пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201617
01.07.2016 | Віталій Погосян

Привітання з Днем Конституції

Тюремна клітка
   


 

21.03.2015 року в м. Волноваха доброволець Гордєєв Д.О., що був учасником громадського формування, зупинив три фури, у водіїв яких були документи на перевезення вантажу в м. Донецьк, і не було встановлених діючим законодавством перепусток на в’їзд на неконтрольовану територію.

В подальшому, на це місце прибув прокурор прокуратури Волноваського району, в обов’язки якого входить лише перевірка журналів внесення даних в ЄРДР, за кермом особистого автомобіля привіз озброєного автоматом Калашнікова співробітника СБУ.

Між Гордєєвим та співробітником СБУ виник конфлікт, під час якого співробітник СБУ загинув. Обставини того конфлікту не зовсім однозначні, тому що під час сутички з таким же самим успіхом міг отримати кульове поранення і Гордєєв, однак трапилося, що трапилося.

Одразу перші особи держави заявили, що в Волновасі було скоєне саме вбивство співробітника СБУ, під час виконання їм своїх службових обов’язків, а також зазначено, що Гордєєв діяв в складі банди. Отже, ярлик повішений, можна збирати і банду.

Згідно офіційних повідомлень 21.03.2015 року було затримано 11 учасників бандформування, в тому числі 4, які були разом з Гордєєвим на місці події, а через деякий час затримали і Гордєєва. І почалось досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню.

І ось, що цікаво, із чотирьох осіб, які були з Гордєєвим на місці події одного повністю виправдано, ще по двом закрито провадження по участі в банді. Ще по п’ятьом підозрюваним, яких раніш пов’язували з бандою затверджено угоду по визнанню винуватості за незаконне зберігання зброї, та визначене покарання з випробування. Цікава арифметика?

По іншим підозрюваним, яких залишилося 7, в лютому 2016 року, практично через рік, було закінчено досудове розслідування та направлено провадження до Волноваського районного суду Донецької області.

Перша колегія, яка склалася в Волноваському суді, одразу задовольнила собі відвід, можливо прочитавши обвинувальний акт, який складено в вигляді твору на вільну тему. Друга колегія дотягнула строки до закінчення дії попередньої ухвали, і задовольнила клопотання прокурора про продовження строку тримання для всіх підозрюваних до 17-10 27.06.2016 року, а після цього задовольнила собі відвід, тому що весь склад суду вранці того дня був допитаний в якості свідків, а тому, по Закону, не мав права приймати участь в цьому провадженні. Чудеса та й годі!

Після чого справа практично місяць йшла до апеляційного суду Донецької області в м. Бахмут, який 30.05.2016 року провів засідання, на якому прийняв ухвалу про направлення справи до Великоновоселківського суду Донецької області, як найближчого до Волноваського.

17.06.2016 року в системі на сайті Судової влади з’явився запис, що "Великоновосілковський районний суд Донецької області не зміг сформувати склад суду" -  і матеріали знов були направлені до Апеляційного суду Донецької області. Треба звернути увагу, що звіт про неможливість формування складу суду було зроблено о 08.37 17.06.2016 року, а Апеляційний суд відкрив провадження по визначенню підсудності за цими обставинами ще об 18.13 години 16.06.2016 року.

22.06.2016 року Апеляційний суд Донецької області визначив підсудність за Приморським районним судом м. Маріуполя, про який ще при розгляді в Волновасі просив прокурор.

23.06.2016 року в Приморському районному суді було проведено авторозподіл, за результатами якого в цьому суді неможливо було скласти колегію суддів. Однак, це не влаштовувало прокуратуру, тому вже на 25.06.2016 року, провадження знов направляється до Приморського суду, знаходяться і судді, і запасний суддя, і одразу призначається підготовчий розгляд на 26.06.2016 року на 12-00.

І тут починається найцікавіше, колегія суддів починає проводити дії, які навіть не передбачені нормами КПК України, щоб зробити видимість законності, а саме: потерпілих, деякі з яких, знаходяться поза межами України надсилають повідомлення про розгляд справи через сайт "Судової влади", захисникам направляють повідомлення по електронній пошті, однак на вимоги ч.2 ст. 136 КПК України про обов’язковість підтвердження отримання особою повідомлення не звертають уваги. Як сказав головуючий, адвокати повинні слідкувати за рухом справи. Один з обвинувачених після спілкування з робітниками правоохоронних органів, які почали його викликати в Приморський суд вже на 25.06.2016 року (ще до розподілу), потрапив до лікарні з підозрою на інсульт. І ось диво, 25.06.2016 року зранку до нього додому приходять робітники правоохоронних органів, щоб вручити повістку (Приморський суд м. Маріуполя, а обвинувачений мешкає в м. Дніпро). А потім 26 числа в суді з’являється ксерокопія довідки з лікарні на ім’я прокурора Донецької області. Так повістка до суду, а довідка - прокурору, нічого дивного?

26.06.2016 року об 12-10 починається підготовче судове засідання. У Гордєєва Д.О, якому загрожує довічне позбавлення волі, немає адвоката. Колегія суддів не звертає на це уваги, і прочинає судовий розгляд. Секретар в темпі кулемета нерозбірливо доповідає про явку учасників провадження. Лише після зауваження, по кожному окремому учаснику, сторона захисту та обвинувачені отримують відповідь. В свою чергу, для отримання цієї відповіді, колегія суддів оголошує перерву, під час яких шукають документи, здійснюють переклад та інші дії, які зобов’язаний був виконати суд перш ніж викликати учасників та проводити судовий розгляд. Отже, виконання вимог ч.2 ст. 342 КПК України затягнулось до 18-30. Таке затягування сталося саме з вини суду.

У зв’язку з обґрунтованими сумнівами в неупередженості колегії суддів, я був змушений заявити відвід вказаній колегії. З нарадчої кімнати колегія вийшла об 20-50, і мала намір продовжувати судовий розгляд, але обвинувачені заявили про необхідність надання їм медичної допомоги, тому було викликано швидку допомогу.

Медичні працівники зафіксували у всіх обвинувачених підвищений тиск від 160 на 110 до 190 на 130. Ви можете подумати, що дуже підозріло, що у всіх обвинувачених піднявся тиск. Зможу вас запевнити, що 6 обвинувачених з 12-00 до 20-50 знаходилися в клітці в приміщенні залу зі стислим повітрям, без кондиціонеру, без належної вентиляції, без їжі. А температура повітря в той день в м. Маріуполі складала щонайменше +37 градусів. Я неодноразово зазначав суддям, що таке відношення є нелюдським, а тому є порушенням ст. 3 Європейської Конвенції, на що судді відповідали, що особи знаходяться під вартою, тому їх розгляд необхідно проводити першочергово. Так, першочергово в вихідний день, в нелюдських умовах без надання їжі та відпочинку. Десь я про таке чув, коли мені давали пояснення військовослужбовці, які були в полоні у сепаратистів ЛДНР.

Наступного дня обвинувачених доставили до суду десь о 12-00, при цьому, коли їх вивозили з лікарні, Гордєєва Д.О. побили співробітники правоохоронних органів, і у нього на обличчі та тілі були сліди від побоїв, а руки розірвані кайданками. Також правоохоронці зламали руку дружині одного з обвинувачених, а іншій нанесли удар в живіт так, що вона була змушена звернутися до лікарів. Як Вам медична допомога?

Як пояснив в суді Гордєєв та інші обвинувачені, їх вивезли з лікарні з підвищеним тиском, та надали пігулки для зниження тиску, тому були знов викликані лікарі швидкої, які надавали медичну допомогу через грати.

Близько 15-00 підготовче засідання було продовжено зі стадії заявлення відводів. Відвід складу суду та прокурорам було залишено без задоволення, і о 16-45 головуючий зробив заяву, що строк дії попередньої Ухвали спливає о 17-10, до канцелярії суду надійшло клопотання від прокурора про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно всіх обвинувачених, тому суд, прийняв рішення про залучення захисників вторинної правової допомоги для всіх обвинувачених (у п’ятьох обвинувачених я був обраним ними захисником!!!) та надання часу на ознайомлення з клопотаннями прокурора до 20-15. На моє запитання до головуючого відносно надання безкоштовних адвокатів моїм клієнтам, він відповів, а ми думали, що Ви поїдете. Не дочекаєтесь!

Як тільки колегія покинула зал суду, до нього почали заходити співробітники правоохоронних (напевне) органів деякі без знаків відмінності та приналежності до будь-яких підрозділів, а деякі в балаклавах, а також щонайменше три полковника.

Після спливу строку дії попередньої ухвали я особисто об 17-11 запропонував конвойним відкрити клітку в якій знаходилися обвинувачені, і попередив конвойних, що невиконання вимог діючого законодавства тягне за собою притягнення до кримінальної відповідальності. Однак ані особи, які охороняли клітку, ані їх керівники нічого не відповідали. Судді, які повинні були надати наказ про негайне звільнення обвинувачених, навіть не зайшли до зали суду. Хоча з іншого боку, самі судді, які мали право просто продовжити строки тримання під вартою, без наявності клопотань прокурора, самі повідомили про клопотання прокурора, яке є абсолютною безглуздістю, з огляду на те, що обрання запобіжного заходу особам, які тримаються під вартою – це нонсенс.

Отже, завдяки бездіяльності суддів, ситуація почала виходити з під контролю, обвинувачені покинули клітку через зламані фанерні дверцята та підійшли до своїх рідних, яких вони не бачили вже більш ніж рік. Вони обнялися та почали співати Гімн України, ніхто з них не мав навіть наміру покидати приміщення зали суду. Після того, як вони заспівали Гімн, вони присіли на першу лавочку на якій сидять обвинувачені, які не знаходяться під вартою, щоб чекати на продовження судового засідання.

В той момент до зали суду зайшов начальник поліції Донецької області генерал Аброськін, який чогось попередив про намір застосовувати зброю на враження, і не запропонувавши обвинуваченим добровільно пройти до клітки, дав наказ на їх затримання. Жахіття почалося в залі суду, летіли стільці, давили людей, кидали обличчям до полу журналістів, били жінок. І всі ці дії скоювали правоохоронці без будь-якого супротиву з боку людей. Навіщо? Яка мета була у керівництва поліції? Чому в приміщенні суду правоохоронці почали бійку? На якій підставі правоохоронці кинули за грати осіб без рішення суду і ще десятки запитань, на які громадськість так і не отримала відповідей.

В свою чергу, по всім національним каналам прозвучала брава доповідь генерала Аброськіна, що він попередив втечу з-під варти в приміщенні Приморського суду. Відверта брехня, помножена на намагання деяких журналістів вислужитися перед своїм керівництвом, зробила необхідну для влади картинку і героя з генерала. Всі ці брехливі репортажі чимось нагадують одіозних журналістів-правдолюбів з російських телеканалів. І все це відбувалося в День Конституції. Який цинізм.

Після силового розгону в залі суду, під час якого один із спецпризначенців навмисно побив матір Гордєєва, судове засідання не розпочиналося дуже довго. Треба звернути увагу ще на одну обставину, мене, як обраного захисника в приміщення, навіть у двір суду не пускали, а призначені державою адвокати вільно ходили по суду. Так, вони лише ходили, замість того, щоб спілкуватися з клієнтами, вивчати матеріали провадження та клопотання, а саме, виконувати свої обов’язки. Сенс в таких захисниках?

Судове засідання було продовжено замість 20-15 об 02-15 28.06.2016 року. Колегія суддів зайшла до зали і, як наче нічого не було, почала продовжувати розгляд справи. Їх не цікавило, чому особи, відносно яких закінчився строк дії ухвали знаходяться в клітці, чому в залі суду, в якому і так дихати нічим більш ніж 50 озброєних правоохоронців, деякі з яких в балаклавах, і стоять так щільно, що мені, як адвокату не було видно ані суддів, ані прокурорів. Так саме судді не звернули уваги на те, чи забезпечені обвинувачені водою та їжею. Вони прийшли, щоб зробити судове засідання закритим.

Відповідне клопотання прокурора, і в залі вже знаходяться лише правоохоронці та їх камера. Обвинувачені відмовляються від призначених державних адвокатів, посилаючись, що обраний ними адвокат знаходиться в залі суду. Судді не приймають навіть цю відмову!!! Це як? Колегія чує лише те, що каже прокурор в залі суду, а поза зали не зрозуміло, хто їм надавав команди. Можливо їм навіть не дозволили вийти до залу об 17-10, але ж, згідно Конституції, день прийняття якої ми відмічали, суди України незалежні.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори