Працівник Карпатського біосферного заповідника, режисер, оператор-анімаліст та фотограф Мирослав Обладанюк два роки тому звернувся до прокуратури зі скаргою про браконьєрство у заповіднику. До сьогоднішнього дня справа розвинулась і порушники вдались до терору.

Звернення Мирослава до українців – у додатку. Зі свого боку просимо поширити його максимально широко.

* * *

Мене звати Мирослав Обладанюк.

Важлива інформація, яку я хочу розповісти можливо не стосується Вас зараз. Та не виключено, що Ви опинитесь в моїй ситуації згодом. Тож, не завадить бути підготовленим.

Також, буду надзвичайно вдячний за Вашу підтримку!

Все почалося, десь, рік з половиною тому. Якось подорожуючи горами, я наткнувся на групу «до зубів» озброєних браконьєрів (це було на території заповідника). В них була зброя з оптичними прицілами, рації (як видно з фото, які в мене збереглися, такі рації повинні мати станцію) і супроводжував їх лісник заповідника, який мене не впізнав. Тоді я також не знав його. Але мені вдалося записати на диктофон нашу розмову та їхню розмову по рації, де вони називають імена та тип зброї.

Справа дійшла до суду, але була приречена. З неофіційних джерел надходила інформація що серед тих браконьєрів була «велика шишка». І з огляду на те, як просувалася справа, і який захист надавався простому ліснику, не виникало сумнівів, що так воно і є. В пригоді стали мої звукозаписи, які було відправлено на експертизу, а пізніше – на ще одну. Результати обидвох експертиз були не на їх користь.

Тож, залишалося щось зробити з моєю репутацією і тоді б мої свідчення були не значними. І через тиждень після того, як надійшли результати другої експертизи, органи провели операцію по захопленню мене.

До операції готувалися заздалегідь. Залучили певні органи з Ужгороду. Перевірили всі можливі місця, де б реалізувалися мої фільми. Ретельно дослідили Закон і придумали, в чому можна було б мене звинуватити. Зробили роздруки необхідних витягів, підкреслили найголовніше. Потім придумали підступний план. Вони зателефонували до мене і попросили продати двісті моїх фільмів. Я сказав, що в мене немає стільки. (Було лише пару десятків на той випадок, якщо до мене звернуться з проханням надати їх для міжнародної виставки або в місто завітають поважні гості, яким терміново потрібно зробити гарні подарунки). Але ці «борці зі злочинністю» (назвавшись турагенством) стали просити мене, що їм потрібно саме двісті штук. Пам’ятаю, що подумав, напевно в них важлива подія і готують учасникам оргнабори.

Коли я виконав їхнє прохання, мене «брали», як небезпечного терориста. За мною приїхали дві машини. Кожен намагався якнайближче до мого носа підсунути своє посвідчення. Мені не зачитали моїх прав, не повідомили, чи маю я право на адвоката. Очевидно, такий закон діє лише в американських фільмах. Мене доправили у відділок міліції і порадили написати зізнання, щоб все закінчилось якнайкраще для мене. І я писав слово в слово, як мені диктували. Я ніколи раніше не мав справ з міліцією. Тож, не маючи досвіду, я підписав все, що вони мені підсунули, не читаючи паперів. Потім дві машини відправили до мене додому де вилучили мій комп’ютер (не опечатавши його) і залишки фільмів. А ще своїми діями нагнали страху моїм сусідам і посіяли сумніви, чи і справді я порядна людина. Я вже ледь і сам не повірив, що є злочинцем, але…

Певні моменти допомогли мені зрозуміти в чому насправді суть. В магазинах, де вилучали фільми, працівники пізніше сказали, що міліцію цікавили лише мої фільми. Роботи інших авторів нічим не відрізнялися від моїх, крім гіршої якості, та, коли продавець сказав «вилучателям», що це фільми не Мирослава, ті відповіли, що вони їх не цікавлять. Інший момент – це не випадковий збіг двох обставин, про які я розповів вище. А саме: мене взяли незадовго після того, як надійшли результати експертизи.

В світлі цих подій в мене склалося враження, що тільки мій комп’ютер найбільше їх і цікавив. І лише вони знають, яких змін зазнав мій комп’ютер в їхніх руках. Адже, можна зберегти на ньому, скажемо, детальний план терористичного акту. І який суд тоді прийме до уваги свідчення такого «терориста». Не сумніваюся, що в них щодо мого комп’ютера існують більш грандіозніше плани, про які я і не здогадуюся.

Підчас розмови з правоохоронцями я помітив, що вони володіють інформацією, яку я обговорював лише по телефону. І, коли спитався, чи мій телефон прослуховується, вони не відповіли «НІ». Також, не дали ствердної відповіді, лише сказали, що не будуть озвучувати це.

Мені висунули звинувачення, які можна було б висунути будь-якому оператору, що знімає весільні фільми. Як гадаєте, скільки таких в Україні? Поки що, мене повідомили про можливі міри покарання – найгіршу і найгуманнішу. А тим часом розглядається питання, як найкраще використати ситуацію, жертвуючи митцем, що сприяв розвитку краю.

Я творча людина –я не злочинець. Свою творчість я реалізую на роботі в Карпатському біосферному заповіднику та у вільний від роботи час. Мої роботи (фотографії) друкуються в численних виданнях. Одним з останніх був фотоальбом «Це моя Україна», виданий з ініціативи міністерства екології та природних ресурсів України. І моє ім’я в списку тих, кому автор висловлює вдячність.

На прохання мера міста Рахова я надав свою фотороботу для подарунку Президенту України, коли він приїжджав у Рахів на День міста.

Майже місяць тому в Берліні відбувався міжнародний туристичний ярмарок. Організатори звернулися до мене з проханням надати фільми, щоб представити Українські Карпати. Для цієї презентації було виділено окремий павільйон і на трьох великих екранах демонструвалися мої фільми. Пізніше до мене надходили відгуки про те, що ці фільми виручили ситуацію. «Ми не уявляємо як би представили Карпати без Ваших фільмів» – повідомили мені.

Ці фільми, також, використовують вчителі районних шкіл для демонстрації на відкритих уроках.

Один з моїх фільмів був нагороджений на міжнародному фестивалі.

Я створив сайт, який привертає увагу потенційних туристів до Карпат та Рахова. Вважаю, що в розвиток міста в цьому напрямку я також вніс свій вклад, про що можуть свідчити відгуки в Інтернеті. Наприклад, http://www.liveinternet.ru/users/miracle_by/post118441051/ Та, не дивлячись на всі ці заслуги, нагороди і подяки, «правоохоронні органи» вилучили в мене всі мої фільми. Вони не залишили автору навіть оригіналів.

ШАНОВНІ ДРУЗІ! Якщо Ви знаєте, хто може зарадити в цій справі, надішліть їм, будь ласка, посилання на цю сторінку. Також, скопіюйте цю сторінку бо, гадаю, дуже швидко її видалять.

Якщо Ви нічим не можете зарадити, все одно я дуже вдячний Вам за те, що прочитали моє звернення.

Хай щастить Вам! І ласкаво просимо в Карпати!

З повагою, Мирослав Обладанюк

093 757 20 45
info@karpatland.com.ua
carpatman@meta.ua

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори