пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201134
15.12.2011
джерело: info@cedos.org.ua

Протести пільговиків після донецької трагедії: як виграти точковий бій і програти війну

   

З 26 листопада по 9 грудня моніторинг Центру дослідження суспільства зафіксував 110 протестів, 15 негативних та 5 позитивних реакцій на протести.

Після трагічних подій 27 листопада у Донецьку (див. Спецогляд ЦДС «Хроніка донецьких подій»), коли під час розгону наметового містечка загинув Геннадій Конопльов, виступи громадян на захист соціальних пільг тривають. Майже третина (33) усіх вуличних акцій за минулі два тижні стосувалася цього питання. І ці акції викликали непропорційно багато репресивних дій з боку держави. Дві третини (10) всіх негативних реакцій були спрямовані на громадян, які захищали свої соціальні пільги.

Наступного дня після смерті шахтаря-інваліда Геннадія Конопльова донецькі чорнобильці проводять мітинг під Пенсійним фондом, вимагаючи покарати винних у його загибелі, а також відставки губернатора. У той же час відбувається мітинг обманутих вкладників. Обурені люди намагаються прорватися до будівлі Донецької державної адміністрації. Відбуваються сутички із охоронцями державної установи.

Цього ж дня Президент обіцяє з 2012 року підвищити пенсії чорнобильців вдвічі. 29 листопада Кабінет міністрів підписує наказ про підвищення пенсій чорнобильцям,  Донецька обласна організація «Союз Чорнобиль України» підписує меморандум про співробітництво з губернатором області. При цьому дана організація не має жодного відношення до голодування і наметового містечка, які тривають на той момент уже два тижні. Аналогічний меморандум був підписаний у Вінниці та Києві, правда, в Києві пільговиків «представляв» «Союз ветеранів Афганістану». 3 грудня ця ж організація підписує меморандум у Кіровограді, а 6 грудня – в Ялті.

29 листопада, на вимогу Київської міської державної адміністрації, Окружний адміністративний суд Києва забороняє масові акції пільговиків під Кабінетом міністрів.

По всій Україні відбуваються мітинги-реквієми за загиблим, акції солідарності із донеччанами. 28 листопада така акція проходить у Херсоні, 29 листопада – у Львові, Харкові, Луганську, Києві. У Києві протестувальники спробували перекрити вулицю Грушевського та розбити наметове містечко під будівлею Кабінету міністрів. І те, і інше зустріло опір з боку спецпідрозділу «Беркут». У результаті сутичок двоє людей було затримано. 30 листопада у Києві чорнобильці розпочинають голодування. 2 грудня акція солідарності з донецькими чорнобильцями відбувається у Запоріжжі. 6 грудня наметове містечко з’являється у Львові, мітинг відбувається у Краматорську. 8 грудня пільговики знову виходять на вулиці Харкова, заявляючи, що їхня акція буде безстроковою. Майже моментально Харківський окружний адміністративний суд забороняє акцію, обґрунтовуючи заборону підготовкою до новорічних свят.

1 грудня судові виконавці повідомляють донецьким протестувальникам про нову постанову суду, згідно з якою вони мають припинити протест під Пенсійним фондом до 10 години ранку 13 грудня. 14 грудня Україна відзначає День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

2 грудня Донецький окружний адміністративний суд забороняє кільком партіям та громадським організаціям проводити мітинг під місцевим Пенсійним фондом. Цього ж дня в наметовому містечку під цією будівлею вперше з’являються два представники Пенсійного фонду і розпитують протестувальників про їх вимоги. 6 грудня протестувальників своєю присутністю нарешті вшановує губернатор… замість Президента, зустрічі з яким вимагали пільговики.

9 грудня чорнобильці припиняють голодування у Києві, не наважуються продовжити заборонений протест у Харкові. У Донецьку частина наметового містечка згортається добровільно – організація «Чорнобиль-Єдність» погоджується на умови влади.

Ця хронологія продій, які слідували за смертю шахтаря-інваліда в Донецьку, демонструє, наскільки зовнішньо суперечливою, але досить дієвою є політика влади, коли та намагається погасити потенційно небезпечне обурення громадян. З одного боку, влада видає з себе благодійника, намагаючись не акцентувати увагу на тому, якою ціною громадяни добилися цієї «благодійності». Ведуться переговори із тими, хто готовий вести переговори, не зважаючи на те, наскільки вони реально представляють невдоволених. З іншого боку, через суди та репресіями силовиків влада вказує на межі протесту звичайних громадян.

Така тактика нібито спрацьовує. 11 грудня остаточно самоліквідовується ключовий осередок протесту – наметове містечко у Донецьку, яке проіснувало майже місяць. Частина пільговиків, слідом за організаціями, які ведуть перемовини з владою, задовольняються «благодійністю». Політична, антиурядова складова протесту, і навіть той факт, як безцеремонно поводилася і продовжує поводитися репресивна машина держави – відходять для них на задній план. Бій за соціально-економічні права вони начебто виграли. Хоча б за свої. Хоча б на наступний рік. Хоча б такою ціною.

 

Показники щодо кількості протестів та репресій можуть незначною мірою змінюватися, оскільки про деякі події ЗМІ повідомляють із запізненням. Щодо джерел інформації про згадані події просимо звертатися за контактами нижче. При розрахунку кількості протестів не враховувалася їхня тривалість.

 

Центр дослідження суспільства (ЦДС) – незалежний некомерційний науково-дослідний центр дослідження соціальних проблем і колективних протестів. З вересня 2009 року ЦДС фіксує усі протестні події, позитивні та негативні реакції на них влади або інших об’єктів протесту в Україні на основі регулярного моніторингу більше 150 національних, обласних та активістських  засобів масової інформації.

 

Контакти:

Володимир Іщенко            + 38 097 3964499

Оксана Дутчак                    + 38 050 7019871

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори