Je suis sorosionok
Ті, хто в нас влаштовує антисоросівську істерію, – або вороги України, або ідіоти. Я зустрічав обидва види соросоненависників :) Дядюшка Джордж мосьок не помічає, але ця кампанія впливає на саму Україну. Це, безумовно, кампанія «русского мира».
Важко навіть оцінити, скільки корисного зробив Сорос в Україні і для України. На мою думку, набагато більше, ніж будь-хто з українських діячів і політиків. На його кошти працювали перші громадські приймальні безоплатної правової допомоги, саме він заклав фундамент для системи БПД в Україні, він фінансував стратегічний захист жертв порушень прав людини, захист від політичних переслідувань, громадянську освіту, інформування у галузі прав людини, мережеві проекти українських правозахисних організацій тощо. Українська Гельсінська спілка з прав людини завдячує Соросу першими двома роками свого існування. Десятки тисяч жертв порушень прав людини, які відновили свої права, мають подякувати Соросу. Він найбільше вплинув на зміну правової системи в Україні, а головне, на зміну свідомості і системи цінностей з радянської тоталітарної на західну ліберальну. Без Сороса не можна уявити ані майданів, ані тієї сучасної України, якою ми пишаємося.
А наукові стипендії в 90-ті роки? А переклади гуманітарної класики на українську? А видання української класики? А стипендії вчителям? А культурні проекти? А тревел-гранти? Без цієї підтримки наука, культура і освіта в Україні була б у зовсім жахливому становищі.
Після Революції Гідності, під час війни Сорос фінансував документування воєнних злочинів у Криму та на сході України, доповіді про порушення прав людини в ході війни з РФ, інтервенції в МКС, стратегічні справи проти Росії і багато іншого.
Можна по-різному ставитися до деяких державних реформ, які підтримав Сорос, але це аж ніяк не його провина. Це вина горе-реформаторів і наша з вами, бо навіть ідеальна реформа ніколи не буде ефективною в неготовому до неї соціумі.
Я пишаюся тим, що з 1997 року і до сьогодні отримував гранти від фондів Сороса для різних громадських організацій десятки разів. І ці проекти були в абсолютно різних галузях. В основному, у галузі прав людини, а також – культури, історії, освіти, європейської інтеграції, медіа і навіть економіки.
При цьому, на відміну від грантів від іноземних держав чи міждержавних та міжнародних організацій, Сорос це робить не заради інтересів, а заради ліберальних цінностей: заради свободи, прав людини, і тому, що в нього гарний смак.
Якщо в Україні і тхне, то тільки радянською мертвечиною. Треба врешті закопати її глибше.