увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 01.10.2016 02:56
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Ой, ти, діду Миколай, на вибори не гуляй…

04.04.16 | Наталка Ковальчук

Електронну петицію з пропозицією внести зміни до статті 70 Конституції України з метою встановлення вікового цензу з тим, щоб право голосу на виборах і референдумах мали громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років, але яким на день проведення виборів чи референдумів не виповнилось 65 років, вміщено на сайті Президента України. https://petition.president.gov.ua

Повідомлення про пропозицію обмежити до 65 років вік виборців, які мають право голосувати, тиражували й українські інформаційні ресурси.

Лихо, однак, не в тому, що в чиюсь голову забрела така електоральна ідея.

Біда в іншому. Як у країні, котра вважає себе демократичною чи, принаймні, намагається наблизитися до демократичних стандартів, такі пропозиції взагалі можуть з’являтися?

Більше того, у деяких коментарях в ЗМІ висловлюється припущення, що «петиція» може бути розглянута гарантом Конституції, і у разі, якщо набере достатньо голосів, може бути винесене відповідне рішення і навіть внесені зміни до Основного Закону України.

На президентському сайті почали вже з’являтися підписи на підтримку петиції. А це зайвий раз підкреслює той правовий нігілізм, у якому перебуває українське суспільство.

Ми не знаємо ні власних законів, ні міжнародних правових документів, визнаних Україною. Найперше тих, що стосуються основоположних прав людини. 

Скажімо, у Статті 23 Закону України «Про звернення громадян», зокрема, сказано:

«Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.» zakon3.rada.gov.ua

Але ж пропозиція встановити віковий ценз для громадян країни 65-ти років і старших фактично і є посяганням на права людини.

Власне, на виборче право, котре закріплене цілими рядом міжнародних документів, ратифікованих Україною.

Так, Загальною декларацією прав людини, прийнятою ООН у 1948 році, визначено:

«1. Кожна людина має право брати  участь  в  управлінні  своєю
країною безпосередньо або через вільно обраних представників.

2. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби
в своїй країні.

3. Воля народу повинна бути  основою  влади  уряду;  ця  воля
повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах,   які
повинні провадитись  при  загальному  і  рівному  виборчому  праві
шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що
забезпечують свободу голосування.» ( Загальна декларація прав людини. Стаття 21.) zakon3.rada.gov.ua

Також, згідно з Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, кожен громадянин без будь-якої дискримінації та без необгрунтованих обмежень повинен мати право й можливість брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і через посередництво вільно обраних представників, а також голосувати та бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального та рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців.

Згаданою ж електронною петицією щодо змін у віковому цензі виборців пропонується позбавити виборчих прав не мало не багато, а майже чверть населення України. Адже з даними Держкомстату України станом на 1 січня 2013 року питома частка осіб похилого віку, тобто 61-74 років для чоловіків і 56-74 років для жінок, складала 21, 4%, або 9, 702 мільйона осіб. www.umj.com.ua Як зазначено, впродовж останніх років цей показник не надто змінився.

Можна було б сказати, що відкритим залишається питання, чому взагалі могла з’явитися ця петиція. Але ж ні. Відповіді на таке запитання, очевидно, є.

До певної міри, шукати їх потрібно все у тому ж безправному радянському минулому, коли, попри всі декларативні гасла, за людину все вирішувала система. У тій комуно-більшовицькій історії, де вписані сторінки і про штучне обмеження права голосу, і про клеймо «позбавленця», і про антидемократичні норми та правила, які будь-кого могли поставити поза законом і суспільством.  

Та кому сьогодні потрібно відмежувати від електоральної громади значну частину наших співгромадян? І якими можуть бути наслідки, якщо виборчі права людей похилого віку, справді, виявляться порушеними? Навряд українці, особливо сьогодні, коли активно відбувається становлення громадянського суспільства, мовчки погодяться на становище «позбавленців» виборчих прав?

Свого часу Європейський суд, юрисдикцію якого Україна визнала обов’язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції про захист прав і основних свобод людини, розглядав кілька справ, пов’язаних з порушенням виборчих прав громадян у різних країнах. 

Рішеннями Європейського суду у цих справах передбачено:  для держав існує межа у визначенні обмежень щодо реалізації права на вільні вибори. Повага до фундаментального принципу вільного вираження думки народу при виборі законодавчої влади передбачає головним чином однаковий підхід до всіх громадян при реалізації ними свого права голосувати та бути кандидатом на виборах. www.scourt.gov.ua

І це ще одне підтвердження того, що електронна петиція, котра встановлює виборчий ценз для українців похилого віку, має ознаки порушення прав людини.

Втім, у ній відображено ще одна негативна риса, якої маємо позбутися, якщо хочемо жити за демократичними стандартами. Це – дискримінація за віком.

Ця проблема присутня в українському суспільстві. На неї вказують і правозахисники. Зокрема, цьому питанню, найперше у контексті трудового законодавства, свого часу було присвячено прес-конференцію в УНІАН (2012 р.) vgolos.com.ua, дослідження інформаційного центру «майдан моніторинг» (2014 р.) www.khpg.org, зустріч за круглим столом на тему: «запобігання дискримінації за віковою ознакою при реформуванні освітнього законодавства» в  «укрінформі» (2015 р.) profspilka.kiev.ua

Голосування за електронну петицію на сайті Президента щодо пропонованих змін до Конституцій стосовно виборчого цензу, свідчить, на жаль, що певна частина українського суспільства цілком спокійно сприймає дискримінацію за віком і у сфері виборчого права.

Все ж хочеться сподіватися, що правові норми і здоровий глузд візьмуть верх і ніхто виборчого права поважних громадян України  не порушуватиме.

Бо в іншому випадку кільком  мільйонам українського населення залишиться хіба що, перефразовуючи відому пісню, діяти за принципом: «Ой, ти, діду Миколай, на вибори не гуляй», або йти до суду, щоб таки відстояти свої законні права на участь в управлінні державою.