пошук  
версія для друку
15.06.2013 | Георгій Кобзар

Держава та громадськість розбудовують механізми подолання ксенофобії й расизму

   

У рамках визначеного пріоритету Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо протидії дискримінації та з метою обговорення результатів реалізації «Плану заходів щодо протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві на 2010-2012 роки» та «Плану заходів щодо формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві», а також співпраці центральних органів виконавчої влади з громадськими організаціями у цьому напрямку, 11 червня 2012 р було проведено круглий стіл «Розбудова механізмів відкритого партнерства між урядом та громадянським суспільством у запобіганні правому екстремізму».

Захід, що відбувся у Секретаріаті Омбудсмена, було організовано Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні спільно з парламентським Уповноваженим з прав людини та Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.

Відкриваючи роботу круглого столу, представник офісу Омбудсмена, заступник начальника управління – завідувач відділу з питань недискримінації управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Сергій Пономарьов зауважив, що захід спрямований саме на пошук ефективних моделей співпраці центральних органів виконавчої влади з громадськими організаціями у напрямку протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в Україні, тому тематика його буде більш широкою, ніж розгляд питання запобігання правому екстремізму.

Огляд проблем моніторингу проявів ксенофобії, расизму та дискримінації представила спеціаліст з протидії расизму та ксенофобії Представництва МОМ в Україні Яна Салахова. Вона зазначила, що, незважаючи на незначне зниження зафіксованих випадків насилля на ґрунті ненависті у 2012 році, дані моніторингу не є повними, адже значна частина нападів, скоєних на основі нетерпимості, залишається поза увагою громадських організацій та правоохоронних органів через побоювання жертв повідомляти про те, що з ними сталося.

Далі відбулося обговорення питання впровадження державних програм боротьби із ксенофобією, расизмом і міжетнічною нетолерантністю та співпраці у цьому урядових структур і громадянського суспільства. Дискусія проходила за конструктивним принципом – спочатку з доповіддю щодо здійснених просвітницьких та запобіжних заходів у рамках виконання державних планів виступав представник відповідного міністерства чи відомства, потім стислий аналіз ефективності цієї роботи та проведених консультацій з громадськістю представляли правозахисники. Відбувався обмін думками у форматі запитань – відповідей, які допомагали з’ясувати нерозкриті під час виступів аспекти.

Свій погляд представили:

1. Міністерство культури України / Віктор Пенько, ГО «Терне Рома»;

2. Міністерство закордонних справ України / Юлія Тищенко, Український незалежний центр політичних досліджень;

3. Державна міграційна служба України / Максим Буткевич, Проект «Без кордонів», ГО «Центр Соціальна Дія»;

4. Міністерство освіти і науки України / Юлія Красільнікова, Правозахисний Центр «Поступ»;

5. Міністерство юстиції України / Ірина Федорович, Коаліція з протидії дискримінації в Україні;

6. Міністерство соціальної політики України та Міністерство охорони здоров’я України / Максим Буткевич, Проект «Без кордонів», ГО «Центр Соціальна Дія».

Також запрошувався речник Міністерства внутрішніх справ України, але ніхто від МВС на круглий стіл не з’явився, тому Юрій Чумак – очільник Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», – оголосив лише позицію громадськості стосовно проблемних питань діяльності правоохоронців у царині попередження та подолання ксенофобії й расизму.

Наприкінці заходу пройшла відкрита дискусія на тему «Механізми посилення відкритої співпраці між урядом та громадянським суспільством для запобігання правому екстремізму», під час якої кожен учасник мав змогу висловити свої думки з цього приводу.

Підсумовуючи, Яна Салахова наголосила, що результати зустрічі будуть оформлені у вигляді рекомендацій для урядових структур. Головними з висновків є необхідність законодавчих змін для поліпшення нормативної бази у галузі протидії ксенофобії та расизму, проведення регулярного навчання державних службовців та правоохоронців питанням попередження мови ворожнечі та дискримінації, а також забезпечення незворотності покарання тих, хто скоює злочини ненависті.

ФОТО Ю.Чумака

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори