Відкриття Центру правового захисту прав пацієнтів у Харкові
Прес-реліз
Відкриття Центру правового захисту
прав пацієнтів у Харкові.
Чи можливий сплеск епідемії туберкульозу у Харкові?
21 січня 2009 р.
Харків, Прес-клуб
Будь-хто, хто мав або має справу з системою охорони здоров’я, відчуває, що система знаходиться у довготривалій кризі. З одного боку державою декларуються високі стандарти та безоплатність медичної допомоги, з іншого, – державні програми, направлені на забезпечення доступу до якісної медичної допомоги, не виконуються. Ми намагаємося дослідити дійсне становище у галузі охорони здоров’я та сприяти поліпшенню ситуації у цій сфері. Ми розуміємо, що багато серйозних проблем виникають із інколи малопомітних порушень: недостатньо поінформували пацієнта про методи його лікування, або призначили забагато досліджень чи ліків. Але ці незначні порушення складаються у картину медицини, де правові норми не діють, а ми з Вами є заручниками свавілля деяких чиновників від медицини.
Розуміючи вагомість проблем у галузі медицини, декілька громадських організацій – Інститут правових досліджень та стратегій, благодійна організація „Пілотний проект „Правова допомога” та Харківська правозахисна група – розпочали наприкінці минулого року програми у сфері захисту прав пацієнтів та інших напрямках, пов’язаних з охороною громадського здоров’я. Програми виконуються за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
З метою надання правової допомоги пацієнтам у Центрі правової допомоги, який був створений Харківською правозахисною групою у 2003 році, відкрито відділ захисту прав людини у галузі медицини. Центр займається захистом, юридичним представництвом потерпілих від поганого поводження та іншими стратегічно важливими справами, що мають вплинути на правову ситуацію в країні. На цей час Центр надав або надає допомогу у більш ніж 150 справах; за допомогою Центру було виграно 7 справ у Європейському суді з прав людини.
Центр надає такі види допомоги:
· Юридичні консультації щодо порушення медичного законодавства України;
· Допомога у зверненні до відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування;
· Медіація у конфліктах, пов’язаних з порушеннями прав пацієнтів;
· Юридичне представництво пацієнтів в державних органах та судах;
· Юридичне представництво у Європейському суді з прав людини.
Допомогу можна отримати за адресою: Харків, пр. Леніна 23, кв.22, тел. 8 057 757 5166, 8 057 714 3171.
Прикладом однієї зі справ, яка має стратегічне значення не лише для будь-якого мешканця Харкова, але і для системи медицини в цілому, є суттєве скорочення мережі протитуберкульозних закладів в місті. З чотирьох існуючих стаціонарів в міському клінічному протитуберкульозному диспансері №1 закриваються три, з 5 амбулаторних відділень – два. При цьому кількість стаціонарних ліжок зменшується з 575 до 230, з яких тільки 80 ліжок передбачені для хворих на вперше діагностований ТБ легенів в активній формі і 60 ліжок – для хронічних бактеріовиделітелів. Проте, чи вистачить такої кількості ліжок для всіх хворих на активну форму?
У 2008 році вперше захворіло на ТБ легенів 719 харків’ян (що складає 50 хворих на 100 тисяч населення, нагадаємо, що про епідемію ТБ кажуть, якщо ця цифра більше 40), з них 321 – з бактеріовиделенням. Ще треба прирахувати приблизно 160 хронічно хворих з активною формою, які повинні постійно знаходитись у стаціонарі. Отже, очевидно, що стаціонарних ліжок за умови 3-4-місячного циклу лікування не вистачить.
Обласне управління охорони здоров’я запевняє, що розверне додаткову мережу ліжок. Проте, 600 ліжок у трьох протитуберкульозних установах області, які знаходяться в місті, повністю завантажені. Де ж будуть додаткові ліжка і за які кошти? Чи не простіше було б не скорочувати так багато ліжок, а передати у відання області існуючі відділення диспансеру №1, і не закривати їх? Та ще й передавати три вивільнені будівлі в управління комунального майна міськради!
Наказ №1 передбачає амбулаторне лікування хворих без бактеріовиділення і локалізує амбулаторні відділення в трьох місцях – по вул. Бажанова 11 (дорослі), вул. Потебні 16 (діти), просп. Московський 197 (дорослі та діти). Проте чи зможуть вони забезпечити контроль за прийняттям ліків амбулаторно, враховуючи соціальний склад хворих на ТБ? В стаціонарі хворих ще й годували, що для частини з них було також елементом лікування.
Можна прогнозувати, що захворюваність на ТБ збільшиться, оскільки доступ хворих до лікаря, ліжка та ліків стане довшим. А заступник міського голови І.М.Шурма каже, що це тільки перший етап скорочення, і що на другому етапі буде скорочений весь диспансер №1, оскільки кошти з обласного бюджету на лікування хворих на ТБ не передаються. За словами Шурми, вони змушені витрачати для таких хворих кошти необхідні для будівництва об’єктів для Євро-2012.
Що ж є причиною такого становища? У квітні 2008 року були прийняті рішення обласної та міської рад про передачу диспансеру №1 із комунальної власності міста до власності області. Але обласна рада ухвалила це рішення за умови надходження додаткових коштів з центрального бюджету. А вони не надійшли. І міська влада вирішує питання в односторонньому порядку. Вражає закритість, з якою це робиться. Розпорядження міського голови Харкова №2778 від 10.12 2008 р. «Про економію бюджетних коштів та організацію бюджетного процесу» та наказ управління охорони здоров’я №737 від 28.12.2008, на які посилається Наказ №1, на сайті міськради відсутні, і ми їх так і не здобули. Обласне управління здоров’я про ці заходи навіть не попереджене, з цими документами не ознайомлене.
Є ще одна проблема, яка не лежить на поверхні. У 7-му відділенні, що розташоване на вул. Пірогова 6, з 2004 року утримуються затримані МВС та взяті під варту особи з міста та області, які хворі на ТБ, для цього було виділено 4 палати на 20 ліжок. МВС вклало чималі суми на реконструкцію і щорічний ремонт будівлі відділення. І ось це відділення закрито, а будівля передається до комунального фонду майна міста. Де тепер МВС буде утримувати затриманих, хворих на ТБ?
Ці дії місцевої влади грубо порушують Конституцію і законодавство України. Зокрема, статтю 49 Конституції, в якій чітко сказане, що «існуюча мережа закладів здоров’я не може бути скорочена».
Не кажемо вже про 3-ю статтю Конституції, яка декларує, що життя і здоров’я людини є найвищою соціальною цінністю. На тлі скорочення протитуберкульозних закладів здоров’я в Харкові (зазначимо, що ніде в Україні нічого подібного не відбувається!) вона виглядає суцільним лицемірством.
Ми вважаємо, що незаконний Наказ №1 має бути скасований. На нашу думку, за умови такого скорочення, ця міна сповільненої дії може призвести у 2010 році до сплеску епідемії туберкульозу в Харкові. Цього не станеться, якщо міські і обласні управління охорони здоров’я нарешті спільно вирішать питання з фінансуванням протитуберкульозних закладів і відмовляться від скорочення їхньої мережі.
Додатки:
1) Наказ №1 від 03.01.09 «Про заходи щодо раціонального використання ліжкового фонду комунальної установи охорони здоров’я «Міський клінічний протитуберкульозний диспансер № 1» - doc-file (48.64 kb)
2) Таблиця: Захворюваність на туберкульоз легенів серед захворілих хворих з бактеріовиділенням та фазою розпаду за 12 місяців 2008 року по м. Харкову - doc-file (48.64 kb)
3) Таблиця: Показатели смертности от туберкулеза за 11 месяцев 2008 года в сравнении с 11 месяцами 2007 года по г. Харькову - doc-file (61.44 kb)
4) Таблиця: Захворюваність всіма формами туберкульозу по місту Харкову за 12 місяців 2008 року в порівнянні з 12 місяцями 2007 року по місту Харкову -doc-file (71.68 kb)
5) Витяг із Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках» від 8 лютого 2007 року N 648-V - doc-file (27.648 kb)
6) Витяг з «Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз» (Наказ МОЗ №384 від 09.06.06) щодо термінів стаціонарного лікування - doc-file (27.136 kb)
7) Витяг з Протоколу по впровадженню ДОТС-стратегії в Україні (Наказ МОЗ України від 24.05.2006 р. № 318) - doc-file (37.888 kb)