увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 25.09.2016 11:49
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Що говорить про Україну «Human Rights Watch»

28.01.16 | Георгій Кобзар

«Протягом року міжнародні та внутрішні політичні гравці боролися за закінчення збройного конфлікту в Східній Україні, але ситуація лишається нестабільною. Частини Донецької та Луганської областей перебувають під фактичним контролем підтримуваних Росією бойовиків. Всі сторони конфлікту порушували міжнародне гуманітарне право. Обмеження свободи пересування, запроваджені урядом у січні 2015 року, стали причиною затримок у доставці гуманітарної допомоги, зокрема, медикаментів, до постраждалих від конфлікту районів, спричинивши важку гуманітарну ситуацію для цивільного населення».

Так починається аналітичний матеріал, присвячений Україні, що міститься в оприлюдненому 27 січня Human Rights Watch «Всесвітньому звіті – 2016».

За оцінками міжнародної правозахисної організації, «станом на осінь 2015 року понад 9 000 осіб були вбиті і більш 20 000 поранені в ході конфлікту. Станом на вересень в Україні  нараховується 1,4 мільйони внутрішньо переміщених осіб. Більш ніж 600 000 людей втекли за кордон, переважно до Росії».

На думку експертів HRW, «обидві сторони порушували закони війни… Обидві сторони були причетні до катувань та жорстоких і принизливих для гідності видів поводження із затриманими».

У розділі «Верховенство права, відповідальність за минулі порушення», констатується: «Не був досягнутий значний прогрес у притягненні до відповідальності винних у порушеннях, скоєних під час протестів Майдану у 2014 році, унаслідок яких загинули більше 100 протестувальників, 13 співробітників правоохоронних органів, і ще багато людей отримали поранення».

«Українська влада, посилаючись на «інформаційну війну» з Росією, здійснила ряд спірних кроків, що обмежують свободу висловлювання думок. У грудні 2014 року створення урядом Міністерства інформаційної політики збіглося у часі з незалежними повідомленнями про зловживання українських сил у Східній Україні. Українські блоґери та журналісти протестували проти нового міністерства, побоюючись, що його діяльність може призвести до запровадження цензури», – йдеться в розділі «Свобода слова та свобода засобів масової інформації».

Щоправда, у Human Rights Watch зазначають, що «влада України була більш прихильною до ЛГБТ-руху (лесбійки, геї, бісексуальні люди і трансгендери), ніж у попередні роки».

«Але гомофобія і нетерпимість як і раніше широко розповсюджені», – відмічається в розділі «Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність».

Окремий розділ присвячений окупованому Росією Криму, де, як зазначають у Human Rights Watch, ситуація з правами людини лишається репресивною: «Люди, які відмовляються від російського громадянства і зберігають українське, стикаються із серйозними труднощами у доступі до освіти, працевлаштування та соціальної допомоги. Влада не проводить ефективні розслідування насильницьких зникнень кримськотатарських та проукраїнських активістів, які сталися у 2014 році. Крім того, влада, як і раніше, змушує мовчати критиків і продовжує чинити тиск на кримських татар – етнічну меншину, яка відкрито критикує дії Росії в Криму».

«Москва продовжує заперечувати свою пряму причетність до конфлікту у східній Україні, незважаючи на зростаючу кількість доказів, таких як кількість російських солдатів, затриманих в Україні та свідчення спостерігачів спеціальної моніторингової місії ОБСЄ», – наголошується в розділі «Ключові міжнародні гравці».

Позитивним моментом правозахисники називають те, що «у вересні Україна зробила заяву про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС) за злочини, вчинені в країні починаючи з 20 лютого 2014 року. Хоча Україна ще не приєдналася до МКС, ця декларація відкриває шлях до того, щоб прокурор МКС розглянув, чи повинен цей суд досліджувати зловживання, скоєні під час збройного конфлікту».

Довідково: Human Rights Watch (Нагляд за правами людини) – міжнародна, неурядова, неприбуткова організація, яка займається захистом прав людини більш ніж у 70 країнах світу зі штаб-квартирою у Нью-Йорку, США. Організація була заснована у 1978 році під назвою «Helsinki Watch», теперішня назва прийнята у 1988 році. За офіційними заявами організації, вона не отримує фінансової допомоги від урядових структур, існуючи за рахунок приватних пожертвувань.

коментарі

новий коментар