пошук  
версія для друку
05.03.2018 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 161 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 29.01.2018 – 02.02.2018

   

Надійшло 17 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 3 проекти процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу законопроекту, заслуховуванням звіту Уряду та вимогою щодо звіту Голови Національного банку. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 7522-1 від 30.01.2018 (Веселова Н. В.) про внесення доповнень до Податкового кодексу України (щодо усунення дискримінації внутрішньо переміщених осіб при надаванні в оренду житла).

Альтернативний проекту 7522 від 23.01.2018 (Шахов С. В.) про внесення доповнень до статті 165 Податкового кодексу України (щодо включення доходів, отриманих від надання в оренду житла внутрішньо переміщеній особі, до переліку доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу) (див. Бюлетень № 160). Своєю чергою в огляді проекту 7522 ми порівнювали його з проектом 3844 від 29.01.2016 (Веселова Н. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оренди житла внутрішньо переміщеними особами (див. Бюлетень № 58). Новий проект повторює ініціативи проекту 7522 із додаванням пропозиції проекту 3844 про надання податкової соціальної пільги, а саме зазначається, що надається податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, – для такого платника податку, який є внутрішньо переміщеною особою, що орендує житлове приміщення, за наявності договору оренди.

Проект 7534 від 01.02.2018 (Веселова Н. В.) про особливості забезпечення права на інформацію громадянам України, які перебувають на тимчасово окупованій території.

Метою проекту проголошено забезпечення громадянам України, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, реалізацію їх права на інформацію. Пропонується закріпити, що Україна сприяє цим громадянам в реалізації права на інформацію, а особи, право на інформацію яких було порушено внаслідок окупації або внаслідок здійснення ефективного контролю над цією територією через збройні угрупування, мають право на звернення до міжнародної установи, юрисдикція та повноваження якої визнані Україною, з метою відновлення цього права та отримання відшкодування. Таким особам має гарантуватися отримання безоплатної правової допомоги. Йдеться, зокрема, про використання механізму, визначеного статтею 33 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та можливостей Європейського суду з прав людини. Особливістю проекту є надання дозволу органам державної влади України, їхнім посадовим особам, органам місцевого самоврядування та їхнім посадовим особам, суб’єктам господарювання-резидентів України, що надають послуги з телерадіомовлення та телекомунікаційні послуги на «встановлення зв’язків та взаємодію» з незаконними органами (посадовими особами) або окупаційними адміністраціями, створеними на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Такі встановлення зв’язків та взаємодія допускаються «виключно з метою забезпечення національних інтересів України та захисту реалізації громадянами України, які перебувають на тимчасово окупованій території, права на інформацію». Зокрема, суб’єктам господарювання (телерадіоорганізаціям, операторам та провайдерам телекомунікацій) дозволяється встановлювати договірні відносини із суб’єктами господарювання, що не зареєстровані згідно з законодавством України, для розрахунків за електроенергію, спожиту телекомунікаційним обладнанням.

Загалом доцільність прийняття такого проекту викликає значні сумніви. Хоча дозвіл на співпрацю з незаконними органами надається як виключення, тим не менш відбувається певною мірою їх легітимізація. Щонайменше слід було б ретельніше виписати термінологічний апарат з тим, щоб уникнути двозначного розуміння статусу терористичних структур на території ОРДЛО. Враження від проекту псують і численні мовні негаразди.

Проект 7543 від 02.02.2018 (Демчак Р. Є.) про стратегічні резерви.

Стратегічними резервами в проекті визнаються особливі державні запаси матеріальних цінностей (згідно з номенклатурою), призначені для забезпечення стратегічних потреб держави та грошові кошти, необхідні для їх закупівлі. Проект покликаний замінити чинний Закон України «Про державний матеріальний резерв» від 24 січня 1997 р. В ньому, зокрема, містяться такі основні  положення. Власником стратегічних резервів є держава в особі Кабінету Міністрів України. Номенклатура  матеріальних  цінностей стратегічних резервів, порядок її розроблення та норми накопичення, у тому числі рівні незнижуваного запасу, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Розробляючи номенклатуру враховуються можливість або існування загрози національній безпеці держави, Воєнна доктрина України, загроза стихійних лих, економічна і соціальна ситуація в державі, міжнародні зобов’язання України. Порядок формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями стратегічних резервів визначаються цим законом та актами Кабінету Міністрів України. Матеріальні  цінності,  що  постачаються  до стратегічних резервів, мають відповідати встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки життя та здоров’я людини, охорони навколишнього середовища, раціонального використання  і відтворення тваринного і рослинного світу та мати  визначені законодавством документи щодо їх відповідності зазначеним вимогам, чинним стандартам і технічним умовам протягом усього строку (терміну) зберігання. У проекті передбачаються незастосування позовної давності до вимог центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стратегічних резервів, (для його позначення у проекті також використовується термін «Координатор») стосовно виконання зобов’язань, що випливають із Закону України «Про стратегічні резерви»; можливість прийняття цим органом рішення про застосування фінансових санкцій у сфері стратегічних  резервів і його примусового виконання. Пропонується частково списати дебіторську і кредиторську заборгованість Державного агентства резерву, що виникла протягом 1996–2000 років, обліковується станом на 1 січня 2015 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Проект підготовлений насамперед у відомчих інтересах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стратегічних резервів, тому постає питання, чи є виправданим таке лобіювання і які корупційні ризики при цьому слід врахувати.

Проект 7544 від 02.02.2018 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо стратегічних резервів.

Проект поданий в одному пакеті з попереднім проектом і стосується правового режиму коштів, отриманих внаслідок застосування санкцій, передбачених проектом 7543.

Ідеологічні питання

Проект Постанови 7545 від 02.02.2018 (Бойко Юрій А) про виконання резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи 2198 (2018) «Гуманітарні наслідки війни в Україні».

У проекті постанови після розлогої преамбули пропонується: 1) Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони внести зміни до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» для того, щоб він базувався на Мінських домовленостях та повністю гарантував соціальний захист та основні гуманітарні потреби цивільного населення на тимчасово неконтрольованій території та внести його на розгляд Верховної Ради України; 2) Кабінету Міністрів України: 2.1) в одномісячний строк з дня прийняття цієї Постанови внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо: внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів з метою приведення їх у відповідність до положень міжнародного гуманітарного права та міжнародного кримінального права; внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» з метою сприяння наданню гуманітарної допомоги постраждалим від війни територіям; внесення змін до законів України з метою надання найбільшого сприяння проведенню гуманітарних заходів з розмінування; внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» в частині надання необхідних фінансових ресурсів місцевим органам влади, відповідальним за допомогу внутрішньо переміщеним особам та жертвам війни; 2.2) у двомісячний строк: затвердити порядок виплати пенсій та всіх видів державної соціальної допомоги громадянам, проживаючим на тимчасово неконтрольованій території, через відповідні органи Державної казначейської служби України, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що розміщуються на контрольованих українською владою територіях, без взяття їх на облік, як внутрішньо переміщених осіб, зокрема, шляхом внесення поправок до постанов Кабінету Міністрів України №№ 365, 505 та 637, а також до інших відповідних нормативно-правових актів; затвердити механізм забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, зокрема, шляхом реалізації різних видів житлових програм; забезпечити безперешкодну доставку української та міжнародної гуманітарної допомоги для мешканців українських територій, непідконтрольних Уряду, і вжити всіх заходів, спрямованих на запобігання блокуванню гуманітарної допомоги; забезпечити підзвітність і прозорість отримання та розподілу міжнародної допомоги, підтримки та фінансування для вимушених переселенців; спростити процедури отримання необхідних документів громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях; розробити механізм забезпечення прав осіб, які залишили Україну після початку війни в 2014 році, та, зокрема, усунути ризики втрати ними громадянства; затвердити програму допомоги сім’ям осіб, що зникли безвісті; затвердити механізм компенсації жертвам серед цивільного населення, які отримали поранення або близькі яких були вбиті під час збройного конфлікту; розробити Державну програму психологічної допомоги  військовим та цивільним особам, які страждають на посттравматичні стресові розлади; інформувати громадян України про процедури легалізації та міжнародного захисту для мігрантів та осіб, які шукають притулку в Європі.

Проект відображає бачення опозицією сучасних процесів в Україні, яке є далеко не безспірним. Проте головним його недоліком є чергове намагання давати прямі вказівки уряду, зокрема і щодо законопроектної роботи. Останнім часом таких проектів стає, на жаль, дедалі більше. За таких обставин порушується не лише баланс між законодавчою і виконавчою владою, а й нівелюється сама ідея політичної відповідальності.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 7540 від 01.02.2018 (Королевська Н. Ю.) про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» щодо оплати праці керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки.

Пропонується установити, що розмір оплати праці керівника суб’єкта господарської діяльності державного сектору економіки (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) не повинен перевищувати розміру оплати праці члена Кабінету Міністрів України. У прикінцевих положеннях проекту зазначається, що контракти з керівниками суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, які передбачають оплату праці у розмірі більшому, ніж передбачено цим Законом, вважаються розірваними з останнього числа місця наступного за місяцем набрання чинності цим Законом, якщо до них за згодою сторін не буде внесено зміни щодо оплати праці на умовах, визначених цим Законом.

Цілковито політичний проект. Втім слід вказати, що зазначені у прикінцевих положеннях вимоги мали б бути більш деталізованими.

Проект 7541 від 02.02.2018 (Дерев’янко Ю. Б.) про тимчасове виконання обов’язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України чи коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Зміст проекту видається значно ширшим за його назву. Лише частина змін пов’язується із формальним скасуванням, а фактичним уточненням чинного Закону України «Про тимчасове виконання обов’язків посадових осіб, яких призначає на  посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента  України» від 10 грудня 1997 р. Пропонується відобразити в назві і змісті закону можливість призначення посадових осіб за поданнямкоаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України; удвічі збільшити максимальні строки тимчасового виконання обов’язків посадових осіб та внесення кандидатур на відповідні посади; закріпити безпосередньо у тексті закону правову позицію Конституційного Суду України щодо непоширення цього Закону на звільнення (відставку) з посади Прем’єр-міністра України, членів Центральної виборчої комісії. Основною і найдискусійнішою новелою в цій групі ініціатив є пропозиція передбачити, що «невнесення пропозиції щодо звільнення конституційно легітимної особи у разі написання нею заяви про звільнення (відставку) чи щодо призначення кандидатури, на призначення якої на посаду  необхідна згода Верховної Ради України, або щодо кандидатури, яку призначає на посаду Верховна Рада України  за поданням Президента України чи коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, тягне за собою наступні юридичні наслідки: для Президента України – початок процедури усунення з поста в порядку імпічменту через умисне невиконання ним конституційних повноважень, а для коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України – припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України. В перехідних положеннях (статті 5) проекту пропонується також доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 111-1. Умисне невиконання або перевищення конституційних повноважень» такого змісту: «Умисне невиконання або перевищення конституційних повноважень  Президентом України, Головою Верховної Ради України, народним депутатом України, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, Головою чи членом Вищої ради правосуддя, Головою чи членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Головою чи суддею Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Головою або іншим членом Рахункової палати, Головою Національного банку України, - карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна». Також пропонується доповнити Регламент Верховної Ради України Главою 11-1 «Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді» і відповідно уточнити ряд інших статей Регламенту.

Змін пропонується доволі багато, у пояснювальний записці вони викладаються без належної аргументації і навіть в порівняльній таблиці до проекту є істотні прогалини. Особливо сумнівними, щонайменше недостатньо опрацьованими, видаються положення проекту щодо встановлення конституційної і кримінальної відповідальності.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 7532 від 30.01.2018 (Рабінович В. З.) про внесення змін до деяких законів України щодо покращення рівня соціального захисту військовослужбовців, осіб з інвалідністю, осіб, які не мають права на пенсію, зниження пенсійного віку для деяких категорій осіб.

У пояснювальній записці зазначається, що пенсійна реформа 2017 року запровадила ряд дискримінаційних положень, які слід негайно виправити. Пропонується підвищити вдвічі пенсію за вислугу років, надбавку та допомогу до пенсії за вислугу років, мінімальні розміри пенсій по інвалідності інвалідам війни, військовослужбовцям та іншим особам, що мають право на соціальні виплати та пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Змінами до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується: в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величину оцінки одного року страхового стажу встановити 1,35 %, а не 1 % як це передбачено сьогодні; установити, що особи матимуть право на призначення пенсії за віком після досягнення віку чоловіками 60 років за наявності страхового стажу не менше 25 років, жінками – 55 років за наявності страхового стажу не менше 20 років; скорочення віку та страхового стажу для отримання пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників; нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав у зв’язку із перебуванням на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком за заявою пенсіонера протягом 10 робочих днів з дня подання заяви. Останнє положення поширено і на суми виплати державної соціальної допомоги, передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». Також у названому законі пропонується вдвічі збільшити розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, а також розмір державної соціальної допомоги на догляд за такими особами. Цікавою є ініціатива проекту взяти гроші на відповідні виплати за рахунок скорочення вдвічі видатків на утримання органів управління, в тому числі видатків на утримання Верховної Ради України, її Апарату, Президента України, Адміністрації Президента України, Державного управління справами, інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України, Кабінету Міністрів України та його Секретаріату.

Проект 7537 від 01.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» щодо визнання дітей журналістів, які загинули або яким встановлено інвалідність 1 групи у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, дітьми, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Пропонується віднести до числа дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, також і «дітей журналістів, які загинули або яким встановлено інвалідність І групи у зв’язку з виконанням професійних обов’язків».

Як видається, норма взагалі потребує переосмислення з огляду на те, що до пільгової категорії мали б належати усі діти осіб «які загинули або яким встановлено інвалідність І групи у зв’язку з виконанням професійних обов’язків».

Культура та освіта

Проект 7531 від 30.01.2018 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо підвищення розмірів стипендії.

Пропонується внести зміни до розміру соціальної стипендії, яку мають отримувати при вступі до вишів шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи. Наразі її розмір, як і будь-якої соціальної стипендії, визначає уряд. Відповідно ініціатива полягає в тому, щоб запровадити конкретний розмір такої стипендії: «у розмірі фактичного прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку». Незрозуміло чому обрано саме такий рівень, адже у статті йдеться про працездатних осіб, у яких 3 роки стажу підземної роботи. Крім того, соціальна стипендія має бути єдиною для усіх одержувачів. Відповідно, слід або запровадити іншу назву стипендії для відповідних осіб, або запропонувати зміну розміру соціальної стипендії загалом.

З огляду на наведене проект видається  неналежно сформульованим, хоча сама ідея законодавчого визначення мінімального рівня соціальної стипендії не викликає принципових заперечень.

Проект 7536 від 01.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері».

Пропонується заднім числом зняти з Уряду України завдання розроблення «Програми діяльності з розвитку культури на 2016 рік». Як зазначається у пояснювальній записці, починаючи з 2016 року Кабінетом Міністрів України затверджується план пріоритетних дій Уряду, який охоплює в т. ч. стратегічні питання діяльності з розвитку культури на відповідний рік. Вказано, що Програма діяльності з розвитку культури на 2016 рік, що передбачена прикінцевими положеннями Закону України  «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері» окремо не затверджувалась, оскільки є складовою зазначених планів пріоритетних дій Уряду, які щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим звертається увага на те, що Міністерством культури України розроблений проект Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про культуру» (реєстр. № 7021 від 10.08.2017 [див. Бюлетень № 137 – авт. огл.]), яким також пропонується скасувати норми щодо розроблення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, Програми діяльності з розвитку культури, яка щороку затверджується Кабінетом Міністрів України на відповідний календарний рік.

Загалом позиція уряду є зрозумілою, але практика скасування раніше визначених, проте не виконаних вимог законодавства видається вкрай негативною.

Проекти з інших питань

Проект 7533 від 31.01.2018 (Довбенко М. В.) про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо державної реєстрації припинення юридичної особи.

Проектом пропонується внести зміни до абзацу сьомого пункту 11 частини першої статті 28 названого закону, якими дозволитиздійснення державної реєстрації припинення банків як юридичних осіб, щодо яких процедура ліквідації здійснюється відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Як зазначається у пояснювальній записці, метою прийняття законопроекту є необхідність вирішення законодавчої колізії, пов’язаної із реалізацією покладених на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов’язань в частині завершення процедури ліквідації банку та припинення банку як юридичної особи. А саме дати можливість Фонду здійснити державну реєстрацію припинення банку як юридичної особи у випадках, коли майно банку реалізовано та вичерпано можливості здійснення подальших заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів банку, у разі, якщо Єдиний державний реєстр містить відомості щодо наявності у банку заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявності заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Принципових заперечень проект не викликає.

Проект 7538 від 01.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів та корисних моделей.

Проектом пропонується майже 30 сторінок змін передусім до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», де переписуються цілі розділи, а також до Цивільного кодексу України та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Як зазначається у пояснювальній записці, проектом передбачається імплементація у національне законодавство положень Директиви 98/44/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 06.07.1998 про правову охорону біотехнологічних винаходів, Регламенту (ЄС) № 469/2009 Європейського Парламенту та Ради від 06.05.2009 про сертифікати додаткової охорони для медичних продуктів та Регламенту (ЄС) № 1901/2006 Європейського Парламенту та Ради від 12.12.2006 про медичні продукти для педіатричного використання. Перелік основних змін навіть у пояснювальній записці займає дві сторінки і відтворення його тут є недоцільним.

Загалом проект передбачає дуже суттєві зміни щодо регулювання системи правової охорони винаходів та корисних моделей, а також інших питань патентної системи. З огляду на це проект потребує ретельної увагу з боку спеціалістів. Окремо слід зауважити, що проект виписаний вкрай неохайно. Зокрема, стаття друга проекту вміщена після третьої.

Проект 7539 від 01.02.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав.

Проект є ще осяжнішим, ніж попередній (37 сторінок змін). Фактично він містить нову редакцію Закону України «Про авторське право і суміжні права» та окремі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України та Законів України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», «Про гастрольні заходи в Україні» і «Про телебачення і радіомовлення». Як зазначається в пояснювальній записці, проект розроблений з метою законодавчого врегулювання низки питань, пов’язаних із охороною та захистом авторського права і суміжних прав, серед яких: приведення положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права» у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу щодо охорони і захисту авторського права та суміжних прав; усунення недоліків положень законодавства у сфері авторського права і суміжних прав; вирішення питань, що виникають на практиці та потребують законодавчого визначення; узгодження відповідних положень чинного законодавства між собою, зокрема норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права». Очікується, що у кінцевому підсумку прийняття цього проекту дасть змогу привести національне законодавство до положень законодавства Європейського Союзу, що регулює відповідні правовідносини; запровадити дієві механізми  посилення охорони та захисту прав та інтересів суб’єктів авторського права і суміжних прав, узгодити національні акти законодавства між собою, що сприятиме охороні та захисту авторського права і суміжних прав, збереженню та розвитку інтелектуальної діяльності авторів, виконавців та інших творців.

Проект потребує ретельної уваги з боку спеціалістів, адже зміни вельми значні і подекуди вкрай суттєві, порівняно з чинним законодавством та існуючою практикою правозастосування.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори