пошук  
версія для друку
11.11.2011 | Олександр Нагорний, газета «Волинь-нова»
джерело: www.volynnews.com

УБОЗу дали ляпаса в суді

   

У судових дебатах – два прокурори і чотири захисники

Кримінальна справа, порушена проти Андрія Логвиненка, який начебто збував психотропні речовини, набрала в Луцьку широкого розголосу. Адвокат Олег Антонюк, який захищав згідно з укладеним договором обвинуваченого, сам опинився на лаві підсудних. Протягом декількох місяців кримінальна справа, порушена стосовно Андрія Логвиненка, його матері Лілії Бутько та Олега Антонюка, розглядалася в міськрайонному суді, на якому головуючим був Михайло Квятковський, знаний суддя з високим професійним рівнем.

Інформацію про засідання суду періодично надавало місцеве телебачення. Перед початком судових дебатів представники державного обвинувачення звернулися з клопотанням усунути із залу суду журналістів з телекамерою, оскільки, на їхню думку, висвітлення події було не об'єктивним. Суд не задовольнив їхнє прохання.

Також прокурори виступили з клопотанням, щоб захист адвоката Антонюка не здійснював Сергій Сафулько, член Вищої ради юстиції України, оскільки він може використати свій високий статус з метою впливу на рішення суду. Цей аргумент було сприйнято учасниками процесу із здивуванням. Згідно з чинним законодавством заслуженому юристу України, незважаючи на його виборну посаду, не заборонено виступати в суді як захисникові, навіть коли йдеться про свого колегу.

Протягом багатьох засідань, коли допитувалися свідки, потерпіла Олена Димальська (раніше вона була свідком), проводилися різні експертизи, виконувалися судові доручення, у юридичних колах висловлювали думки, що ця справа має особливе значення для всіх сторін, що причетні до процесу. Кримінальна справа щодо Логвиненка не раз відправлялася на дослідування, а це, мовляв, спричинило неприязнь до адвоката у слідчих.

Звинувачення в перешкоджанні правосуддю висунуто проти адвоката приватної компанії «Конфідент». А ще не забулося, що інший адвокат цієї ж компанії відстоював виправдувальний вирок для депутата міської ради, підозрюваного в хабарництві. В результаті виправдання держава повинна виплачувати невинно потерпілому кількасот тисяч гривень. Тож прокуратура начебто «має зуб» на «Конфідент».

Зав'язався такий вузол інтересів, який розв'язати міг тільки суд, винісши законне і справедливе рішення. Були, здавалось, очевидні факти, але вони трактувалися по-різному двома представниками прокуратури і чотирма захисниками адвокатської приватної компанії «Конфідент». Дебати в суді були справді гарячими й емоційними. Як же розвивалися події з точки зору досудового слідства?

Міліцейський детектив

Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) УМВС України в області підозрювало, що 35-річний Андрій Логвиненко, інвалід ІІІ групи, в минулому наркозалежний, збуває наркотичну речовину. У 2008 році міліція у нього провела три оперативні закупки порошкоподібних речовин з вмістом амфетаміну, залучивши як покупця Олену Димальську, що представлялася «Катериною Сидоровою».

Логвиненко отримав за збут відповідно 100, 100 і 170 гривень. 22 квітня 2009 року УБОЗом було встановлено, що Логвиненко збув Пащуку (пізніше засудженому) велику дозу психотропних речовин і отримав 3600 гривень, а це особливо тяжкий злочин. Захисником Логвиненка згідно з укладеним договором правової допомоги на прохання його матері Лілії Бутько став Олег Антонюк, який відразу виявив грубі процесуальні порушення оперативників та слідчих у справі. 7 липня 2009 року кримінальна справа проти Логвиненка розглядалася в суді першої інстанції, аргументи захисника були взяті до уваги і її відправили на дослідування.

Після суду Андрієві Логвиненку і його матері Лілії Бутько стало відомо, хто така «Катерина Сидорова», і де вони її раніше бачили - жила неподалік. Отже, Олена Димальська була фактично основним свідком на суді. За сумнівною версією слідства, 8 березня 2010 року (за два дні до нового засідання Луцького міськрайонного суду) Логвиненко прийшов на квартиру Олени Димальської, де погрожував розправою їй та двом малолітнім дітям, якщо вона підтвердить свої показання в суді, а матері вручив 200 гривень для підкупу.

Слідство доводило, що Сергій Логвиненко і Лілія Бутько вирішили ізолювати Олену Димальську на квартирі, яка була найнята Лілією Бутько. У цей період Димальська переламала суглоб, мала операцію і пересувалась на милицях. Тож її насильно посадили в таксі, доставили в наймане житло, зачинили на ключ і наказали не подавати про себе нікому ніяких звісток. Усе ж, Андрієві Логвиненку 13 квітня 2010 року суд призначив покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. Після того його було взято під варту.

За версією обвинувачення, було розроблено план, аби змусити Димальську надати неправдиві показання в апеляційному суді. Димальську привіз Антонюк з Бутько в «Конфідент», де вона вивчила надруковане пояснення з новими показаннями і переказала на відеокамеру. Згідно із зізнанням Димальської вона не брала участь в оперативних закупках наркосировини - їх сфальсифікувала міліція, котра тримала її кілька діб в приміщенні УБОЗу, застосовуючи фізичне насильство та змушуючи до дій сексуального характеру.

Згодом її доставили в приміщення апеляційного суду області, де вона без присутності адвоката голові суду Петру Філюку детально розповіла про фальсифікацію справи. Оскільки йшлося про серйозні підозри в тяжких злочинах, вчинених міліцією, то голова суду запросив в службовий кабінет працівника СБУ. Тоді ж Димальська з допомогою адвоката власноруч написала заяву про необхідність забезпечення її безпеки, оскільки з боку УБОЗу може бути помста за її показання.

16 липня 2010 року колегія суддів апеляційного суду, розглянувши апеляцію, подану Логвиненком та його захисником на вирок міськрайонного суду, заслухавши показання Димальської, скасувала його та з письмовими вказівками направила в прокуратуру області для додаткового розслідування, прийняла окрему ухвалу. У той же день Димальська повернулася на квартиру за своїм місцем проживання.

Через якийсь час в УБОЗі з'явилася заява Димальської про те, що її змусили дати неправдиві показання в апеляційному суді, бо їй та дітям погрожували, вона перебувала під постійним психологічним тиском, в нестерпних умовах на квартирі, звідки не могла вийти.

2 серпня 2010 року в.о. прокурора області стосовно Логвиненка, Бутько, Антонюка порушив кримінальну справу за ознаками злочину про перешкоджання з'явленню свідка до суду, примушуванню до неправдивих показів. Бутько і Логвиненку інкримінувалося звинувачення в незаконному позбавленні волі свідка з 9 березня по 16 липня 2010 року. За наслідками проведеної перевірки прокуратурою області було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи проти працівників УБОЗу, які не вчиняли тяжких злочинів, про що повідомляла Димальська.

Під прицілом адвокатських аргументів

Адвокати компанії «Конфідент», які захищали на суді Андрія Логвиненка, перш за все наголосили на тому, що протоколи, рішення, все обвинувачення ґрунтується лише на суперечливих показаннях Олени Димальської, наркозалежної, звернули увагу на її сумнівну репутацію. У матеріалах про оперативні закупівлі - виправлення не одними і тими ручками, підробки, заповнення у різний час і в неоднакових умовах, реєстрація заднім числом.

І такі «ляпсуси» майже на кожній сторінці, що ставить під сумнів факт закупівлі наркотичних речовин.

Слідчі використовували одних і тих же понятих, які раніше служили в органах, одного покупця. Адвокат Олег Антонюк жорстко критикував такі дії, не йшов на будь-який компроміс із слідчими. Адвокати звернули увагу, що у справі в 2008, 2009, 2010 роках немає тих грошей, які нібито покупець «Сидоренко» давала Логвиненку.

Захисники говорили про те, що Димальська сама прийшла до Бутько і розповіла про переслідування її слідчими. Вона попросилася пожити якийсь час у її квартирі, яку Лілія Бутько найняла у зв'язку з розлученням з чоловіком ще на початку 2010 року.

І там не було «жахливих» умов, а все необхідне для проживання, Димальська, якби цього хотіла, могла б звернутися до перехожих, тим більше, що вже не користувалася милицями. З Лілією Бутько у неї були дружні стосунки. Відомо, що Олена Димальська регулярно в останні роки не з'являлася на засідання суду, а до того теж нерідко не перебувала дома.

У своїй виваженій аргументованій промові захисник Олега Антонюка Сергій Сафулько вказав, що колегія суддів апеляційного суду, посилаючи справу на дослідування, поставила жорсткі вимоги до правоохоронних органів, а тому у них з'явилася думка - треба зупинити адвоката... Після цієї ухвали колегії міліція відразу з'явилася на всіх поверхах в будинку, де проживає Димальська, допитували її вночі. Тож її можна тільки пожаліти, бо на неї чинився тиск.

Сергій Сафулько заявив, що коли в кабінеті захисника з'явилася незнайома йому жінка - Димальська і розповіла про незаконні методи міліції, то Антонюк все зробив професійно бездоганно. Запросив помічника з відеокамерою, роз'яснив відвідувачці її права, попередив, що її можуть залякувати, цькувати.

Димальська сама в присутності свідків з СБУ розповіла голові апеляційного суду про причини зміни показів, даних на досудовому слідстві. Згодом на засіданні колегії півтори години чітко відповідала на запитання суддів та прокурора. Експертизи показали, що під час документування показань ніякого психологічного тиску адвокат не робив, погроз з його боку не було, лише методи переконання.

І ще на одну обставину звернув увагу суду захисник: у цей час десь по міліцейських коридорах «бродила» кримінальна справа проти Димальської, яка була, як повідомила нещодавно прокуратура Луцька, незаконно порушена, а тому постанова скасована.

- Мова йде не лише про Антонюка... Мова йде про нинішній статус адвокатури, про її становище в нашому суспільстві і про те, яким чином держава гарантує своїм громадянам право, що їх захищатимуть... - сказав Сергій Сафулько. - Обвинувальний вирок для Антонюка був би застереженням для всіх захисників: прийшов на суд, сядь, скажи «невинний», додай кілька довідок, прошу виправдати і замовчи. Але це буде не захист, а профанація.

Представники державного обвинувачення, виступаючи в судових дебатах, попросили суд призначити Андрієві Логвиненку покарання у вигляді 10 років ув'язнення з конфіскацією належного йому майна, Лілії Бутько - п'ять років, Олегу Антонюку - чотири роки. Захисники звернулися до суду із проханням винести виправдувальні вироки підсудним, які не визнали своєї вини і вона не доведена слідством.

«Не було переконливих доказів винуватості»…

Понад годину головуючий на суді Михайло Квятковський зачитував вирок. Обвинувачення не знайшло свого підтвердження в суді, оскільки не здобуто переконливих доказів винуватості підсудних - Логвиненка, Бутько, Антонюка у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Під час розгляду задокументованих матеріалів суд дійшов висновку, що наведені докази здобуті із порушенням встановленого порядку, суперечливі. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Свідки, які нібито брали участь у закупівлях, давали не однакові показання у різний час.

Суд вважає упередженим судове слідство стосовно Андрія Логвиненка, яке прагнуло здобути в будь-який спосіб докази його винуватості. Також суд оцінив пред'явлене обвинувачення в незаконному утриманні Димальської на квартирі надуманим.

Суд вважає порушення 10 червня 2010 року кримінальної справи стосовно Олени Димальської, котра зізналася в збуті наркотичної сировини, а слідство провадженням кілька разів зупинялося, не інакше як психологічним тиском, намаганням забезпечити стабільність показань потерпілої у даній справі до її вирішення.

Неодноразові запити суду - надати повідомлення про її хід з УМВС України в області - надходили відписки. Суд присудив: виправдати Андрія Логвиненка за недоведеністю вини в інкримінованому йому злочині, Лілію Бутько, Олега Антонюка, Андрія Логвиненка (за іншою ст. КК України) - за відсутності події злочину.

Логвиненка, який більше року перебував під вартою, негайно звільнити в залі суду. Вирок може бути оскаржений в апеляційному суді області у встановлені строки.

Луцький міськрайонний суд виніс окрему постанову, в якій вказано на грубі порушення закону досудовим слідством, чим порушувалися конституційні права громадян. Постанову направлено прокурору області для відповідного реагування.

Хочеться додати, що кримінальна справа проти Андрія Логвиненка, схоже, була «склепана» нашвидкуруч. Оперативники і слідчі, мабуть, не сподівалися, що її аналізуватимуть досвідчені адвокати, а судове слідство буде настільки скрупульозним та пунктуальним.

09.11.11

/

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори