пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
17.07.2019 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 228 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.06.2019 – 27.06.2019

   

Надійшло 50 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 26 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, звітуванням тимчасових слідчих комісій, ініціативами відставки та призначення високопосадовців, достроковим припиненням повноважень народного депутата, зміною та встановленням меж населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, створення, ліквідацію та зміну меж адміністративних одиниць тощо.

Ідеологічні питання

Проект 10394 від 21.06.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України.

Черговий проект покликаний запобігти неособистому голосуванню («кнопкодавству»). Раніше були проекти 1522 від 19.12.2014 (Рабінович В. З.),  2064 від 06.02.2015 (Дерев’янко Ю. Б.), 6260 від 29.03.2017 (Шуфрич Н. І.), 8461 від 08.06.2018 (Ємець Л. О.), 8461-1 від 14.06.2018 (Шуфрич Н. І.), деякі з яких були зняті з розгляду, деякі формально ще опрацьовуються в профільному комітеті, а проект 1895 від 30.01.2015 (Лещенко С. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо накладення стягнення на народного депутата за порушення вимог щодо особистого голосування) навіть був прийнятий у першому читанні 17.06.2015 (втім, для подальшого його просування, мабуть, забракло політичної волі). У президентському проекті пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 364-2 «Здійснення народним депутатом України голосування замість іншого народного депутата України» з штрафом від трьох тисяч до п’яти  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за таке порушення. Окрім того, передбачається доповнити  Закон України «Про статус народного депутата України» статтею 39 «Відповідальність народного депутата України за невиконання своїх обов’язків», а Регламент Верховної Ради України – частиною сьомою статті 37 такого змісту: «Здійснення народним депутатом голосування замість іншого народного депутата з питань, що розглядаються Верховною Радою, тягне за собою відповідальність, встановлену законом».

Проект 10394-1 від 24.06.2019 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за неособисте голосування народного депутата України).

Альтернативний до попереднього президентського проекту. Пропонуються подібні, але дещо докладніше викладені зміни. Зокрема, кримінальну відповідальність передбачається встановити не лише за неособисте голосування, а й за передавання народним депутатом України своєї картки для голосування іншій особі, яка здійснила голосування за допомогою цієї картки на пленарному засіданні Верховної Ради України, а також невжиття головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради України заходів, передбачених законом у разі виявлення неособистого голосування. Якщо ж такі діяння включали прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди народним депутатом України, то має настати підвищена відповідальність. У Регламенті Верховної Ради України пропонується частину четверту статті 48 доповнити новим абзацом такого змісту: «У разі виявлення на пленарному засіданні факту порушення вимог щодо особистого голосування шляхом голосування за іншого народного депутата головуючий встановлює особу народного депутата, який порушив вимогу щодо особистого голосування, збирає підтверджуючі порушення фото-, відео- та інші матеріали та передає їх Комітету, до предмета відання якого належить питання регламенту, який протягом десяти днів розглядає питання щодо звернення Комітету до Національного антикорупційного бюро України щодо вчинення злочину за статтею 364-2 Кримінального кодексу України. В разі неприйняття рішення Комітету про звернення до Національного антикорупційного бюро України будь-яка заінтересована особа може звернутися до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення цього злочину». Інші ініціативи щодо змін до Закону України «Про статус народного депутата України», Регламенту Верховної Ради України та Кримінального процесуального кодексу України або повторюють пропозиції президентського проекту, або мають суто технічний характер.

Обидва проекти (основний і альтернативний), як видається, не мали перспективи і зрештою так і не були розглянуті до кінця парламентської каденції. Принагідно зауважимо, що в жодному проекті не розкрито, як неособисте голосування впливає на законність прийнятого рішення.

Проект 10402 від 26.06.2019 (Савченко Н. В.) про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги та обмеження (припинення) надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця.

Суть проекту зводиться до того, що пропонується скасувати положення про те, що індивідуальний та/чи колективний споживач зобов’язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно, передбачається скасувати і можливість обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги. Для цього пропонується виключити пункт 10 частини другої та пункт 2 частини третьої статті 7; частини першу та четверту статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Проект видається суто популістським, оскільки не враховує реальні причини несплати, зокрема випадки недобросовісності платників.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 10339-1 від 11.06.2019 (Мураєв Є. В.) про спеціальну тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з імпічменту Президента України.

Альтернативний проект до проекту10339 від 29.05.2019 (Гончаренко О. О.) про спеціальну тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з проведення розслідування вчинення Президентом державної зради або іншого злочину. Фактично є редакційно зміненою версією проекту 8014 від 07.02.2018 (Мураєв Є. В.) про спеціальну тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України (див. Бюлетень № 162), який був відхилений профільним комітетом і 18.09.2018 знятий з розгляду.

У проекті майже повністю зберігається структура і зміст попереднього проекту 8014. Майже тотожними є і пояснювальні записки. Так само він потребує попереднього внесення змін до Конституції України. Головна і мало не єдина сутнісна відмінність - це заміна в назві і тексті слів «вищих посадових осіб України» на слова «Президента України». З урахуванням часу і обставин внесення проекту якоїсь перспективи його прийняття і навіть серйозного розгляду не вбачається.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 10378 від 11.06.2019 (Каплін С. М.) про внесення зміни до частини четвертої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо відновлення права на пенсійне забезпечення за вислугу років робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.

Пропонується установити, що право на пенсію за вислугу років мають: 1) артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України; 2) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені, за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків – не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок – не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за вислугу років призначається за наявності страхового стажу, встановленого абзацами п’ятнадцятим – двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім – тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті. Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію. Пенсії для осіб, визначених цією частиною, до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Черговий проект щодо відновлення права на пенсію за вислугу років для окремих категорій громадян, який для його прийняття потребує насамперед відповідного фінансового забезпечення.

Проект 10379 від 11.06.2019 (Береза Ю. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів про працю (щодо співвідношення розмірів мінімальної та максимальної заробітної плати на підприємствах, в установах і організаціях, що належать повністю або частково державі або територіальній громаді).

У Кодексі законів про працю України та у Законі України «Про оплату праці» пропонується закріпити положення, відповідно до якого на підприємстві, в установі, організації, що прямо або опосередковано належить повністю або частково державі або/та територіальній громаді, найменший розмір оплати праці за виконану працівником норму праці за будь-який період не може бути меншим однієї тридцятої частини найбільшого розміру оплати праці за виконану працівником норму праці за той самий період, а найменша тарифна ставка та найменший посадовий оклад не можуть бути меншими однієї тридцятої частини найбільшого посадового окладу та меншими однієї тридцятої частини найбільшої тарифної ставки.

Не зупиняючись на самій ідеї маємо зазначити, що проект видається занадто загальним і мало конкретним, що може створити чимало проблем з його реалізацією. Слід було б вносити ініціативи щодо окремої нової статті чи розділу до названих актів, в яких докладно зупинитися на порядку запровадження названого обмеження.

Проект 10383 від 18.06.2019 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного захисту трудових мігрантів.

Проект вкрай різносторонній і далеко виходить за межі своєї назви, оскільки зупиняється і на проблемі закордонних українців, і навіть освіти українців за кордоном. Пропонується дію Закон України «Про зовнішню трудову міграцію» поширити на суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном відповідно до законодавства. Багато уваги приділено діяльності державних органів, зокрема запроваджується створення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері зовнішньої трудової міграції. На Кабінет Міністрів України покладається розроблення і затвердження основних напрямів державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції на середньостроковий період, у яких мають визначатися шляхи та способи розв’язання проблем зовнішньої трудової міграції та захисту прав трудових мігрантів і членів їхніх сімей. Пропонується також задекларувати, що держава сприяє заходам із недержавного пенсійного забезпечення та соціального захисту  трудових мігрантів та членів їхніх сімей, в тому числі заходам, що фінансуються коштом іноземних держав та міжнародних організацій. Держава забезпечує уникнення надмірного та/або подвійного оподаткування пенсій трудових мігрантів, отриманих ними коштом країни перебування, в тому числі шляхом укладання відповідних міжнародних договорів України. Втім, ці позиції лишаються декларативними. Інші зміни стосуються Закону України «Про закордонних українців». Тут, зокрема, пропонується помітно розширити саме поняття закордонних українців: Закордонний українець – це особа, яка є громадянином іншої держави (особою без громадянства) або громадянином України, що постійно проживає на території іншої держави та має українське етнічне походження або є походженням з України. Дуже контроверсійною є ініціатива щодо того, щоб центральним органом виконавчої влади з питань співпраці із закордонними українцями був центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері зовнішньої трудової міграції. В Законі України «Про освіту» пропонується закріпити таке визначення: українська освіта за кордоном – підтримувана державою освітня діяльність з навчання громадян України, що проживають за кордоном, та закордонних українців. Одночасно пропонується доповнити названий закон новою статтею 21-1 «Українська освіта за кордоном» в якій визначення такої освіти дещо інше: «Українська освіта за кордоном – це освітня діяльність, яка спеціально і окремо організована для навчання громадян України, що проживають за кордоном, і передбачає навчання українською мовою та відповідність стандартів освіти вимогам законодавства України. Українська освітня діяльність за кордоном провадиться на території інших країн, або закладами освіти України в дистанційній чи екстернатній формах». У цій статті також зазначається, що головною метою державної підтримки української освіти за кордоном є навчання дітей трудових мігрантів відповідно до Закону України «Про зовнішню трудову міграцію». Державна підтримка насамперед надається тим заходам української освіти за кордоном, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти згідно зі стандартами освіти України. Наявні й інші зміни щодо української освіти за кордоном, здебільшого технічні, але звертає на себе нова стаття 82-1 «Регуляторне забезпечення української освіти за кордоном» в які закріплюється, що держава забезпечує атестацію та сертифікацію педагогічних працівників української освіти за кордоном, у тому числі шляхом фінансування окремих заходів із державного бюджету України в порядку, встановленому законодавством. Порядок такого забезпечення встановлюється Кабінетом Міністрів України. Держава сприяє оцінюванню результатів навчання, встановленню еквівалентності освітніх кваліфікацій та підтвердженню рівня кваліфікації здобувачів української освіти за кордоном, в тому числі визнанню документів про освіту, виданих за кордоном.

Проект видається дуже сумнівним. У частині власне захисту трудової міграції він є занадто декларативним. Ініціативи щодо розширення поняття «закордонний українець» вкрай дискусійні та не відповідають суті Закону України «Про закордонних українців». Найбільше питань викликають ініціативи щодо української освіти за кордоном. Сама по собі ініціатива цілком слушна, держава Україна має стимулювати як навчання українською за кордоном, так і вивчення української культури, а так само і сприяти в отриманні освіти українським громадянам, які тимчасово перебувають за її межами. Однак проект спрямований виключно на окрему групу цих відносин. Слід додати, що за кордоном отримують освіту не лише діти трудових мігрантів, а й співробітників МЗС, представників України в міжнародних організаціях тощо. І це не рахуючи власне закордонних українців. Усі ці речі фактично лишилися по за увагою авторів.

Проект 10395 від 21.06.2019 (Головко М. Й.) про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо підвищення розміру допомоги при народженні дитини).

Пропонується чинне положення такого змісту: «Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особам, які на 30 червня 2014 року мали право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130 гривень, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України» замінити таким: «Допомога при народженні першої дитини призначається у розмірі 50 000 гривень, які виплачуються наступним чином: Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 14 000 гривень; Щомісяця протягом трьох років у розмірі 1000 гривень. Допомога при народженні другої дитини призначається у розмірі 75 000 гривень, які виплачуються наступним чином: Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 21 000 гривень; Щомісяця протягом трьох років у розмірі 1500 гривень. Допомога при народженні третьої та наступної дитини призначається у розмірі 100 000 гривень, які виплачуються наступним чином: Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 28000 гривень; Щомісяця протягом трьох років у розмірі 2000 гривень».

Отже, пропонується не лише збільшити розмір допомоги, а й відновити практику збільшення допомоги при народженні другої, третьої та наступної дитини. Втім, важко погодитися з твердженням ініціаторів проекту, що його прийняття у запропонованій редакції не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.

Проект 10399 від 24.06.2019 (Рудик С. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення конституційного права особи на свободу світогляду і віросповідання.

Метою проекту проголошено забезпечення реалізації конституційного принципу рівності прав та свобод людини, права людини на свободу світогляду і віросповідання, забезпечення впровадження державної політики, спрямованої на профілактику релігійної дискримінації. Передбачається забезпечити право віруючих громадян: обрати форму ведення Реєстру; право на відмову від відцифрування образу обличчя, відбитків пальців рук; право на відмову від формування унікального номеру запису в Реєстрі; право на відмову від отримання документів, які містять безконтактний електронний носій. Відповідні зміни пропонується внести до ряду статей Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Згадані права мають реалізуватися через подання заяви до розпорядника Реєстру. У цьому разі  особі у порядку та строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, має видаватися відповідний документ, що не містить безконтактного електронного носія. Реєстр осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від надання згоди на формування унікального номеру запису в Реєстрі щодо себе, пропонується здійснювати розпорядником Реєстру у формі картотеки обліку осіб на паперових носіях за ім’ям особи в алфавітному порядку. Крім того, проект передбачає внесення змін до Законів України «Про приватизаційні папери», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Питання заслуговує на увагу, але вже не у цій парламентській каденції.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 10386 від 19.06.2019 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони мисливства та полювання).

Основна суть проекту викладена в його назві, власне пропонується заборонити. Для цього, зокрема, пропонується виключити статтю 248 «Незаконне полювання» та розвинути положення статей 249 «Незаконне зайняття рибним або іншим водним добувним промислом, зайняття звіриним промислом» та 299 «Жорстоке поводження з тваринами». Остання зі статей і має включати положення щодо мисливства (добування тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах) та полювання (дії, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах). Відповідно, пропонується скасувати усі згадки про законне мисливство у Законах України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та «Про тваринний світ».

Проект лишає дуже багато питань, серед яких до найважливіших слід віднести хоча б такі: подальша доля мисливських угідь, подальша доля мисливських тварин (умови їх утримання тощо), подальша доля усього законодавства про мисливську зброю, проблема відстрілу та добування тварин в екологічних, медичних та наукових цілях та багато інших. Загалом не зупиняючись на самій ідеї, маємо констатувати, що технічно проект є неприпустимим.

Проект 10387 від 20.06.2019 (Яценко А. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності досудового розслідування).

Згідно з пояснювальною запискою метою проекту проголошено забезпечення безумовного виконання завдань кримінального провадження, належного захисту прав і свобод людини, а також недопущення будь-яких зловживань з боку правоохоронних органів в процесі кримінального провадження. Основними завданнями проекту є: встановлення порядку здійснення кримінального провадження на засадах пріоритетності прав і свобод людини та вдосконалення й оптимізація процедур кримінального провадження з метою підвищення ефективності досудового розслідування. У проекті передбачається надати визначення терміну «місце події»; визначити, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться за умови наявності у заяві або повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення  достатніх даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; визначити, що вилучені під час обшуку речі та документи, крім тих, які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном; відійти від терміну «повідомлення про підозру» та замінити його узагальненим «підозра» (як форма закріплення) та виокремити особливості її складання та вручення; внесення змін та доповнень щодо строків досудового розслідування; визначити, що відмова у наданні матеріалів для ознайомлення, а також перешкоджання у будь-який інший спосіб доступу до матеріалів для ознайомлення, може бути оскаржена слідчому судді; доповнити положеннями щодо заборони розкриття підозрюваному, обвинуваченому відомостей про місце проживання, місце роботи, професію чи підприємницьку діяльність, особисті, сімейні, фінансові чи майнові обставини потерпілого, його представника, законного представника; встановити заборону оприлюднювати до закінчення досудового розслідування відомості, які можуть призвести до ідентифікації підозрюваного, потерпілого чи свідка; визначити, що адвокат має право брати участь у будь-яких слідчих (розшукових) діях (крім негласних слідчих (розшукових) дій), у яких бере участь особа, якій він надає професійну правничу допомогу; доповнити додатковими гарантіями щодо захисту прав та інтересів під час допиту свідка чи потерпілого, який є малолітньою, неповнолітньою особою або особою, яка постраждала від злочину проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, а також від злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; визначення порядку обшуку особи; змінити порядок залучення експерта; доповнення положеннями щодо призначення ревізії чи перевірки; доповнення підстав щодо закриття кримінального провадження.

Порушені питання вважаємо доволі важливими, але через значний обсяг проекту дати їм належну оцінку не видається можливим.

Проект 10392 від 20.06.2019 (Мірошниченко Ю. Р.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування довічного позбавлення волі для жінок).

У проекті передбачається в частині другій статті 64 Кримінального кодексу України через редакційні зміни поширити незастосування довічного позбавлення волі на всіх жінок, а не лише на жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, як нині. Водночас у Кримінально-виконавчому кодексі пропонується виключити всі посилання на установи для тримання жінок, засуджених до довічного позбавлення волі. На підтримку своїх пропозицій ініціатор проекту, зокрема, зазначає: «Сьогодні в Україні довічне покарання відбуває лише 24 жінки і їх число не збільшується вже протягом тривалого часу. При цьому держава витрачає значні кошти на тримання довічно засуджених жінок: для них побудовано окрему дільницю, створюються специфічні умови праці, витрачаються значні людські та фінансові ресурси, що зумовлюється необхідністю ізоляції цієї категорії засуджених».

Проект загалом викликає інтерес, але йому не судилося бути розглянутим під час цієї парламентської каденції.

Проект 10396 від 21.06.2019 (Фурсін І. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та недоторканості неповнолітніх).

Проект передбачає доповнення Кримінального кодексу України новим розділом, яким запроваджується «примусовий захід протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх»  - хімічна (фармакологічна) кастрація особи, що вчинила злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх або суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки складу такого злочину. У цьому разі до особи застосовуються спеціально визначені законодавством медичні препарати. Також пропонується підвищити санкції відповідних частин статей 152 та 153 КК України і вносяться належні зміни до Кримінально-процесуального кодексу України.

Проект практично не розглядався парламентом. Натомість на позачерговому засіданні 11.07.2019 за скороченою процедурою прийнятий як закон близький за змістом проект 6449 від 16.05.2017 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості (див. Бюлетень № 125). Втім, ідея хімічної кастрації є дуже дискусійною і прийнятий закон вже зазнав серйозної критики з боку фахівців і громадськості.

Проект 10405 від 27.06.2019 (Рябчин О. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів.

Основні зміни пропонується внести до декількох статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачити покарання за паркування, зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), а так само створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома) у зупинці або стоянці. Практично усі інші зміни проекту спрямовані на впровадження цих ініціатив.

Культура та освіта

Проект 10377 від 10.06.2019 (Барна О. С.) про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо преміювання вчителів за престижність професії та високу результативність праці).

Пропонується створити преміальний фонд, який визначається як окремий рахунок району, міста чи об’єднаної територіальної громади, до якого спрямовуються кошти в розмірі 0,5 відсотка від загального фонду заробітної плати вчителів району, міста чи об’єднаної територіальної громади для подальшого преміювання педагогічних та науково-педагогічних працівникам. Цим працівникам незалежно від форми трудового договору та місця основної роботи чи роботи за сумісництвом із цього фонду має виплачуватися премія залежно від конкретних досягнень. Так, якщо їх учні (вихованці) стали призерами обласних учнівських олімпіад з навчальних предметів (призерами всеукраїнських учнівських олімпіад ІІІ етапу з начальних предметів), переможцями обласних змагань, розмір премії – 1 посадовий оклад (ставка заробітної плати); якщо призерами всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів (призерами всеукраїнських учнівських олімпіад IV етапу з начальних предметів), призерами всеукраїнських змагань – 2 посадові оклади (ставки заробітної плати);  якщо учасниками міжнародних учнівських олімпіад з навчальних предметів (учасниками учнівських олімпіад міжнародного рівня) – 3 посадові оклади (ставки заробітної плати). Відповідно, частину першу статті 57 «Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам» пропонується поширити на усіх педагогічних і науково-педагогічних працівників «незалежно від форми трудового договору та місця основної роботи чи роботи за сумісництвом», а також додати до числа передбачених цією частиною гарантій «виплату педагогічним та науково-педагогічним працівникам щомісячної надбавки за престижність педагогічної праці в розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування».

Проект 10398 від 24.06.2019 (Рудик С. Я.) про розвиток фізичної культури та дитячо-юнацького спорту в сільській місцевості.

Як зазначається в преамбулі, цей Закон визначає загальні правові, соціальні, економічні й організаційні основи розвитку фізичної культури та дитячо-юнацького спорту в сільській місцевості, заходи, спрямовані на фізичний розвиток дітей, формування в них фізичного, соціального та духовного здоров’я. Загалом проект містить загальні переважно декларативні положення, а також довгий перелік повноважень різних органів влади.

Проект 10400 від 25.06.2019 (Каплін С. М.) про національну програму «Молоді – житло, роботу, бізнес».

Назва не зовсім відповідає суті акта, оскільки пропонується затвердити не програму, а засади національної програми «Молоді – житло, роботу, бізнес»: невеличкий документ на 2,5 сторінки, де визначені загальні засади, на яких має бути ґрунтуватися  названа програма.

Проект загалом містить перспективні цікаві ідеї, але без належної їх конкретизації та юридичної визначеності.

Охорона здоров’я

Проект 10384 від 18.06.2019 (Вітко А. Л.) про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо забезпечення належного фінансування охорони здоров’я та медичної галузі.

Названий розділ пропонується доповнити пунктом 50 такого змісту: «Установити, що починаючи з 2020 року щорічний обсяг коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на фінансування охорони здоров’я та медичної галузі, становить не менше 5 відсотків від запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, а щорічний обсяг коштів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад та місцевих бюджетів, які спрямовуються на фінансування охорони здоров’я та медичної галузі, не менше 10 відсотків від загального запланованого обсягу видатків».

Проекти з інших питань

Проект 10375 від 10.06.2019 (Президент України) про внесення змін до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії»

Проект продовжує перелік фактично альтернативних проектів, поданих у травні–червні 2019 р. і спрямованих на врегулювання питань «зеленого» тарифу (див. Бюлетені №№ 225–227). Багато в чому проект є компілятивним з попередніх, зокрема, він, окрім скасування обмежень щодо генеруючих установок приватних домогосподарств (щодо потужності та місця розташування), зупиняється на питаннях комбінованих вітро-сонячних генеруючих систем, діяльності енергетичних кооперативів, уточнення коефіцієнту «зеленого» тарифу тощо.

Проект не був розглянутий, а 11.07.2019 за основу та в цілому прийнятий схожий за змістом проект 10357 від 03.06.2019 (див. Бюлетень № 227).

Проект 10376 від 10.06.2019 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо запровадження нового ринку електричної енергії.

Пропонується відкласти вступ в силу деяких положень названого Закону з 1 липня 2019 до 1 липня 2020 року. Крім того, робиться таке застереження: З метою належної підготовки до запровадження нового ринку електричної енергії з 1 вересня 2019 року до дати запровадження нового ринку електричної енергії учасники ринку, крім споживачів, здійснюють тестові операції купівлі-продажу електричної енергії на відповідних сегментах нового ринку електричної енергії згідно з нормативно-правовими актами, зазначеними у частині 2 статті 2 цього Закону, та порядком здійснення тестових операцій на ринку електричної енергії.

Питання запровадження ринку енергії є вкрай дискусійним, де об’єктивні чинники переплітаються з політичними та корупційними. Як видається, відстрочення введення в дію ринку електричної енергії може відбуватися лише за умови невчасного запровадження необхідної для його роботи нормативної та технічної бази, на що, як на одні з факторів, вказує і пояснювальна записка до проекту. Втім, наскільки це відповідає істині, мають визначити передусім спеціалісти відповідної галузі.

Проект 10401 від 26.06.2019 (Президент України) про внесення змін до деяких законів України щодо зниження вартості електричної енергії.

Проект повністю повторює попередній у частині змін до Закону України «Про ринок електричної енергії». Крім того, пропонуються зміни до статті 17 «Загальні принципи встановлення тарифів на енергію» Закону України «Про електроенергетику», якими запроваджується формула розрахунку граничної ціни енергетичного вугілля, яку мають враховувати при розрахунку прогнозної ціни продажу електричної енергії в оптовий ринок електричної енергії України виробники, які працюють за ціновими заявками.

Додаткова регламентація ринку має бути належним чином врегульована, проте постає питання про відсутність можливого постачання вугілля за такою ціною, а також про близькість пропонованих ініціатив до вкрай розкритикованої формули  «Ротердам+». З юридичної точки зору слід звернути увагу на те, що подано фактично дублюючий проект без відкликання попереднього.

Проект 10403 від 27.06.2019 (Тимошенко Ю. В.) про перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Доволі великий спеціалізований проект, яким пропонується докладніше врегулювати засади господарської діяльності у сфері перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі або легковими автомобілями на замовлення. У статті 2 проекту зазначається, що він регулює відносини між автомобільними перевізниками, інформаційно-диспетчерськими службами, замовниками відповідних перевезень, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень. Проект містить чимало нових вимог і ретельно регулює галузь, зокрема запроваджує ліцензування господарської діяльності з перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення, створення реєстру інформаційно-диспетчерських служб таксі та інформаційно-диспетчерських служб легкових автомобілів на замовлення тощо.

Проект містить багато цікавих положень, особливо щодо посилення безпеки та впорядкування місць стоянки та виклику таксі. Водночас він містить чимало суто бюрократичних положень, доцільність яких є дуже сумнівною. Втім, найдискусійнішим є те, що пропонований законопроект фактично унеможливлює діяльність таких популярних сучасних сервісів перевезення як «Uber», «BlaBlaCar» тощо. Як видається, слід було б розвести ліцензованих перевізників та подібні системи в окремі правові сегменти. В пропонованій же редакції проект виглядає лобізмом «традиційних» таксі.

Проект 10404 від 27.06.2019 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки фізичних осіб-підприємців, які здійснюють діяльність з надання послуг таксі.

Цікаве доповнення до попереднього проекту в частині оподаткування фізичних осіб-підприємців, що є перевізниками. Крім того, пропонується надати наступні пільги: Тимчасово, до 31 грудня 2022 року включно, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання легкових автомобілів вітчизняного виробництва, що відповідають критеріям нового транспортного засобу відповідно до цього Кодексу, за умови, що покупець відповідає одночасно таким вимогам: а) ним надано копію документу, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта господарювання (фізична особа-підприємець або юридична особа), основним видом діяльності якого є надання послуг таксі (49.32 КВЕД) або послуг з перевезення на замовлення (49.39 КВЕД); б) ним надано копію чинного дозвільного документу на здійснення діяльності з надання послуг таксі, що виданий не раніше, аніж за шість календарних місяців до дати постачання легкового автомобіля; в)  ним надано дійсну довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів та платежів; У разі, якщо до закінчення 5 календарних років придбаний легковий автомобіль відчужується (за винятком спадкування або правонаступництва внаслідок реорганізації без зміни напрямку діяльності): покупець (фізична особа) – зобов’язаний самостійно відобразити у податковій декларації про майновий стан і доходи за рік, протягом якого було здійснено таке відчуження, суму доходу у розмірі несплаченої суми податку на додану вартість, помножену на коефіцієнт 5; покупець (юридична особа) - зобов’язаний протягом 30 календарних днів, що настають за датою такого відчуження, повідомити про це у письмовій формі контролюючий орган за основним місцем обліку. Протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такого повідомлення, контролюючий орган направляє платнику податкове повідомлення-рішення із сумою грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі, не сплаченому під час придбання легкового автомобіля. Таке грошове зобов’язання визначається незалежно від того, чи зареєстрований покупець платником ПДВ. У разі порушення визначеного цим пунктом обов’язку, покупець несе відповідальність, передбачену цим Кодексом, за ненарахування або несплату податкових зобов’язань.

Проект сам по собі загалом не викликає принципових заперечень. Більш того, подібні заходи стимулювання саме для ліцензованого сегменту перевізників, при збереженні сегменту для діяльності інших перевізників, є цілком позитивними і мали б стимулювати конкуренцію на ринку. Однак за умови жорстких вимог законопроекту 10403 пропоновані ініціативи викликають певні сумніви.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль