пошук  
версія для друку
06.07.2012
джерело: 1-12.org.ua

Заява Ініціативної групи «Першого грудня» щодо ухвалення мовного закону

   

З великою тривогою ми, учасники Ініціативи «Першого грудня», звертаємося сьогодні до всього українського суспільства і кожного українського громадянина, незалежно від його походження, мови, віри чи поглядів.

3 липня 2012 року у Верховній Раді України відбувся антиконституційний «мовний» заколот. Жодна чесна людина, яка б хотіла висловити своє неупереджене слово, не знайде іншого визначення.

Зміст проголосованого «мовного» законопроекту є прикладом фальшивої законотворчості, яка не вирішує жодної принципової мовної проблеми в Україні, не дбає про мовні запити національних громад, а натомість використовує частину російськомовних українців задля розколу України, суспільного протистояння і розбрату.

Спосіб, у який було схвалено «мовний» законопроект, свідчить про катастрофу українського парламентаризму і вражаючу деградацію парламентської традиції. Парламент остаточно перетворився на місце бездумного «кнопкодавства», він утратив свою суспільну легітимність.

На очах суспільства «мовний» законопроект був проголосований по-злодійськи, з цинічними коментарями учасників злодійства, які не бояться ані свого злочину, ані громадянського осуду.

Почуття особистої честі і життєвий досвід дають нам, учасникам Ініціативи «Першого грудня», право на такі оцінки. Ми просимо українське суспільство усвідомити, що «мовний» заколот 3 липня 2012 року націлений супроти кожного з нас, оскільки вперше в українській історії проводить між нами мовний кордон. Це – результат зухвалого і зловмисного задуму. Це – замах на Україну і єдність нашого народу.

Ми з жалем і болем бачимо безпорадність усіх політичних сил та законодавчих інструментів, які б мали стати на перешкоді «мовного» заколоту.

За таких обставин слово для захисту належить народові та кожній чесній людині без найменшої різниці, якою мовою вона спілкується.

Схвалений «мовний» законопроект є фактом змови, брехні і злочину. Наша совість не дозволяє прийняти такого закону і вважати його законним рішенням українського парламенту. Цей документ належить традиції українофобії і ніколи не стане частиною національного політичного і правового життя нашої держави.

Вважаємо, що в Україні має з’явитися сучасне ясне, недвозначне і справедливе мовне законодавство, яке дасть поштовх розвитку державної української мови і візьме під належний захист мови всіх національних громад. Формування такого законодавства – завдання не для політичних шахраїв і злодіїв, а для всіх політичних сил України, які повинні знайти сили і мудрість опрацювати необхідні законодавчі ініціативи у відкритий і чесний перед нашим народом спосіб.

Ми не приймаємо «мовний» заколот.

Ми засуджуємо злочинців, які вчинили його всупереч закону і моралі.

Очікуємо, що Президент України і Голова Верховної Ради, усвідомлюючи можливі загрози, застосують свої повноваження, щоб не допустити введення проголосованого документа у формальну дію.

Одночасно закликаємо всі політичні і суспільні сили країни оскаржити схвалене 3 липня рішення в судовому порядку.

Ми закликаємо кожного українського громадянина висловити свій протест і осуд.

Захист української мови стає символом захисту нашої державності. Ми закликаємо всіх чесних людей України до дії – зробити особистий україномовний вибір: купувати україномовні книги і часописи, підтримувати україномовне кіно, телебачення, культуру. Бо відтепер ідеться про вибір не лише мовний, а й моральний.

Маємо пам’ятати, що і україномовні, і російськомовні громадяни України є законними громадянами своєї держави, а тому не можуть бути об’єктами наруги. Необхідною передумовою їхнього цивілізованого співжиття є взаємна солідарність, яка унеможливить штучну поляризацію суспільства і зіштовхування одних громадян з іншими.

Сьогодні об’єктом атаки є українська мова, отож станьмо усі на її захист, бо лише так захистимо себе від найманців, які хочуть продати вільне майбутнє нашої країни, нашого народу, наших дітей і онуків.

4 липня 2012 року

В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Семен Глузман, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори