УМВС у Полтавській області звинувачує правозахисників у дискредитації органів внутрішніх справ

Причиною такої реакції могло стати відкрите звернення Української Гельсінської спілки з прав людини (і Відкритий лист Харківської правозахисної групи Міністру внутрішніх справ України)
в яких правозахисники закликали Генеральну прокуратуру та Міністра захистити чоловіка, який насмілився зізнатися у фальсифікації кримінальних справ.

Як повідомив В. Корніленко, у своєму відеозверненні , він неодноразово брав участь у провокаціях злочинів і фальсифікації матеріалів кримінальних справ під тиском працівників міліції різних ОВС, підпорядкованих УМВС України в Полтавській області.

Українська Гельсінкська спілка з прав людини вітає розміщення на сайті УМВС України в Полтавській області офіційного інформаційного повідомлення щодо свідчень Корниленка щодо методів та форм його співпраці із правоохоронцями.

На жаль, УМВС дуже мало сказало щодо самої суті звинувачень у зловживанні кримінальним процесом. Але це не викликає подиву: докладним викладенням кримінальних біографій Р. і Корніленка УМВС дає зрозуміти всім нам, що не можна взагалі серйозно розглядати можливість порушення прав осіб, які самі порушували закон. Оскільки, як складається враження із тексту УМВС, наявність в них прав взагалі дуже сумнівна.

Крім того, враховуючи, як у повідомленні замальовуються способи, які використовують правоохоронці у боротьбі із злочинністю, стати «професійним рецидивістом» може будь яка людина, незалежно від того, чи причетна вона до злочину.

Слід сказати, що таке ставлення до порушення прав людини є «стійкою та систематичною» позицією як МВС, так і прокуратури. Це пояснює, чому жертви катувань та інших форм зловживань з боку правоохоронців можуть знайти справедливість лише у Європейському суді з прав людини, який, на відміну від МВС вважає, що навіть якщо людина вчинила злочин, вона все ще має права.

Також не викликає подиву і брудні натяки на «спільне мешкання» адвоката із клієнтом. Це знову ж таки, здається, «стійка та систематична» позиція МВС. Як недолугі читачі асоціюють автора із героєм твору, так і МВД асоціює адвоката із злочинним світом.

Але якщо відволіктися від цих проявів стилю мислення МВС, то повідомлення є дуже корисним.

По-перше, це є першим поясненням, яка можна аналізувати. Хоча УМВС дорікає журналістам, що вони не намагались вислухати іншу сторону, але це не зовсім так. Ось розшифровка розмови журналіста 5 каналу та міліціонера.
Журналіст: "Это оперуполномоченный Алексей?"

Правоохоронець: "Да".
Журналіст: "Вас беспокоит журналист 5 канала".

Правоохоронець: (сміється).
Журналіст: "Я вам дзвоню за скаргою мешканця вашого міста, він каже, що ви змушували його підкидати наркотики. Ви можете це якось прокоментувати?"

Правоохоронець: "Могу прокоментировать, могу три слова вам сказать: идите вы на х..". (Повний варіант сюжету та відео можна знайти тут: http://helsinki.org.ua/index.php?id=1288008994).

 Тому ми вітаємо намагання представників МВС висловлювати свої думки більш розгорнуто і з використанням традиційної лексики.

Ми також вважаємо корисним, що УМВС підтвердило небезпідставність побоювань, які висловлювала УГСПЛ у своєму відкритому зверненні до Генеральної прокуратури і сподіваємося, що тепер Генеральна прокуратура буде діяти невідкладно.   Також заяви УМВС про загрози з боку кримінального світу підтверджують, що Корниленко нічого не вигадує, оскільки тільки реальні, а не вигадані жертви «добровільного» співробітництва його та правоохоронців можуть становити загрозу. І якщо небезпека реальна, як стверджує УМВС, то і жертви провокацій та фальсифікацій зовсім не вигадані.

Ми також вважаємо корисним підтвердження УМВС, що Корниленко дійсно співпрацював із правоохоронцями «на добровільних засадах», а не опинявся на місті подій випадково.

Ми вважаємо, що інформація наданої УМВС у сукупності із інформацією, що міститься у інтерв’ю Корниленка та у його офіційних свідченнях у судовому засіданні, дає підстави для проведення ретельного розслідування задля з’ясування конкретних обставин «добровільної співпраці» К. і «правоохоронців».

Ми повторюємо свої вимоги до Генеральної прокуратури, висловлені у відкритому зверненні УГСПЛ від 07.10.2010 року, та сподіваємося на невідкладну реакцію з боку Генеральної прокуратури.