Інститут масової інформації спільно з Міжнародною правозахисною організацією «Артикль 19» і Харківською правозахисною групою розпочинають моніторинг українських медіа на наявність у них провокацій про так зване протистояння Східної та Західної України

Нав’язувану тезу про «розкол України» дискутують у суспільстві давно. Іще під час минулої передвиборної парламентської кампанії окремі провокатори намагалися через ЗМІ пропагувати в суспільстві думку, що існує так зване протистояння Східної та Західної України. Зрозуміло, що цей рік не став винятком. Але якщо раніше автори замовних PR-статей не були відомі, то тепер їх відстежуватимуть та ідентифікуватимуть. Дехто намагається маніпулювати напередодні виборів певними регіональними відмінностями населення сходу та заходу України. Ідеться про те, що з’явилися перші симптоми використання національного питання в передвиборній боротьбі. Через засоби масової інформації в суспільстві намагаються насадити думку, що громадяни голосуватимуть за кандидата залежно від того, до якого регіону України він належить, а не залежно від його виборчої програми та поглядів. Тобто кожна область нібито обиратиме політика, який ближчий їхньому регіонові. Принаймні таку думку намагаються нав’язати громадянам окремі ЗМІ. Однак маніпулювання регіональним питанням не є новацією. Подібні думки та версії окремих журналістів про «регіональний розкол України» висували й під час минулих передвиборних парламентських та президентських кампаній. Однак їхні результати засвідчили, що питання політичних і культурних уподобань жителів сходу та заходу, півночі та півдня України не стало визначальним під час їхнього вибору кандидата або партії. Отож тема міжрегіональних відмінностей далеко не нова, але цього року її з особливою активністю намагаються розкрутити й нав’язати суспільству.

Новий моніторинговий проект називається «Національні меншини та ЗМІ в Україні. Використання національного питання у виборчій боротьбі». У процесі реалізації проекту експерти намагатимуться виявляти факти можливого утиску етнічних меншин та регіональних груп, а також можливі спекуляції на національній тематиці під час президентської передвиборної кампанії. Вони планують висвітлювати проблеми й наслідки можливого використання національної карти у виборчій кампанії та зроблять прогнози щодо використання так званого «протистояння» між сходом та заходом України в боротьбі. Однак, за словами учасників проекту, жодних радикальних дій щодо порушників вони не застосовуватимуть. У процесі моніторингу особливу увагу приділятимуть Києву, Криму та Закарпаттю, де проживає найбільше національних меншин. Експерти збираються досліджувати п’ять каналів телебачення й п’ять газет у Києві та по два медіа в кожному вибраному регіоні. Про результати свого моніторингу учасники проекту інформуватимуть громадськість.

Зрозуміло, що ЗМІ відіграють дуже важливу роль у виборчій кампанії, адже вони частково допомагають громадськості зробити вибір. І так само очевидно й те, що в нашій країні треба, щоб хтось із боку їх контролював та відстежував можливі порушення. Але, як свідчить попередній досвід, незважаючи на те, що українські медіа вже давно перебувають під пильною увагою та моніторингом світових фахівців, це не рятує вітчизняне друковане та усне слово від маніпуляцій і постійних порушень. Цілком природно виникає питання про доцільність таких моніторингів, якщо, окрім констатації того, що й так усім відомо, вони нічого не вирішують. Єдиний плюс – це виявлення медіа-порушників, які чинять такі провокації.