пошук  
версія для друку
18.07.2015 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 25 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.06.2015 – 05.06.2015

   

Надійшло 118 законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України. З них 60 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, зняттям недоторканості з депутатів, звільненням та призначенням суддів, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо. Зауважимо, що чимало проектів має «літерні» номери, що наводить на думку про певний збій у системі реєстрації законопроектів.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0026 від 02.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про умови розміщення дипломатичних представництв України в Естонській Республіці та Естонської Республіки в Україні.

Як зазначається у пояснювальній записці, після ратифікації угоди будуть здійснені такі заходи: 1) передано у власність України для розміщення будівель її дипломатичного представництва в Естонській Республіці на підставі договору купівлі-продажу земельну ділянку площею 2479 кв. м за адресою: м. Таллінн, вул. Лахе, 6, за домовлену плату 1 (один) євро; 2) передано у власність Естонської Республіки для розміщення будівель її дипломатичного представництва в Україні на підставі договору купівлі-продажу земельну ділянку загальною площею 298 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 43-б, за домовлену плату 1 (один) євро; 3) передано у довгострокову оренду на підставі договору оренди терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 72 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 43-б, для розміщення паркувального майданчика для автомобілів Посольства, за домовлену плату 1 (один) євро щорічно.

Проект 0027 від 02.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки (ОНП) про перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР в Україні.

Як зазначається у пояснювальній записці, метою прийняття проекту Закону України є створення правових підстав для здійснення за рахунок міжнародної технічної допомоги країн-членів НАТО комплексу заходів перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР та реабілітації військових територій, на яких розташовані сховища радіоактивних відходів, у контексті загрози розповсюдження радіоактивних матеріалів, та зменшення негативного впливу радіоактивних відходів на навколишнє середовище та населення.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 2980 від 02.06.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування та стягнення військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції.

Ключовим у проекті є положення, про те що: «Тимчасово, на час проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванням військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки  України, Державної прикордонної служби України; осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб, отримані ними у період їх безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції».

Проект прийнято за основу та в цілому 18.06.2015 і направлено на підпис Президенту.

Проект 2985 від 02.06.2015 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (щодо посилення гарантії дотримання законодавства України).

Пропонується частину 1 ст. 38 зазначеного в назві закону викласти в новій редакції, поширивши її дію на всі територіальні одиниці: «Відповідні органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, у тому числі навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності зобов’язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомляти районні (міські) військові комісаріати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов’язаних».

Проект 2988 від 02.06.2015 (Луценко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» (щодо порядку призначення керівників населених пунктів).

Пропонується доповнити ст. 6 зазначеного закону новою частиною 1.1 такого змісту: «Військово-цивільну адміністрацію села, селища очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади рішенням керівника відповідної обласної військово-цивільної адміністрації за погодженням із керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України».

Проект 2992 від 02.06.2015 (Матейченко К. В.) про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками приватної власності (земельних часток (паїв)».

Пропонується ст. 6 доповнити положенням про те, що на час проведення антитерористичної операції звільняються від сплати за користування земельними ділянками приватної власності (земельних часток (паїв)) суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. У чинному законі передбачено звільнення від сплати за користування лише ділянками державної і комунальної власності.

Прийняття пропозиції може завдати суттєвої шкоди приватним особам – орендодавцям, але це повністю ігнорується ініціаторами проекту, які лише зазначають, що багато орендодавців виїхали з території АТО.

Отже, на користь однієї категорії осіб пропонується порушити гарантовані Конституцією права іншої категорії осіб.

Проект 2993 від 03.06.2015 (Семенченко С. І.) про соціальний захист священнослужителів, які здійснюють свою діяльність у районі ведення бойових дій чи антитерористичної операції.

Як зазначається у ст. 2 проекту, «Дія цього закону поширюється на: 1) священнослужителів, зареєстрованих у встановленому порядку релігійних організацій, які здійснюють діяльність із задоволення релігійних потреб військовослужбовців військових формувань України у місцевості, де безпосередньо ведуться бойові дії, чи в районі проведення антитерористичної операції; 2) осіб, які належать до духовного персоналу та здійснюють діяльність із задоволення релігійних потреб військовослужбовці військових формувань України в місцевості, де безпосередньо ведуться бойові дії, чи в районі проведення  антитерористичної операції». Пропонуються різні способи соціального захисту зазначених осіб. Основна увага присвячена проблемі виплати «одноразової грошової допомоги». Передбачені також можливості виплати цим особам заробітної плати, визнання їх учасниками бойових дій.

Спірним є питання про необхідність такого самостійного проекту, адже більшість положень було б доцільно розглянути у спеціальних законах щодо статусу ветеранів та інвалідів війни тощо. Окрім того, як слушно зазначено у висновку ГНЕУ, надання військовим капеланам статусу учасників бойових дій суперечить сучасному міжнародному гуманітарному праву, а виплата їм зарплати – конституційному принципу відокремлення церкви від держави.

Проект 2001а від 03.06.2015 (Петренко О. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо генетичної ідентифікації військовослужбовців).

Як зазначається у пояснювальній записці, проектом пропонується внести зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», доповнивши ст. 11-1. Зазначеною статтею пропонується зобов’язати державу в особі уповноважених органів та посадових осіб, що провадять діяльність з розшуку, розпізнання, лікування військовослужбовців тощо, гарантованого встановлення особи такого військовослужбовця із застосуванням усіх законних методів ідентифікації, у тому числі за допомогою методів генетичної ідентифікації біологічного матеріалу, що містить ДНК особи. пропонується також створення бази даних ДНК військовослужбовців, яка повинна містити дані ДНК усіх військовослужбовців, які при проходженні військово-лікарської комісії перед вступом на військову службу висловили свою згоду на збір, обробку і зберігання такого роду даних. Збір даних ДНК осіб, які вступають на військову службу має відбуватися за допомогою неінвазивних методів, тобто шляхом отримання даних ДНК із волосяних цибулин, крові, слини особи. Для військовослужбовців, які відмовилися від надання біологічного матеріалу із зразками ДНК, у разі необхідності в подальшому встановлення їх особи, передбачено застосування аналізу ДНК військовослужбовця щодо відповідності зразкам, наданим біологічними родичами цього військовослужбовця. Пропонується застосовувати генетичні методи ідентифікації особи військовослужбовця у разі неможливості застосування інших звичайних методів встановлення особи, зокрема, у випадках, коли особа не може надати відомості про свою особу, коли особа зазнала тілесних ушкоджень, що унеможливлюють звичайне розпізнання, у разі загибелі (смерті) та у разі іншої необхідності. Також пропонується доповнити частину 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» абзацом такого змісту: «Громадяни України, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов’язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, за їх згодою надають зразки ДНК до бази даних ДНК. Порядок створення бази даних ДНК та надання зразків ДНК встановлюється Кабінетом Міністрів України».

Проект 2004а від 03.06.2015 (Лапін І. О.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо посилення контролю за переміщенням осіб та вантажів (товарів) через тимчасово окуповану територію.

Пропонується поширити дію зазначеного закону на «сухопутну територію окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, що визначається рішенням Верховної Ради України». На цю територію в’їзд та виїзд громадян України, іноземців та осіб без громадянства допускатиметься лише за спеціальним дозволом через контрольні пункти в’їзду-виїзду у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Окрім того, передбачено, що ввезення і вивезення вантажів (товарів) на цю територію або з цієї території «забороняється, крім вантажів (товарів) з гуманітарною допомогою, які ввозяться на тимчасово окуповану територію України виключно під контролем спеціально делегованих представників Організації з безпеки та співробітництва в Європі або за участю Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця».

Ряд зауважень до проекту висловило ГНЕУ, яке вважає, що проект потребує доопрацювання.

Проект 2018а від 04.06.2015 (Лінько Д. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення дітей учасників антитерористичної операції безкоштовним дитячим харчуванням.

Пропонується додати до числа дітей грудного віку та другого року життя, які забезпечуються дитячим харчуванням безкоштовно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, дітей, «батьки яких є учасниками антитерористичної операції на Сході України».

Проект 2021а від 04.06.2015 (Домбровський О. Г.) про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування правових режимів території у місцях розташування ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.

Пропонується ряд норм замінити відсилочними статтями до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Крім того, встановлюються ряд вимог до порядку участі в регулювання правових режимів території у місцях розташування ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Проект 2022а від 04.06.2015 (Третьяков О. Ю.) про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту родин Небесної Сотні.

Пропонується доповнити пункт 1 зазначеної статті новими 14 та 15 абзацами такого змісту: «сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності.

Окремо зазначається, що абзац чотирнадцятий цього пункту не поширюється на сім’ї працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з подіями Революції Гідності».

Проект 2034а від 05.06.2015 (Деркач А. Л.) про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо альтернативної (невійськової) служби громадян України, для яких виконання військового обов’язку суперечить їх релігійним переконанням).

Пропонується визначення альтернативної служби під час часткової мобілізації: «альтернативна (невійськова) служба під час часткової мобілізації – служба, яка запроваджується замість проходження військової служби для осіб, виконання військового обов'язку яких суперечить їх релігійним переконанням, і має на меті виконання обов'язку перед суспільством. Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності або переважна частка у статутному фонді яких є в державній або комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов'язана із соціальним захистом населення, охороною здоров'я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України. Види діяльності, якими можуть займатися громадяни, які проходять альтернативну службу, визначаються Кабінетом Міністрів України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної (невійськової) служби із зазначенням строку дії цих обмежень». Крім того, закріплюється порядок мобілізації громадян, виконання військового обов’язку яких суперечить їх релігійним переконанням.

Проект 2035а від 05.06.2015 (Дроздик О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу.

16.06.2015 був поданий доопрацьований текст проекту на заміну попередньому. Тут розглядається саме доопрацьований текст.

Пропонується доповнити КЗпП України та КУпАП нормами про встановлення відповідальності за відповідно недотримання та порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Участь громадян в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади

Проект 2997 від 03.06.2015 (Петренко О. М.) про петиції.

Як зазначено в пояснювальній записці, метою проекту є нормативно-правове закріплення та законодавче врегулювання питання щодо функціонування інституту петиції як безпосередньої форми демократії, через яку здійснюється народне волевиявлення. Поставлена мета зумовила необхідність виконання таких завдань: а) визначення статусу петиції; б) врегулювання порядку створення, підписання та подання петицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; в) закріплення порядку розгляду та вирішення петицій. Як зазначається в ст. 1 проекту, «петиція – колективна вимога громадян України, подана у встановленому цим законом порядку, щодо зобов’язання розглянути, прийняти або скасувати нормативно-правовий акт чи рішення органу (органів) публічної влади, до компетенції якого віднесено прийняття відповідного рішення». Петиції можуть подаватися: 1) у письмовій формі, через надсилання ініціатором петиції тексту петиції та бланків із зібраними підписами до відповідного уповноваженого органу публічної влади; 2) через підписання петиції, що була розміщена в приміщенні органу публічної влади відповідно до статті 9 цього закону, достатньою для її розгляду кількістю підписантів; та 3) в електронній формі, через використання Державної інформаційної системи електронних звернень громадян.

Зауважимо, що це не перша спроба Верховної Ради України цього скликання врегулювати зазначену проблему. Ще в перші дні її діяльності був поданий проект 1140 від 01.12.2014 (Суслова І. М.) про ініціативу громадян щодо прийняття нормативно-правових актів та інших рішень органами влади (див. Бюлетень № 1), а згодом ще ряд інших. Проект 2997 вирізняється своєю комплексністю, але йому притаманні вади більшості з його попередників. По-перше, необхідність зібрати значну кількість підписів за незначний проміжок часу. По-друге, дуже ускладнена процедура подання електронних петицій шляхом вимоги посвідчення підпису цифровим підписом, що за існуючого порядку отримання цифрових підписів є доволі складним. По-третє, дуже складною є процедура збору підписів петиції, яка подається у письмовій формі. Такий збір має проводитися у приміщенні органу влади, до якого петиція подається. Відповідно для подання петиції до парламенту, уряду чи президента, слід за 90 днів зібрати 100 тисяч осіб, які відвідають відповідне приміщення. Враховуючи здебільшого ускладнений порядок допуску до приміщень органів влади, вкрай важко уявити як їх зможуть відвідати більше 1 200 осіб щодня (а фактично й більше, враховуючи лише робочі дні). Все це свідчить про непродуманість процедур подання петицій та потребу в доопрацюванні проекту.

Ідеологічні питання

Проект Постанови 2017а від 04.06.2015 (Дерев'янко Ю. Б.) про мораторій на приватизацію державних та комунальних підприємств до 1 січня 2017 року та перевірку приватизації, здійсненої впродовж 2010–2015 років.

Пропонується: «1. На період до 1 січня 2017 року запровадити мораторій на приватизацію державних та комунальних підприємств, в тому числі на відчуження державних та комунальних акцій (часток, паїв) в статутних капіталах підприємств змішаної форми власності та спільних підприємств з іноземними інвестиціями.

2. Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, а також іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, що уповноважені управляти державним та комунальним майном, забезпечити неухильне дотримання та виконання цієї постанови, зупинити проведення конкурсів, аукціонів та інших способів продажу державних та комунальних підприємств, відчуження державних та комунальних акцій (часток, паїв) в статутних фондах підприємств змішаної форми власності та спільних підприємств з іноземними інвестиціями, на які розповсюджується мораторій, встановлений в пункті  1 цієї Постанови, на період до 1 січня 2017 року.»

Також пропонується уповноважити уряд розробити новий закон про приватизацію, на основі визначених постановою принципів: «до 1 жовтня 2015 року розробити та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про приватизацію державного та комунального майна, передбачивши, що приватизація державних та комунальних підприємств, в тому числі державних та комунальних акцій (часток, паїв) в статутних капіталах підприємств змішаної форми власності та спільних підприємств з іноземними інвестиціями, здійснюється виключно через публічний продаж акцій із застосування процедури Initial public offering (IPO)».

Водночас пропонується уповноважити уряд та Фонд державного майна України: а) до 1 січня 2016 року здійснити перевірку приватизації об’єктів групи Г (стратегічні підприємства, підприємств паливно-енергетичного комплексу, підприємства оборонно-промислового комплексу, науково-дослідні та проектно-конструкторські організації та установи та інше), здійсненої впродовж 2010 – 2015 років; та б) до 1 січня 2017 року здійснити підготовку до приватизації об’єктів групи Г (стратегічні підприємства, підприємств паливно-енергетичного комплексу, підприємства оборонно-промислового комплексу, науково-дослідні та проектно-конструкторські організації та установи та інше) через публічний продаж акцій із застосування процедури Initial public offering (IPO).

Ідеологічний підтекст і популістський характер цієї ніби суто економічної постанови видаються очевидними.

Відносини між владними суб’єктами

Проект Постанови 2986 від 02.06.2015 (Гройсман В. Б.) про План законодавчого забезпечення реформ в Україні.

Безумовно важливий і необхідний документ, незважаючи на те, що, можливо, з часом виникне потреба його суттєво уточнити.

Постанову прийнято 04.06.2015.

Проект 2012а від 04.06.2015 (Тарута С. О.) про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо формування та затвердження структури та штатів органів місцевого самоврядування).

Пропонується скасувати вимогу чинного закону про те, що структура і чисельність виконавчого апарату ради визначається відповідною радою «відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України».

На думку розробників проекту, норма про «типові штати» суперечить Конституції України. Так, положення, які пропонується скасувати, були внесені до законодавства у 2007 р. і вже 2008 р. були визнані Конституційним Судом України неконституційними.

Проект 2016а від 04.06.2015 (Гопко Г. М.) про внесення змін до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо поіменних голосувань).

Пропонується частину 3 зазначеної статті викласти у такій редакції: «3. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради».

Отже, відкрите поіменне голосування має стати загальною нормою.

Проект 2030а від 05.06.2015 (Македон Ю. М.) про внесення змін до деяких законів України щодо вимог до кандидатів на посади сільських, селищних та міських голів.

Пропонується закріпити норму про те, що «депутатом, сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має громадянство іншої держави або протягом останніх трьох років був громадянином іншої держави». Також наявність громадянства іншої держави визначається як підстава для припинення служби в органах місцевого самоврядування та для дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 2989 від 02.06.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо проведення індексації.

Пропонується виключити із зазначеної статті частину шосту такого змісту: «Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік».

Спрямованість проекту цілком зрозуміла, але без зазначення джерел фінансування індексації поза «фінансовими ресурсами бюджетів усіх рівнів» він виглядає чистим популізмом.

Проект 2003а від 03.06.2015 (Жолобецький О. О.) про внесення змін до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо зменшення терміну оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування.

Пропонується фактично втричі, з 20 робочих днів до 10 календарних, скоротити строк, за який мають бути опубліковані проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками до дати їх розгляду з метою прийняття. В пояснювальній записці автори розкривають лише потреби органів місцевого самоврядування і одночасно цілковито ігнорують підстави, з яких така норма взагалі була введена до законодавства.

Зазначений проект, у разі його прийняття, призведе до скорочення прав громадян щодо контролю та впливу на діяльність органів місцевого самоврядування.

Проект 2015а від 04.06.2015 (Євтушок С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення сфери суспільної діяльності громадських об’єднань та приведення норм чинного законодавства у відповідність до Закону України «Про громадські об’єднання».

У проекті визначається сфера суспільних відносин, у якій не мають діяти громадські об’єднання, та пропонуються деякі інші зміни здебільшого суто редакційного характеру.

Кримінальне, кримінально-процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 2979 від 02.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про попереднє ув'язнення» (щодо удосконалення окремих норм).

Пропонується внести ряд змін до зазначеного в назві закону. У пояснювальній записці до проекту автори звернули увагу на ті положення, які більшою мірою є позитивними та такими, що не обмежують прав ув’язнених осіб. Однак у проекті передбачено і багато положень, які видаються доволі дискусійними. Так, вилучені норми про те, що тримання в одиночних камерах не допускається до неповнолітніх, а осіб, яких вперше притягнуто до кримінальної відповідальності, слід утримувати окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності. Також пропонується скасувати вимоги про мінімальну кількість побачень та суттєво зменшено перелік заходів заохочення, що застосовуються до осіб, узятих під варту. Всі зазначені випадки належать до прикладів посилення репресії і вимагають ретельної аргументації, від якої автори проекту у пояснювальній записці відмовилися.

Проект 2987 від 02.06.2015 (Геращенко А. Ю.) про внесення доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки.

Пропонується доповнити КУпАП новою ст. 172-3 «Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки», яка встановлює відповідальність за «Публічне використання, демонстрацію або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення» а також за «виготовлення або поширення георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення». Статтю доповнює примітка такого змісту: «Положення цієї статті не застосовуються у випадках, передбачених частиною третьою статті 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Зауважимо, що в тексті відсутнє визначення того, що ж таке «георгіївська (гвардійська) стрічка». За відсутності однозначного тлумачення змісту ключового кваліфікуючого поняття відкривається значний простір для свавілля органів правопорядку та суду. Цілковито також незрозуміло, що таке «зображення» георгіївської (гвардійської) стрічки і як визначаються предмети, що містять зображення такої стрічки. Чи слід до їх числа відносити іноземні газети, де може бути таке зображення? Чи планшети та ПК, на екрани яких виведено зображення газети з таким символом? Чи слід такі дії кваліфікувати як «поширення георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення».

Дискусійним залишається і основне питання про ступінь суспільної шкідливості діянь, які пропонується визнати адміністративно караними.

Проект 2995 від 03.06.2015 (Безбах Я. Я.) про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції» (щодо порядку призначення і звільнення суддів).

Запропоновані ряд змін відносно порядку діяльності Вищої ради юстиції щодо призначення і звільнення суддів.

Проект 2998 від 03.06.2015 (Білецький А. Є.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності за порушення у галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою).

Пропонується доповнити зазначений кодекс ст. 150-1 «Нецільове використання жилих будинків і приміщень у жилих будинках», якою визначити відповідальність за «Використання жилих будинків та жилих приміщень у багатоквартирних будинках для здійснення господарської діяльності, використання нежилих приміщень, сходових кліток, підвалів, горищ, мансард, прибудинкових територій для здійснення господарської діяльності без наявності відповідного дозволу, а також використання нежилих приміщень, сходових кліток, підвалів, горищ, мансард, прибудинкових територій для здійснення виробничої, промислової діяльності та господарської діяльності з використанням машинного та іншого промислового обладнання» та «Використання жилих приміщень у багатоквартирних будинках для здійснення діяльності готельного бізнесу, утримання хостелів та місць тимчасового розміщення громадян без згоди інших мешканців, які проживають в будинку», ст. 150-2 «Неналежне виконання посадовими особами обов'язків у галузі житлово-комунального господарства», якою вводиться відповідальність за «Неналежне виконання обов'язків щодо утримання будинків та прибудинкових територій, забезпечення експлуатації будинків, забезпечення населення комунальними послугами посадовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій всіх форм власності, на які договором або законом покладено відповідні обов'язки» та ст. 150-3 «Неналежне виконання службових обов'язків посадовими особами об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів» яка визначає відповідальність за «Неналежне виконання обов'язків щодо утримання будинків та прибудинкових територій, забезпечення експлуатації будинків, забезпечення населення комунальними послугами посадовими особами об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів», за «Неподання посадовими особами об'єднань співвласників багатоквартирних будинків щорічного звіту про виконання кошторису об'єднання, а так само, невиконання посадовими особами об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів інших обов'язків покладених на даних посадових осіб чинним законодавством або статутом відповідного об'єднання або кооперативу» та за «Невиконання посадовими особами об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів норм чинного законодавства та статуту відповідного об'єднання або кооперативу щодо проведення загальних зборів членів відповідного об'єднання або кооперативу, обрання або призначення органів управління відповідного об'єднання або кооперативу, а так само – перешкоджання проведенню загальних зборів членів відповідного об'єднання або кооперативу, обранню або призначенню органів управління відповідного об'єднання або кооперативу».

Проект 2999 від 03.06.2015 (Петренко О. М.) про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо зупинення судового провадження у разі перебування позивача або відповідача у складі підрозділів Збройних Сил, органів внутрішніх справ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, утворених відповідно до законів України та безпосередньо задіяних у боротьбі з тероризмом або виконанні інших бойових завдань).

Пропонується викласти п. 3 частини 1 ст. 201 «Обов'язок суду зупинити провадження у справі» зазначеного кодексу у такій редакції: «3) перебування позивача або відповідача у складі  підрозділів Збройних Сил України, органів внутрішніх справ, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, утворених відповідно до законів України та безпосередньо задіяних у боротьбі з тероризмом або виконанні інших бойових завдань», поширивши на ці обставини обов’язок суду зупинити провадження у справі.

Проект 2024а від 04.06.2015 (Дмитренко О. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оперативно-розшукової діяльності в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах.

У пояснювальній записці завданнями проекту визначається проведення оперативно-розшукової діяльності в слідчих ізоляторах, розмежування прав оперативних підрозділів при здійсненні пошукових заходів і оперативно-розшукових заходів, нормативно-правове закріплення фінансового забезпечення оперативно-розшукової діяльності, а також розширення соціального і нормативне закріплення правового захисту осіб, залучених до співробітництва.

З наведеного переліку видно, що зміст проекту значно ширший, ніж визначено його назвою. Основна увага при цьому приділяється не стільки оперативно-розшуковій роботі в органах і установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, скільки розширенню прав відповідних органів щодо здійснення ОРД загалом, зокрема без попереднього заведення оперативно-розшукової справи. При цьому, на нашу думку, не додержано важливої вимоги законотворення у сфері діяльності силових структур, а саме: кожне розширення прав таких структур має супроводжуватися нормами-запобіжниками від можливості зловживання наданими правами.

Проект 2033а від 05.06.2015 (Сироїд О. І.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок).

Пропонується доповнити Перехідні положення КПК України пунктами 16-1 – 16-11, в яких закріпити порядок розгляду скарг на обвинувальні вироки у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини, ухвалені на підставі Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року.

Запропонований порядок розгляду таких скарг викликає певні сумніви. Також видається, що доцільніше було б ввести до КПК України відповідний окремий розділ, ніж вставляти нові процесуальні норми в кінець перехідних положень.

Культура та освіта

Проект 2025а від 04.06.2015 (Співаковський О. В.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо збалансування порядку управління у вищих навчальних закладах.

Пропонуються суттєві зміни до існуючої системи управління вишами. Зокрема, з компетенції керівників вилучаються фінансово-господарські та майнові питання. Для їх вирішення вводиться посада фінансових секретарів, які призначаються засновниками на строк повноважень керівників вишів. Пропонується також закріпити законодавчо повноваження вчених рад факультетів (навчально-наукових інститутів); надати їм право обирати керівника факультету (навчально-наукового інституту); передбачити, що кандидатом на посаду керівника вищого навчального закладу не може бути виконувач обов’язків керівника цього закладу; розмежувати посади керівника вишу (факультету) і голови відповідної вченої ради тощо.

Як видається, багато із цих пропозицій заслуговують на підтримку.

Проект 2026а від 04.06.2015 (Співаковський О. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення граничного віку перебування на посадах науково-педагогічних та педагогічних працівників навчальних закладів.

Пропонується передбачити, що граничний вік перебування на посадах науково-педагогічних і педагогічних працівників навчальних закладів встановлюється відповідними законами, якими визначаються основні правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку систем дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти. Досягнення граничного віку є підставою для  переведення педагогічного працівника на іншу посаду, або звільнення його з роботи у порядку, встановленому законодавством. У пропозиціях щодо змін конкретних законів граничний вік встановлюється на рівні 67 років для керівників закладів і 69 років для інших науково-педагогічних і педагогічних працівників, а з 1 січня 2020 р. відповідно 65 і 67 років. Як виняток, для професорів за посадою і вченим званням граничний вік встановлюється у 72, а з 1 січня 2020 р. – 70 р.

Утім, слід нагадати, що Конституційний Суд України в рішенні від 7 липня 2004 р. у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу другого частини першої статті 39 Закону України «Про вищу освіту» (справа про граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу другого частини першої статті 39 Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року № 2984-III, відповідно до якого граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації не може перевищувати шістдесят п'ять років.

Охорона здоров’я

Проект 2859-1 від 02.06.2015 (Кондратюк О. К.) про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо особливостей реклами алкогольних напоїв та пива).

Пропонується доповнити ст. 22 частиною 10 такого змісту: «10. Положення абзацу другого частини першої статті 5 цього Закону та частини другої, третьої, шостої, сьомої цієї статті, за виключенням тих, які є аналогічними за змістом до положень Європейської конвенції про транскордонне телебачення, не поширюються на рекламу та спонсорство на телебаченні і радіо продуктів, що відносяться до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (пиво із солоду (солодове), рекламу знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються такі продукти».

Це вже далеко не перший проект подібного змісту. Дозволимо собі процитувати влучне твердження з висновку ГНЕУ: «Слід також зазначити, що на розгляді Верховної Ради України знаходиться кілька законопроектів, якими також пропонуються зміни до статті 22 Закону України «Про рекламу» в частині обмеження реклами пива та слабоалкогольних напоїв (№ 2971 від 29.05.2015 року, 2859 від 15.05.2015 року), а також проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення регулювання виробництва та обігу пива, удосконалення окремих положень щодо продажу пива та інших алкогольних напоїв» № 2971-1 від 17.06.2015 року, який взагалі містить ідентичні положення».

Проект 2994 від 03.06.2015 (Луценко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення безпідставного видалення зелених насаджень.

Пропонується вилучити кілька положень із тексту Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про благоустрій населених пунктів», після чого зникнуть правові підстави для видалення зелених насаджень на ділянках, відведених для будівництва, на підставі декларації про початок виконання підготовчих робіт або декларації про початок виконання будівельних робіт. Якщо пропозиція буде прийнята законодавцем, то на думку ініціаторів проекту, видалення зелених насаджень стане можливим лише за наявності узгодженої містобудівної документації та з дозволу виконавчих органів  міських, селищних та сільських рад. Це своєю чергою запобігатиме численним конфліктам між забудовниками і мешканцями навколишніх територій.

Пропозиція щонайменше заслуговує на увагу. Проте важливо, щоб разом із вилученими нормами не зникли механізми, які забезпечують максимальне відновлення насаджень, або виплату компенсацій за знищені.

Проект 2009а від 03.06.2015 (Геращенко І. В.) про оцінку впливу на довкілля.

Йдеться про те, щоб замінити екологічну експертизу процедурою «оцінки впливу на довкілля».

Проект доволі великий за обсягом і потребує глибокого вивчення.

Проект 2013а від 04.06.2015 (Балицький Є. В.) про зелені насадження міст та інших населених пунктів.

Згідно з пояснювальною запискою метою («ціллю») даного проекту є визначення правових основ утримання, охорони та відновлення зелених насаджень з метою забезпечення прав громадян на життя у сприятливому оточуючому середовищі та захисту зелених насаджень міст та інших населених пунктів.

Як видається, сама ідея проекту заслуговує на підтримку, а текст проекту, враховуючи його відносно великий обсяг, – ретельного опрацювання.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 2027а від 04.06.2015 (Алексєєв І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості).

Закріплюється порядок передавання орендованої земельної ділянки, на якій розміщені житловий будинок (крім багатоквартирного), будівля або споруда, у користування чи постійне користування новому власнику будинку, будівлі або споруди.

Проект 2028а від 04.06.2015 (Бакуменко О. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства.

Основною метою законопроекту визначено сприяння збільшенню кількості нових фермерських господарств та їх ефективному розвитку. Мети пропонується досягти шляхом спрощення процедури їх утворення, що також дасть змогу знизити рівень корупції.

Проекти з інших питань

Проект 2966-2 від 02.06.2015 (Левченко Ю. В.) про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Черговий альтернативний проект до урядового проекту 2966 від 28.05.2015 про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та проекту однойменного проекту 2966-1 від 29.05.2015 (Мартовицький А. В.) (див. Бюлетень № 24).

Проект є найменшим з усіх за обсягом (18 стор.), однак все одно вкрай значним для його короткого огляду

Проект 2978 від 02.06.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо права споживача самостійно визначати черговість погашення основної суми боргу та процентів і неустойки за споживчим кредитом).

Проект спрямований запобігти ситуації, коли споживач, який опинився у скрутному становищі, але ще спроможний виплачувати по кредиту, вимушений постійно оплачувати витрати і прибутки фінансових установ замість погашення власне кредиту. Для цього пропонується доповнити ЦК України нормою про те, що черговість погашення вимог за грошовим зобов’язанням визначається не лише кодексом та договором, а й іншими законами. А новий порядок визначити через доповнення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» новою частиною 14 такого змісту: «14. У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо споживач не вкаже інше призначення платежу: 1) у першу чергу сплачується основна сума боргу; 2) у другу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані з одержанням виконання; 3) у третю чергу сплачуються проценти і неустойка».

Зазначимо, що не вступаючи в діалог щодо доцільності та обґрунтованості, в т. ч. економічної, пропонованого порядку погашення вимог за грошовими зобов’язаннями щодо придбаних за споживчим кредитом товарів пропонований шлях закріплення таких змін є не зовсім логічним. Зміни слід було б вносити або безпосередньо до ЦК України, або до спеціального законодавства щодо споживчого кредиту.

Проект 2014а від 04.06.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (щодо обмеження розміру пені та строку нарахування неустойки за договорами про надання споживчого кредиту).

Проект на ту саму тему, що і попередній, але стосується іншого аспекту проблеми, а саме, можливого розміру неустойки. Пропонується доповнити зазначену статтю частиною 14 такого змісту:

«14. Розмір пені, яку споживач повинен сплатити кредиторові у разі порушення зобов'язання, що виникло на підставі договору про надання споживчого кредиту, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування неустойки (штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, що виникло на підставі договору про надання споживчого кредиту, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сукупна сума неустойок (штрафи, пені), що нарахована у зв'язку із порушенням зобов'язань, що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту, не повинна перевищувати десяти відсотків від основної суми кредиту».

Проект 2981 від 02.06.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування).

Проект 2982 від 02.06.2015 (Ляшко О. В.) про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Проект 2983 від 02.06.2015 (Ляшко О. В.) про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Проект 2984 від 02.06.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг.

Пакет проектів, якими пропонується переглянути порядок надання ряду адміністративних послуг, зокрема щодо державної реєстрації.

Слід вітати такий комплексний підхід до врегулювання певних інститутів, проте маємо зазначити, що всі проекти дістали негативні висновки ГНЕУ з пропозицією повернути їх на доопрацювання суб’єкту подання.

Проект 2011а від 04.06.2015 (Пашинський С. В.) про внесення зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо особливостей правочинів із заарештованим у кримінальному провадженні майном, що виступає речовими доказами у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню).

Пропонується доповнити прикінцеві положення зазначеного закону новою частиною: «18. Дозволити Міністерству оборони України,  Національній гвардії України укладати договори з ДП «Укртранснафтопродукт» на постачання нафтопродуктів, які виступають речовими доказами, що піддаються швидкому псуванню, в кримінальних провадженнях та передані згідно судового рішення на відповідальне зберігання ДП «Укртранснафтопродукт», а також щодо яких судовим рішенням надано дозвіл на їх реалізацію, з умовою про відтермінування платежу за зобов’язанням по сплаті загальної суми поставки по договору на 90 днів з дня набрання вироком законної сили у відповідному кримінальному провадженні.

Встановити, що бюджетні призначення, передбачені Міністерству оборони України та Національній гвардії України цим Законом по бюджетних програмах № 2101020, № 1003020 відповідно, не зменшуються на ціну договорів, передбачених абзацом першим цього пункту, у разі їх укладення.

Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Державного бюджету України на 2016 рік передбачити видатки на оплату зобов’язань, які можуть виникнути за договорами, передбаченими абзацом першим цього пункту».

Пропозиції видаються дискусійними за змістом, а за літературною формою такими, що не зовсім відповідають нормативам української літературної мови.

Проект 2023а від 04.06.2015 (Дмитренко О. М.) про стимулювання розвитку регіонів.

Як зазначається в преамбулі, «цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної регіональної політики щодо стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності територій».

Проект створений на заміну чинного Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів» від 08.09.2005 № 2850. Виходячи з основних положень, має суто декларативне значення. Крім того, на сьогодні, по суті, вся країна перебуває в «депресивному стані» і проект видається дещо неактуальним.

Проект 2029а від 04.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг.

Як зазначено у висновку ГНЕУ: «Внесений законопроект повною мірою (за виключенням положення, згідно з яким «споживачі мають право на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату  житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України» – дане положення відсутнє у проекті, що розглядається) відтворює положення законопроекту реєстр. № 2670, який за підсумками розгляду Верховною Радою України 21.05.2015 р. було повернуто суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Тож Головне управління з приводу внесеного законопроекту вважає за доцільне повторити висловлені ним попередньо, а також зазначити деякі нові зауваження і пропозиції».

Тим не менш, 18.06.2015 проект з 6 спроби прийнято за основу із скороченням терміну підготовки до другого читання.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори