MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 227 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 03.06.2019 – 07.06.2019

17.07.2019   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшли 33 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 14 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, діяльністю тимчасових слідчих комісій, ініціативою відставки міністра тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшли 33 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 14 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, діяльністю тимчасових слідчих комісій, ініціативою відставки міністра тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 10363 від 04.06.2019 (Мусій О. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо цивільної конфіскації майна осіб – громадян України, котрі добровільно отримали громадянство Російської Федерації та проживають в окремих районах Донецької та Луганської областей.

У проекті статтю 354 Цивільного кодексу України пропонується доповнити положеннями, які передбачають можливість цивільної конфіскації майна громадянина України, який проживає в окремих районах Донецької та Луганської областей – позбавлення права власності на майно, за рішенням суду, у порядку встановленому Кабінетом міністрів України, у разі добровільного набуття повнолітнім громадянином України, який проживає в окремих районах Донецької та Луганської областей, громадянства Російської Федерації. Така цивільна конфіскація щодо рухомого майна здійснюється в дохід держави, а нерухоме майно конфіскується в дохід сільських, селищних, міських, районних в містах (у разі їх створення) рад». Також пропонується через зміни до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» встановити, що така цивільна конфіскація не вважається діями та/або бездіяльністю, визначеними як заборонені цим Законом дискримінація, переслідування та притягнення до відповідальності осіб з приводу подій, що мали місце у Донецькій, Луганській областях.

Як видається, карати позбавленням власності за набуття громадянства іншої держави (навіть держави-агресора під час війни) ніяк не можна.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 10340-1 від 03.06.2019 (Артюшенко І. А.) про імпічмент Президента України.

Альтернативний до проекту 10340 від 29.05.2019 (Президент України) про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент) (див. Бюлетень № 226). Згідно з пояснювальною запискою проектом пропонується: визначити засадничі зміст та наслідки процедури імпічменту, співвідношення процедури імпічменту з кримінальним провадженням і кримінальною відповідальністю; встановити неможливість судового оскарження рішень, дій і бездіяльності як складових процедури імпічменту; визначити стадії процедури імпічменту, умови та підстави її припинення; доповнення та уточнення правового регулювання формування, організації та діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії; визначити вимоги до постанови Верховної Ради України про утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії; визначити статус спеціального прокурора та спеціальних слідчих, окреслити їх повноваження; визначити статус та роль захисника у процедурі імпічменту; визначити статус осіб, заслуховування яких здійснюється під час процедури імпічменту, в якості свідків, а їх свідченням та поясненням надати статус показань з метою створення реальної можливості притягнення їх до юридичної відповідальності; встановити чіткі правові акти, які регулюють окремі стадії процедури імпічменту; внести зміни до Регламенту Верховної Ради України, Кримінального кодексу України та Закону України «Про Конституційний Суд України» з метою приведення їх у відповідність до нового закону.

Проект 04.06.2019 практично без обговорення одночасно з основним проектом не був включений до порядку денного.

Проект 10360 від 04.06.2019 (Підберезняк В. І.) про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо здійснення виборів за відкритими партійними списками).

Проектом визначається, що вибори народних депутатів України здійснюються за пропорційною системою із відкритими партійними списками – загальнодержавним виборчим списком із закріпленням кандидатів у депутати за територіальними виборчими округами. Вибори депутатів проводяться в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, який включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ. У межах єдиного загальнодержавного виборчого округу утворюються 450 територіальних виборчих округів. Партія висуває загальнодержавний виборчий список із чисельністю не менше 45 кандидатів у народні депутати. За кожним кандидатом у народні депутати, крім перших п’яти осіб у списку, обов’язково закріплюється територіальний виборчий округ. Перші п’ять осіб у списку не закріплюються за окремим територіальним виборчим округом і забезпечують загальнодержавний характер виборчої кампанії партії. У виборчому бюлетені, який отримує виборець, зазначаються кандидати у депутати, які закріплені за відповідним територіальним виборчими округом, а також зазначаються назви партій – суб’єктів виборчого процесу, якими вони були висунуті. Закріплення за територіальним виборчим округом дозволяє стверджувати, що кожен кандидат у народні депутати є публічною особою, є відомим виборцям і працював на отримання загального результату. На відміну від чинного закону, яким передбачається голосування двома бюлетенями, пропонується використання лише одного бюлетеня звичайної форми, у якому виборець ставить позначку традиційним способом. Депутатські мандати розподіляються між загальнодержавними виборчими списками від партій – суб’єктів виборчого процесу пропорційно до кількості отриманих голосів виборчими списками партій. До розподілу депутатських мандатів допускаються партії, які отримали на свою підтримку у межах загальнодержавного виборчого округу не менш як п’ять відсотків голосів виборців. За результатами проведених виборів Центральною виборчою комісією формуються остаточні виборчі списки партій – суб’єктів виборчого процесу, що подолали 5%-й прохідний бар’єр та отримали право на розподіл депутатських мандатів відповідно до кількісних квот, що визначаються ЦВК відповідно до результатів виборів. Остаточні виборчі списки партій очолюють перші п’ять кандидатів списку, подальша черговість кандидатів у депутати визначається результатом підтримки їхніх кандидатур у відповідних виборчих округах. У законопроекті також передбачено ряд інших новацій, спрямованих на спрощення та підвищення рівня відкритості виборчого процесу.

Проект втратив актуальність у зв’язку з прийняттям 11.07.2019 Виборчого кодексу України.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 10368 від 06.06.2019 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо виконання рішення Конституційного Суду України № 2-р/2019 від 04 червня 2019 року стосовно відновлення права окремих категорій працівників на пенсію за вислугу років.

Пропонується положення чинних пункту «а» статті 54 «Окремі категорії працівників авіації і льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років» та статі 55 «Окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років» названого закону повернути до редакції, яка діяла до 02.03.2015, тобто до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року, що зумовлено прийняттям Великою палатою Конституційного Суду України рішення № 2-р/2019 від 04 червня 2019 року щодо невідповідності Конституції України змін до названих статей, запроваджених згаданим Законом.

Проект 10373 від 06.06.2019 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійних прав громадян.

Фактично проект є альтернативним попередньому. Він так само пропонує відновити чинні на час до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року положення пункту «а» статті 54 та статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але також пропонує повернути в редакції до 02.03.2015 й ряд інших пунктів статті 54. Окрім того, пропонується скасувати частину четверту статті 114 «Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» такого змісту: Право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію. Пенсії для осіб, визначених цією частиною, до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Також пропонується скасувати пункт 2-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» такого змісту: Особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Інші зміни мають технічний характер і є наслідком названих.

Проект 10369 від 06.06.2019 (Розенблат Б. С.) про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо захисту прав вразливих споживачів.

Статтю 61 «Захист вразливих споживачів» названого Закону пропонується доповнити частиною третьою такого змісту: «Положення цього закону не розповсюджуюся на вразливих споживачів без: 1) прийняття  механізму відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії; 2) передбаченої законом підтримки для вразливих споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 3) передбачення Кабінетом Міністрів України відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії вразливими споживачами; 4) передбачення відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії вразливими споживачами в законі України про державний бюджет на поточний рік». Одночасно на 7 місяців (з 1 липня 2019 р. на 1 лютого 2020 р.) пропонується відкласти вступ в силу статей 54–55, 66–71 та 73 названого Закону. І окремо в прикінцевих положеннях зазначається, що до вступу в силу наведених змін до статті 61, дія статей 54–55, 66–71 та 73 на вразливих споживачів не розповсюджується. Там само на Уряд покладається завдання протягом одного місяця забезпечити розроблення та прийняття: «1) механізму відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії; 2) передбаченої законом підтримки для вразливих споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 3) відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії вразливими споживачами;  передбачення відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії вразливими споживачами  в законі України про державний бюджет на поточний рік».

Насамперед проект потребує літературного редагування. Крім того, незрозумілим є, чому в одному місці положення відкладаються на 7 місяців, в іншому – до вступу в силу змін, а в третьому – ставиться вимога до Уряду все передбачити в місячний строк. Загалом незважаючи на наявну соціальну потребу, проект видається непродуманим, погано підготовленим та таким, що має переважно політичне, а не правове підґрунтя.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 10110-д від 05.06.2019 (Карпунцов В. В.) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення.

Доопрацьований узгоджений проект, який був схвалений профільним Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 05.06.2019 одночасно з розглядом 12 альтернативних проектів про відповідальність за незаконне збагачення (від 10110-1 до 10110-12), зареєстрованих ще 1–15 березня 2019 року (див. Бюлетені № 214–216). Доопрацьованим проектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5, якою визнається кримінально караним набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема опосередковано, активів, а також зменшення її фінансових зобов’язань, розмір (вартість) яких перевищує правомірно отримані доходи такої особи більше ніж на одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Даний злочин належатиме до корупційних злочинів, а його розслідування здійснюватиметься Національним антикорупційним бюро України. Наявність такого збагачення дасть змогу конфісковувати корупційні доходи на підставі того, що непоясненний рівень добробуту є доказом корупційного діяння.

Проект був включений 06.07.2019 до порядку денного. Втім, експерти ГНЕУ поставилися до нього доволі критично і запропонували за результатами розгляду його в першому читанні повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Проект 10358 від 03.06.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.

Відповідно до пояснювальної записки проект спрямований на відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також на запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Пропонується доповнити Кримінальний кодекс України положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на дванадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи. Також передбачається вирішити питання щодо забезпечення належного функціонування інституту стягнення необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, запровадити у Цивільному кодексі України окремої підстави припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів (вартість, яка у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Також пропонується уточнити обов’язок доказування у справах такої категорії. Зокрема, визначається предмет доказування для позивача, що є гарантією захисту прав осіб, проти яких можуть бути подані відповідні позови. Положеннями законопроекту в частині запровадження процедури визнання активів необґрунтованими та їх стягнення пропонується закріпити класичний стандарт доказування – «перевага доказів» (preponderance of the evidence), який закріплює принцип рівності сторін. За наслідками визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і стягнення таких активів пропонується передбачити звільнення зазначених осіб із займаних посад через внесення змін до Кодексу законів про працю України та Законів України «Про запобігання корупції», «Про державну службу», «Про місцеве самоврядування». Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду, що має стати гарантією неупередженого розгляду таких справ. Право на звернення до суду з відповідним позовом пропонується надати Національному антикорупційному бюро України за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (крім справ, де відповідачем є посадові особи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; у цьому разі право на звернення з відповідним позовом пропонується надати прокурорам Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора).

Профільний парламентський Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 05.06.2019 ніби  підтримав проект і навіть запропонував удвічі скоротити звичний термін для подання альтернативних проектів. Проте 06.06.2019 до порядку денного все ж був включений не президентський проект, а згаданий вище узгоджений комітетський проект 10110-д.

Проект 10358-1 від 04.06.2019 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за незаконні активи осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).

Альтернативний проект відрізняється від президентського перед усім різного роду редакційними уточненнями з врахуванням численних пропозицій, які вже раніше подавалися до парламенту. Так само передбачається внесення змін (хоча не завжди ідентичних з президентським проектом) до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» тощо.

Проект, як і основний проект 10358, 06.06.2019 не був включений у порядок денний у зв’язку з підтримкою парламентарями комітетського проекту 10110-д.

Проекти) 10365 про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо відновлення довіри до Вищої ради правосуддя та 10366 про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відновлення довіри до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05.06.2019 (Писаренко В. В.)

Ініціатор підкреслив в пояснювальних записках до обох проектів, що вони є взаємодоповнюючими і мають розглядатися разом. Необхідність окремого внесення другого проекту зумовлена вимогою, щоб зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вносилися виключно законами про внесення змін до цього конкретного Закону. На думку ініціатора проектів, дискредитація та заполітизованість діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя зумовлює необхідність прийняття законодавчих змін, спрямованих на відновлення довіри до них. Метою проектів проголошено удосконалення положень, які стосуються підстав припинення повноважень членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно, а також запровадження положень, які уможливлять у найкоротші строки сформувати новий склад цих органів. Симетричними змінами в названих законах пропонується передбачити у загальній формі можливість припинення повноважень членів згаданих органів, якщо таке припинення прямо передбачено законом. Також передбачається заборонити обіймати посади членів цих органів особам, які вже були на посадах членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя або Вищої ради юстиції до прийняття відповідних законів. А у Прикінцевих та перехідних положеннях кожного проекту пропонується припинити повноваження діючих членів відповідного органу, а також врегулювати окремі процедурні положення, які стосуються формування нового складу цього органу.

Питання про наявність чи відсутність довіри до членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України видається цілком політичним, а не юридичним.

Проект 10370 від 06.06.2019 (Мірошниченко Ю. Р.) про внесення змін та доповнень до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо визначення статусу суддів та здійснення правосуддя Верховним Судом.

У проекті згідно з пояснювальною запискою пропонується внести зміни до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» названого закону, які унеможливлять ліквідацію та припинення у неконституційний спосіб діяльності Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також забезпечать дотримання передбачених Конституцією України гарантій незалежності та недоторканності суддів Верховного Суду України, Вищих спеціалізованих касаційних судів України. Передбачається, зокрема, виключення тих положень, в яких йдеться про ліквідацію та припинення діяльності Верховного Суду України і згаданих вищих спеціалізованих судів та участь суддів цих Судів у конкурсі на зайняття посад суддів Верховного Суду; гарантування збереження робочих місць для працівників апарату Верховного Суду України; виключення дискримінаційних положень щодо розміру суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання судді у відставці. Пропонується, щоб судді Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, які обрані суддями безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» 30 вересня 2016 року, продовжували здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду відповідної спеціалізації до звільнення або припинення повноважень з підстав, визначених Конституцією України. Водночас передбачається, що зазначені судді, які за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання відповідно до закону підтвердили здатність здійснювати правосуддя у найвищому судовому органі у системі судів загальної юрисдикції, вважаються такими, що підтвердили відповідність займаній посаді, а працівники апарату Верховного Суду України переводяться за їх особистою заявою без обов’язкового проведення конкурсу на рівнозначні посади в апараті Верховного Суду в порядку, встановленому законом.

Проект продовжує і розвиває аргументацію та ініціативи проекту 10286 від 14.05.2019 (Німченко В. І.) про внесення змін до Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя Верховним Судом (див. Бюлетень № 224) і так само, як видається, щонайменше заслуговує на ретельне фахове обговорення.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 10371 від 06.06.2019 (Головко М. Й.) про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства» (щодо підтримки власників великої рогатої худоби).

Пропонується пункт 7 статті 15 «Бюджетна тваринницька дотація» доповнити такими положеннями: «Розмір дотації не може бути меншим за еквівалент 300 Євро в національній валюті України з розрахунку на одну голову об’єкта дотації. Дотація виплачується юридичним особам – суб’єктам господарювання та фізичним особам, які є власниками корів, щороку не пізніше 1 липня за наявності підтверджуючих документів. Дотація за молодняк, який народився у господарствах фізичних осіб, надається за кожні чотири місяці його утримання наростаючим підсумком з урахуванням віку молодняка у розмірі: у період утримання молодняка віком від одного до п’яти  місяців – не менше 50 Євро в еквіваленті в національній валюті України за голову; у період утримання молодняка віком від п’яти до дев’яти  місяців – не менше 100 Євро в еквіваленті в національній валюті України за голову; у період утримання молодняка віком від дев’яти до тринадцяти місяців – не менше 200 Євро в еквіваленті в національній валюті України за голову».

Ініціатива цілковито некоректна по формі і вступає в конфлікт навіть з іншими положеннями названої статті 15. Цілком можливо передбачити мінімальний розмір дотацій, однак такі зміни мають бути комплексними і враховувати усі аспекти визначення розміру дотацій для підтримки сільського господарства. Крім того, навіть за умови посилення європейської інтеграції України, визначення мінімального розміру дотацій в чіткій сумі в іноземній валюті є вкрай сумнівним.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 10357 від 03.06.2019 (Підлісецький Л. Т.) про внесення змін до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо врегулювання питання генерації електричної енергії приватними домогосподарствами.

Це вже восьмий проект, поданий у травні – червні цього року, яким пропонується внести зміни щодо уточнення «зеленого» тарифу (див. Бюлетені № 225 та 226). Загалом, як і в більшості інших проектів, пропонується скасувати обмеження потужності в 50 кВт для генеруючих установок приватних домогосподарств для отримання «зеленого» тарифу. Також положення про генерацію електричної енергії приватними домогосподарствами передбачається поширити на енергетичні кооперативи. Порушено також питання самостійного розгляду комбінованих вітро-сонячних систем. Пропонується уточнити і коефіцієнт «зеленого» тарифу.

Змістовна близькість проектів не дає змоги чітко виокремити найвдаліший серед них. Як видається, слід було б провести широке обговорення проектів і на їх основі підготувати новий зведений, однак в передостанній день пленарних засідань парламенту чинного скликання 11.07.2019 був прийнятий саме цей проект за основу та в цілому.

Проект 10359 від 04.06.2019 (Южаніна Н. П.) про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Проект пов’язаний зі вступом в силу окремих положень досить неоднозначного Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 (див. проект 9260 у Бюлетені № 199). А саме, з 1 липня 2019 року удосконалюється порядок електронного адміністрування реалізації пального, а також запроваджується ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, а також зберігання пального. У пояснювальній записці до проекту зазначається, що в ході підготовки до практичної реалізації названого Закону виявилося, що велика кількість суб’єктів господарювання (серед яких підприємства агропромислового комплексу, гірничодобувні та автотранспортні підприємства) не мають деяких документів, які вимагаються для зберігання пального за новим законом, а їх отримання потребує певного часу. Така ситуація унеможливить вчасне, до 1 липня 2019 року, отримання ними ліцензії для зберігання пального, відсутність якої тягне застосування до таких суб’єктів господарювання фінансових санкцій. Зміни вносяться до статті 18 «Заключні положення» названого Закону. Пропонується передбачити таке: До суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії. Йдеться про величезну статтю 17 «Відповідальність за порушення норм цього Закону». Технічно таке формулювання цілком некоректне, адже має йтися про те, яка саме норма статті 17 не буде застосовуватися.

Технічно, як було зазначено, проект не є дуже вдалим, однак вже за два дні, 06.06.2019 він був прийнятий за основу і в цілому та невдовзі підписаний Президентом України. Отже, доцільність знову взяла гору над юридичними аспектами проекту. Також маємо підкреслити, що потреба в таких діях не постала б, якби свого часу проект 9260 не був «проштовхнутий» через парламент фактично без обговорення і можливості отримати та врахувати реакцію громадськості та експертів.

 Поділитися