пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
21.03.2019 | Марко Сировой

Боротьба за об’єктивність: соціальні мережі оголосили фейкам війну

   

(ФОТО: Wallpaper UP)

Право на свободу слова є одним із наріжних каменів функціонування демократичного суспільства. У той же час, зловживання цим правом та спотворення оголошуваних фактів може значно зашкодити іншому, не менш важливому, праву – на доступ до достовірної інформації.

Найбільш часто дезінформування має місце у сфері політичних відносин. Фейки, матеріали за замовленням та «однобокий плюралізм» – у боротьбі за електорат політики не цураються жодного із брудних методів. Сприяє укоріненню маніпулятивних тенденцій і розвиток глобальних інформаційних мереж. Адже сьогодні будь-хто може написати будь-що та ще й не від власного імені.

Особливої загрози дезінформування набуває напередодні доленосних для нестабільного світу подій: виборів в Україні, яка де-факто стала «новим Єрусалимом» – точкою зіткнення Західного та Східного політичних полюсів, та травневого електорального процесу в Європейському парламенті. У такій ситуації найбільші світові інформаційні ресурси оголосили намір боротися за об‘єктивність інформації, викорінюючи фейкову навалу. У жовтні минулого року три найбільші інтернет-корпорації Facebook, Twitter та Google підписали Кодекс правил ЄС, спрямований на боротьбу із дезінформацією у Мережі. Ми вирішили дізнатися, яких результатів вони досягли за півроку зі старту проекту.

Facebook

Компанія Facebook Inc. була найскандальнішою серед коаліції підписантів Кодексу. Останні два роки обидві її соцмережі (Facebook та Instagram) потерпали від репутаційних зисків через скандал навколо виборів Президента США у 2016 році. Керівництво корпорації неодноразово було звинувачено у недостатній боротьбі із розповсюдженням російських фейків та пропаганди, внаслідок чого електоральний процес в Америці зазнав зовнішнього втручання.  

Критику було почуто – антифейкові нововведення вже випробовуються у ході виборчої кампанії в Україні. Так, ще з лютого було заборонено розміщувати політичну рекламу користувачами, які фізично знаходяться в іншій країні. А з 18 березня набули чинності більш жорсткі правила розміщення реклами. Відтепер:

  1. Усі рекламодавці мають проходити процедури реєстрації та ідентифікації особи;
  2. Кожен політичний рекламний пост чи банер міститиме інформацію, хто саме за неї заплатив;
  3. Бази даних із замовниками політичної реклами будуть у публічному доступі.

Таким чином у Facebook сподіваються зробити агітаційні кампанії більш прозорими та зменшити їхній маніпулятивний вплив на маси.

(ФОТО: slideshare.net)

Проте фейки можуть розповсюджуватися не тільки у рекламних матеріалах, а й у записах на сторінках користувачів чи коментарях до постів. Очевидно, що боротьби з однією лише рекламною брехнею недостатньо.

Тесса Лайонс, топ-менеджер компанії, у інтерв’ю Deutsche Welle розповіла про нову комплексну стратегію боротьби із дезінформацією. Планується створити віртуальний ситуаційний центр. Він має об’єднати понад 30 тисяч співробітників з усього світу, які борються із неправдивими постами в мережі. Окрім того, відзначила Лайонс, було досягнуто домовленості про співпрацю із 43 компаніями, що спеціалізуються на інформаційній безпеці. Так, наприклад, для німецького ринку Facebook перевіркою новин на достовірність займатиметься авторитетна організація журналістських розслідувань Correctiv та найбільше інформаційне агентство ФРН – DPA. Також було встановлено зв’язки і з державними структурами: співробітники ситуаційного центру зможуть звертатися до профільного Федерального відомства з безпеки у сфері інформаційних технологій.

Активна взаємодія ЗМІ та органів публічної влади вже неодноразово демонструвала себе як ефективна формула реформ. Та чи  працюватиме аналогічна стратегія в українських реаліях? Слід розуміти, що для її повноцінного функціонування обидва стовпи – і громадянський, і державний – мають користуватися беззаперечним авторитетом та залишатися максимально не заангажованими інституціями. На жаль, практика свідчить про інше.

І в Управлінні Верховного комісара з прав людини ООН, і у Freedom House за результатами минулорічного моніторингу відзначали негативні тенденції у сфері свободи медіа в Україні. Найсвіжіші ж дані з цього питання містяться в опублікованій тиждень тому доповіді Держдепу США щодо стану ситуації із правами людини в світі. У розділі про Україну зроблено акцент на засиллі «джинси» у інформаційному просторі. Політичні сили часто платять за однобоке освітлення своєї діяльності. Окрім того, відзначають американські дослідники, проблемою є перебування найбільш успішних медіа у власності олігархів. За допомогою інформаційного ресурсу вони просувають ідеї своїх політичних покровителів та усіляко намагаються дискредитувати опонентів.

У ситуації, що склалася, українські ЗМІ не володіють достатнім рівнем авторитету, необхідним для виконання функцій фейк-контролю. Однак, залучення до процесу лише іноземних громадських інститутів також не є повноцінним вирішенням проблеми. Аби якось вирівняти ситуацію та тримати руку на пульсі тенденцій українського соціуму, співробітники Facebook активно спілкуються з місцевими дослідниками, активістами неприбуткових організацій та фактчекерами.

Twitter

Практично синхронно із Facebook Twitter ввів аналогічні правила на реєстрацію рекламодавців. Вони вступили у силу з 11 березня. Наразі вимоги діють лише для користувачів з Індії, Австралії та Європейського Союзу. У Twitter, однак, запевняють, що розвиватимуть методи протидії дезінформації та розширюватимуть географію антифейкової політики. Сподіваємось, що Україна увійде до переліку цих країн ще до осінніх парламентських виборів.

(ФОТО: day.kyiv.ua)

Google

Ситуація із Google Inc., яка окрім найпопулярнішої пошукової системи володіє відеохостингом YouTube та інтернет-поштою Gmail, дещо гірша. Єврокомісія була незадоволена останнім звітом компанії. Комісари дорікають Google за те, що вони не вживають жодних заходів у боротьбі з дезінформацією. У результаті, фейки та маніпулятивні матеріали вільно розповсюджуються Мережею.

Багато українців могли переконатися у цьому протягом останніх місяців. Так, зі стартом передвиборчої гонки перегляд роликів на YouTube все частіше переривається дурнуватими рекламними вставками, де абсолютно у паплюжній манері поливається брудом хтось із кандидатів.

Єврокомісія у черговий раз наголосила на небезпеці фейків та маніпулювань, особливо напередодні виборів. Вона закликала Google загадати про взяті зобов’язання та якнайшвидше приступити до боротьби із дезінформацією.

(ФОТО: Zero Dollar Tips)

Підсумовуючи, хочеться сказати, що значною проблемою у боротьбі із дезінформацією лишається сам процес визначення, що є фейком, а що думкою чи гіпотезою. Важливу роль тут відіграють суб’єктивні переконання оцінювача та його неупередженість. Як реально забезпечити об’єктивне оцінювання інформації – питання відкрите. Більше того, така ситуація може виливатися в утиски свободи думки і слова. Детальніше ми освітлювали проблему у статті про намагання українських парламентарів запровадити кримінальну відповідальність за наклеп.

На сьогодні ж людство немає вибору. Воно у найкоротші терміни мусить винайти протиотруту фейкам. Адже саме від інформаційної безпеки залежить: погрузнемо ми у світі брехні й ненависті чи матимемо прозоре майбутнє.

 

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль