пошук  
версія для друку
01.11.2013

Не допустимо ліквідації Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського

   

Відкритий лист до Президента НАН України Б. Є. Патона, української та світової громадськості з закликом запобігти руйнації Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Вельмишановний Борисе Євгеновичу!

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського було засновано 1991 року на хвилі активізації наукового життя в гуманітаристиці загалом та історичній науці зокрема. Необхідність його створення як окремої установи була викликана потребою введення до наукового вжитку широкого спектру джерел із історії України та підготовки академічних багатотомних видань праць істориків ХІХ–ХХ століть. Протягом своєї більш ніж двадцятирічної активної діяльності Інститут утвердився як потужна академічна установа із чіткою програмою розвитку новітніх гуманітарних студій і ґрунтовним джерелознавчим доробком.

Серед досягнень Інституту слід назвати започатковані й активно здійснювані фундаментальні багатотомні джерельні публікації, як-от «Архів Коша Нової Запорозької Січі», «Універсали українських гетьманів», «Усна історія Степової України» та інші, видання «Повного зібрання творів» Михайла Грушевського в 50-ти томах, зібрання творів Дмитра Яворницького в 20-ти та Дмитра Багалія в 6-ти томах, десятки захищених його співробітниками джерелознавчих дисертацій та надрукованих ними книг, видання «Українського археографічного щорічника», котрий по праву зайняв провідне місце серед видань джерелознавчого профілю у Східній Європі і відомий за межами України.

Усе це було б неможливо без існування ІУАД ім. М. С. Грушевського як окремої спеціалізованої установи. Продовження цих дослідницьких проектів, котрі стали справою життя десятків науковців, котрі зібралися в Інституті, у випадку «реорганізації» шляхом позбавлення Інституту його організаційної самостійності стане неможливим.

У зв’язку із загрозою ліквідації ІУАД ім. М. С. Грушевського 28 жовтня 2013 року Вчена рада Інституту ухвалила рішення про неприпустимість такого кроку та його невиправданість ані з наукової, ані з організаційної точки зору. 29 жовтня це рішення здобуло одноголосну підтримку загальних зборів трудового колективу установи.

Знищення організаційної самостійності Інституту на практиці означатиме його ліквідацію. Це стане ударом не лише по гуманітаристиці в цілому, а й по престижу НАН України. Розпорошення наукового колективу призведе до призупинення диверсифікації історичних досліджень і згортання здорової наукової конкуренції, без яких розвиток науки стане неможливим. Ліквідація Інституту у будь-якій формі стане прецедентом для поступового скорочення інших установ гуманітарного профілю.

Не можемо не звернути Вашу увагу й на те, що запланована одночасно ліквідація установи з дуже великими здобутками в царині орієнталістики та напрацьованими за двадцятиліття діяльності традиціями – Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАНУ – матиме не менш згубні наслідки для наукового життя країни. Крім того, більш ніж аморальним є використання в якості приводу для руйнації обох дослідницьких інституцій відходу у вічність їхніх директорів і тимчасової «вакантності» посад керівників. Тим паче, що обидві установи продовжують ефективно виконувати поставлені перед ними завдання.

Вельмишановний Борисе Євгеновичу, закликаємо Вас запобігти ліквідації обох інститутів у будь-якій формі «злиття», «реорганізації» чи «оптимізації».

З повагою, ті, що підписалися нижче.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори