пошук  
версія для друку
28.09.2016 | Яна Смелянська

Рішенням суду підзахисний адвоката ХПГ звільнений з-під варти

   

26 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області задовольнила клопотання адвоката Харківської правозихисної групи Ганни Литвин у відношенні її підзахисного Ж* щодо звільнення від відбування покарання у зв’язку зі станом здоров’я останнього.

В апеляційній скарзі захисник Литвин просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну та необгрунтовану, винесену з порушенням вимог процесуального законодавства та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про звільнення від відбування покарання за хворобою засудженого Ж*.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник послалась на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Також Литвин зазначила, що судом першої інстанції не було достатньою мірою досліджено висновок спеціальної лікарської комісії від 05.08.2016р., в якому зазначено заключний діагноз Ж* - хронічна хвороба нирок IV ст. та супутніх захворювань, яка є підставою для звільнення засуджених від подальшого відбування покарання та вказано, що загальний стан хворого важкий, характеризується неспроможністю до самообслуговування, пересування, необхідністю постійного стороннього догляду, що, на думку апелянта, свідчить про відсутність небезпеки можливості вчинення ним нових злочинів, оскільки завдати шкоди іншій особі він не здатен, зважаючи на стан здоров’я.

Адвокат Литвин також в апеляційній скарзі вказала, що лікарський прогноз несприятливий, у зв’язку із прогресуючою хронічною нирковою недостатністю та ураженням нервової системи, а тому засуджений потребує постійного спостереження лікарями з корекцією лікування, а умови утримання засуджених не можуть забезпечити належного медичного обслуговування та догляду. Отже відбування покарання засудженим за таких умов неможливе.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник зазначила, що згідно медичної довідки лікувально-консультативної комісії від 15.09.2016 року засуджений потребує лікування в спеціалізованому відділенні та йому необхідно провести ряд обстежень, які здійснити на базі лікарні при БВК №85 неможливо та у зв’язку з неможливістю лікування засудженого в умовах БВК №№85 висока вірогідність летального наслідку.

Слід зазначити, що при винесенні рішення суд першої інстанції мотивував вирок тим, що Ж* засуджений за тяжкий злочин, на шлях виправлення не став, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за скоєння тяжких злочинів та за скоєння злочинів проти життя і здоров’я особи, згідно характеристики має стягнення, заохочень не має, а тому, враховуючи характер захворювання, а також те, що йому надається необхідна медична допомога, прийшов до висновку, що засуджений не підлягає до звільнення від відбування покарання за хворобою.

Заслухавши доводи сторін - захисника та засудженого Ж*, думку представника колонії та лікаря, які також підтримали подану захисником апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував щодо ії задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги  - колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню.

Своє рішення колегія суддів мотивувала тим, що суд першої інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону в повній мірі не дотримався, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам застосованої статті.

Отже, відмовляючи в задоволенні клопотання начальника Бучанської ВК №85 про звільнення від відбування покарання засудженого Ж* місцевий суд фактично послався лише на його негативні характеризуючі дані, а саме те, що засуджений Ж* заохочень не має, має 45 непогашених стягнень, шість разів притягався до кримінальної відповідальності, у тому числі, за скоєння тяжких злочинів, що, на думку суду першої інстанції, свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишились інші об’єктивні дані, що містяться в матеріалах кримінального провадження, які свідчать про наявність підстав для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою на підставі ст.84 КК України.

Так, судом першої інстанції не дано оцінки висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого від 05.08.2016 року, з якого вбачається, що Ж* встановлений діагноз - хронічна хвороба нирок IV ст., ускладнений пієлонефрит, рецидивуючий перебіг в стадії загострення. Хронічна ниркова недостатність III ст. та супутні захворювання. Вказаний діагноз, у відповідності до п.11 Переліку захворювань, затвердженого Наказом МОЗ України від 15.08.2014 № 1348/5/572, є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.

Крім того, як вбачається з зазначеного висновку спеціальної лікарської комісії, стан хворого та перебіг хвороби перешкоджає подальшому відбуванню покарання в зв’язку з великою вірогідністю летального наслідку.

На даний час стан хворого Жукова І.С. важкий з тенденцією до погіршення. При цьому лікар вказала, що Ж* в умовах виправної колонії неможливо надати адекватну медичну допомогу та належний нагляд, а лікування, яке на даний час проводиться хворому направлене лише на усунення симптомів та підтримання життєдіяльності організму.

Отже, після тривалого обговорення судова колегія вирішила задовольнити апеляційну скагру захисника Литвин про звільнення Ж* з-під варти.
27 вересня засудженого Ж* було звільнено з під варти. 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори