увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 01.10.2016 02:52
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Україні необхідно легалізувати осіб без громадянства

30.12.15 | Георгій Кобзар

Тисячі людей в Україні більше 20 років кількома поколіннями живуть без належних документів і оформленого громадянства. Вони застрягли між епохами з папірцями неіснуючої або невизнаної держави, чи взагалі без них. Більшість залишаються «невидимими» для держави. Виходячи з такого статусу, вони змушені терпіти утиски практично в усіх правах та елементарно виживати, не сподіваючись на краще майбутнє.

Проте ці люди пов’язують своє майбутнє і майбутнє своїх дітей з Україною, тому держава найближчим часом має знайти ефективний недискримінаційний шлях вирішення проблеми безгромадянства.

Як повідомляє прес-служба Одеської обласної організації Комітету виборців України, протягом 2014-2015 років правозахисниками в ході «польового» моніторингу в 5 прикордонних районах Одеської області було ідентифіковано значні проблеми з невизначеним правовим статусом осіб без громадянства чи з невизначеним громадянством.

Задокументовано історії понад 150 людей, третина з яких мають недійсні в Україні паспорти колишнього Радянського Союзу, інші – документи невизнаної Придністровської Молдавської республіки, дехто – свідоцтва про народження радянського зразка або взагалі живуть без документів. Діти, що народилися в них вже в Україні, у більшості випадків абсолютно не мають документів.

Результати проведеного моніторингу дають підстави припускати, що виявлені проблеми стосуються не тільки Одеської області, а й інших регіонів України, особливо з прикордонною специфікою. Так, за даними УВКБ ООН, в Україні проживає понад 33 тис. осіб без громадянства або осіб з невизначеним громадянством. Чинне законодавство України не передбачає ефективних способів легалізації таких людей, одночасно погрожуючи відповідальністю за незаконне перебування на території України.

Незважаючи на те, що Україна в 2013 році приєдналася до двох конвенцій ООН з безгромадянства, внутрішня нормативно-правова база з цього питання досі не приведена у відповідність до міжнародних стандартів. Особлива увага також має бути приділена адекватному визначенню українським законодавством самого поняття «особа без громадянства». Іншою проблемою є те, що національна нормативна база досі не відображає вимогу Конвенції 1954 щодо спрощення процедури натуралізації для осіб без громадянства.

Що стосується шляхів вирішення виявлених проблем, Одеське КВУ вважає за необхідне розробити концепцію польового моніторингу за принципом «від дверей до дверей» з метою максимального охоплення найбільш ймовірних місць проживання осіб без громадянства. У першу чергу, це:
- прикордонні регіони (особлива увага кордону з невизнаною ПМР);
- місця масового проживання внутрішньо переміщених осіб (особлива увага регіонам, що знаходяться поблизу з лінією зіткнення);
- установи Державної пенітенціарної служби України (місця несвободи).

На основі розробленої методології доцільно провести національну кампанію з виявлення недокументованих осіб без громадянства з широким залученням громадського сектору.

Правозахисники переконані: разом із здійсненням зазначених заходів, необхідно розробити і впровадити пакет законодавчих змін, спрямованих на поліпшення доступу осіб без громадянства до процедур легалізації та проведення «міграційної» амністії.

коментарі

новий коментар