пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
14.08.2020 | ХПГ-інформ
Кримінально-виконавча система

Умовно-дострокове звільнення – процедура, яка не працює

   

Напередодні одинадцять засуджених звернулися до ХПГ з однією і тією ж проблемою: вони не мають змоги звільнитися за УДЗ чи пом’якшити режим ув’язнення. Хоча мають на це право.

Мова йде не про злочинців-рецидивістів. Усі одинадцятеро відбувають строк у Дергачівській колонії №109 – установі мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами утримання. Тут перебувають особи, засуджені вперше за злочини, вчинені з необережності, або злочини невеликої і середньої тяжкості. Вже у вересні Дергачівську колонію закриють – як відомо, Мінюст намагається оптимізувати систему виконання покарань, запропонувавши деякі установи інвесторам. Усіх ув’язнених з ВК №109 переведуть до інших закладів, в основному Полтавської області.

Логічним було б припустити, що в умовах епідемії COVID частину засуджених не переведуть, а звільнять за УДЗ. Хіба доцільно перекидати між установами людей, які за законом мають право звільнитися уже зараз? Адже це може погіршити епідеміологічну ситуацію: Харківська область зараз є одним із лідерів за захворюваністю на коронавірус: кожного дня виявляють понад дві сотні нових хворих.

Тим більше, адміністрація Дергачівської колонії сама подала до суду клопотання на звільнення трьох осіб і пом’якшення умов утримання ще вісьмом ув’язненим. Суд ухвалив звільнити лише одного з них. Але Дергачівська районна прокуратура планує подавати апеляцію. Це означає, що людина застрягне в системі ще на кілька місяців.

– Добре, коли засідання відбудеться у цьому році! Коли йдеться про апеляції в таких справах, все відбувається досить повільно, – каже адвокатка ХПГ Таміла Беспала. – У мене була подібна справа, коли засідання з квітня на вересень переносили.

Один із засуджених хворий на ВІЧ – COVID для нього смертельно небезпечний. У іншого – на волі помирає стара мати. Всі одинадцятеро за законом мають право на УДЗ або пом’якшення режиму утримання. Але ні карантинні обмеження, ані людське співчуття, ані здоровий глузд не вплинули на вирішення їхньої долі.


Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

 (Стаття 81 ККУ)


Місця несвободи є вкрай небезпечним джерелом розповсюдження будь-яких інфекційних хвороб – туберкульозу, гепатиту, ВІЧ. Тепер до цього списку приєднався ще й COVID. Розвантаження пенітенціарної системи у багатьох країнах світу визнається одним із основних методів уникнення спалахів коронавірусної інфекції у кримінально-виконавчих установах. Наприклад, у Франції ще у березні ініціювали дострокове звільнення кількох тисяч засуджених, строк відбування покарання яких добігав кінця. Йшлося про майже 10 відсотків від їхньої загальної кількості. Тим часом влада Великої Британії планує звільнити три з половиною тисячі в’язнів, а в Туреччині мова йде про майже сто тисяч.

Від початку епідемії українські правозахисники вимагають якомога швидше ухвалити законопроєкт про амністію. Критики такого кроку наголошують на тому, що достатньо двох статей Кримінального Кодексу – 81 (про умовно-дострокове звільнення) та 84 (про звільнення за станом здоров’я), – щоб пенітенціарну ситему залишили всі, хто має на це право.

– Щодо звільнення на підставі статті 81, за УДО, на сьогодні відсутні будь-які випадки, коли з боку установи виконання покарань, а саме окремих колоній, є якісь заперечення, якісь свої бачення щодо незвільнення чи неподачі відповідних клопотань до суду з боку засуджених, – заявив під час Правозахисного онлайн-клубу «Заходи протидії поширенню Covid-19 у кримінально-виконавчій системі України» Олександр Співак, заступник начальника відділу контролю за виконанням судових рішень Управління ДКВС України. – І тим паче в разі, коли установа відмовляє на розгляді цього питання на комісії установи, засуджений має право, передбачене Кримінально-процесуальним кодексом, звернутися до суду особисто щодо застосування відносно нього норми, передбаченої статтею 81-ю про умовно-дострокове звільнення.

Але, на жаль, все не так безхмарно.

– У 2013 році мали право на умовно-дострокове звільнення 13 109 в’язнів. З них вийшло 35 відсотків, – розповідає директор ХПГ Євген Захаров. – Ми знаємо, чому так відбувається. Тому що адміністрація установи виконання покарань хоче мати зиск від того, що виходять ці люди, вимагають у них певні вигоди для себе. Всі це добре знають, знають такси, які там існують. Знають, що якщо засуджений може полагодити техніку, може щось добре робити для установи, його дуже неохоче відпускають. Я знаю навіть випадок самогубства такої людини, яку не випускали по УДЗ, хоча вона вже мала вийти давно. Ми знаємо, що є практика, що з першого разу прокуратура завжди відмовляє в УДЗ. Тому твердження, що зараз усіх, хто хоче вийти умовно-достроково, звільняють, звучить для мене дивно. У мене інформація абсолютно протилежна.

Отже, навіть якщо адміністрація колонії вчасно подає до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення (як сталося в нашому випадку), система не поспішає відпустити людину на волю. Суд, звісно, може ухвалити рішення на користь ув’язненого, але прокурор зазвичай подає апеляцію, а це – ще кілька місяців ув’язнення. Схоже, всі одинадцятеро поїдуть до Полтави. Замість розвантажувати пенітенціарну систему, держава продовжує накопичувати безкоштовну робочу силу. Хай там яка епідемія не вирує у світі.


Сьогодні в Верховній Раді України на розгляді перебуває законопроєкт №3181 «Про амністію в 2020 році» та проєкт закону з приводу амністії, підготовлений Міністерством юстиції та Кабінетом Міністрів України (№3397), які, зважаючи на епідеміологічну ситуацію, варто було б розглянути якнайшвидше.

Крім того, правозахисники пропонують під час дії карантинних заходів тимчасово звернутися до практики «автоматичного» умовно-дострокового звільнення осіб, якими формально дотримані два основні критерії: відбуття певної частини строку покарання та доведеність встановлення на шлях виправлення. Умовно-дострокове звільнення таких осіб мало би здійснюватися швидко і за спрощеною процедурою. Харківська правозахисна група розробила зауваження до проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникнення і поширення коронавирусной хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення» (№3396). У цьому законопроєкті саме і йдеться про запровадження механізму прискореного подання матеріалів щодо умовно-дострокового звільнення засуджених з боку адміністрацій органів і установ виконання покарань до суду. Має бути створена автоматична процедура подання документів до суду. При цьому адміністрація установи виконання покарань матиме змогу висунути в суді заперечення щодо доцільності чи можливості умовно-дострокового звільнення особи.

Харківська правозахисна група пропонує внести такі зміни до частини 3 ст. 154 КВК України: «У період встановлення карантину на всій території України з метою запобігання спалахів та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб серед осіб, які відбувають покарання, адміністрація органу або установи виконання покарань, після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов’язана в триденний строк направити до суду матеріали щодо умовно-дострокового звільнення засудженого. У разі наявності заперечень щодо можливості умовно-дострокового звільнення такого засудженого, адміністрація надає суду свої висновки та міркування, які суд розглядає та оцінює під час вирішення питання про умовно-дострокове засудженого. Суд приймає рішення щодо умовно-дострокового звільнення в строки та порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством для випадків встановлення карантину на всій території України».

Зараз, нагадаємо, тільки адміністрація установи виконання покарань має місяць для розгляду питання про доцільність УДЗ. А ще – суд і, зазвичай, апеляція.


Проєкт ЄС «Чинимо опір катуванням, жорстокому поводженню та безкарності в Україні»


Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль