пошук  
версія для друку
11.06.2016

Свавільно засудженим – волю! 2033а – законопроект останньої надії (ПРЕС-АНОНС)

   

Справедливість – це не тільки заслужене покарання винного, але й захист невинного від сваволі!

У вівторок, 14 червня о 9:30 год. під стінами Верховної Ради України (вул. Грушевського, 5) відбудеться вуличний прес-брифінг з нагоди презентації фотовиставки «Свавільно засудженим – волю! 2033а – законопроект останньої надії».

Фотовиставку буде відкрито просто неба, а з 16 червня по 15 липня вона перебуватиме в приміщенні парламенту.

У прес-брифінгу візьмуть участь: Євген Захаров – директор Харківської правозахисної групи, Олександр Банчук – експерт Реанімаційного пакету реформ, Тетяна Печончик – голова Центру інформації про права людини, народні депутати-ініціатори законопроекту 2033а.

В рамках фотовиставки буде представлено вісім історій свавільно засуджених до найвищої міри покарання без права на перегляд судових рішень. Часто це було причиною фабрикування справ органами дізнання й досудового розслідування, застосування до затриманих катування, примушення до явки з повинною, порушення права на захист тощо.

Тим часом як у країні знищують комуністичне тоталітарне минуле, змінюють назви міст, вулиць, зносять пам’ятники, залишаються люди, що продовжують відбувати покарання довічно за вироками, які викликають розумний сумнів у їхній справедливості та законності. Ці люди засуджені за кодексом радянської каральної системи, що мав обвинувальне спрямування та не містив достатніх гарантій від несправедливого засудження осіб.

В Україні на сьогодні немає жодного правового механізму чи процедури переглянути кримінальну справу, в якій винесено несправедливий/ помилковий/ свавільний/ незаконний вирок за радянським Кримінально-процесуальним кодексом (1960 року), відсутній жодний шанс, жодна можливість домогтися перегляду кримінальної справи для виправлення судових помилок.

Верховна Рада України як орган законодавчої влади, може ухвалити відповідний закон, який запровадить механізм перегляду вироків у кримінальних справах, в яких особи засуджені без належних, достатніх та переконливих доказів винуватості та досі відбувають покарання, для забезпечення таким особам права на правосудний вирок.

Жодна правова система світу не обходиться без судових помилок. Однак коли вони настільки кричущі, що виходять за рамки «допустимого зла», коли вони доводять до десятків, а може й сотень скалічених людських життів – нагально має бути знайдено шлях для їх виправлення.

За додатковою інформацією звертатися до Андрія Діденка: svoboda.andrey@gmail.com

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль