MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Вражаючі рекорди Гаранта

09.08.2012    джерело: blogs.telekritika.ua
Складається вперте враження, що для Президента та його оточення ще не вмерла тільки надія, що з допомогою чергової робочої групи чи комісії вони можуть начхати на демократію, на народ, на саму державу, а ніхто не помітить.

Зрозуміло, що не могли би вигадати переконливе виправдання для масштабної зневаги до Конституції, законів та значної частини суспільства, але жах бере від думки, що влада опинилася в руках людей, здатних додуматися до наступного:

«Президент підписав Закон та доручив Уряду створити робочу групу».

Складається вперте враження, що для Президента та його оточення ще не вмерла тільки надія, що з допомогою чергової робочої групи чи комісії вони можуть начхати на демократію, на народ, на саму державу, а ніхто не помітить. 

Рекордна безглуздість чи рекордне нахабство? Це великою мірою залежить від реакції громадськості.

Чергова робоча група має бути утворена «із залученням громадськості, відомих діячів освіти, науки та мистецтв, провідних фахівців із мовних питань для розробки та внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні.»

Проблема не тільки в розумовій акробатиці, якої від нас вимагають, аби повірити в роль Миколи Азарова як захисника української мови. Повірити в «залучення громадськості» не легче, коли своїм підписанням Закону «Про засади державної мовної політики», Янукович побив усі рекорди зневаги до тієї самої громадськості. Він проігнорував:

Конституцію України,

кричущі порушення процесу ухвалення закону,

Висновок Венеціанської комісії Ради Європи,

Поради Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кнута Воллебека;

думки всіх профільних установ НАН України (Інституту мовознавства, Інституту української мови, Інституту політичних та етнонаціональних досліджень, Інституту держави й права),

висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради, Міністерства фінансів та Мінюсту, принаймні двох парламентських комітетів;

Звернення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій;

Заяву Асоціації єврейських організацій і общин (ВААДу) України;

Заяву Ініціативної групи «Першого грудня»  (підписались В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Семен Глузман, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський)

Звернення громадських діячів і громадських організацій

Висновки експертів Центру Разумкова, УНЦПД, Фонду «Демократичні ініціативи» Миколи Рябчука та інших

Думки численних науковців, письменників, та інших громадян;

правозахисних та громадських організацій, зокрема:

Конгресу національних громад України

Асоціації українських письменників

Секретаріату Національної спілки письменників України

Центру політико-правових реформ

Харківської правозахисна група;

Центру громадянських свобод;

Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка;

ВМГО «Дебатна Академія» та багатьох інших

Звернення Української Гельсінсьої спілки з прав людини,

Лабораторії законодавчих ініціатив

ГО "Гельсінська ініціатива-ХХІ":

 Громадського інформаційно методичного центру "Всесвіт":
ВГО Альянс Майдан

Проекту "Без кордонів" ГО "Центр "Соціальна Дія":

"Правозахисного руху Криму"

Комітету з моніторингу свободи преси в Криму: , та багатьох інших

Обійдусь без риторичних запитань, адже відомо, чиї інтереси Президент захищає. І навіть, якщо результат не так легко прогнозувати, шкоди він уже завдав. 

Єдиний представник громадськости в антикорупційному комітеті уже раніше заявив, що залишить комітет, якщо Президент підпише законопроект, який узаконює корупцію (підписав) та «мовний» закон (теж). 

Залишається тільки одне запитання – навіщо брати будь-яку участь у небезпечній та дедалі менш переконливій імітації суспільного діалогу? Втім, воно теж видається риторичним. 

 Поділитися