MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Невинуватість не звільняє від довічного ув’язнення?

01.12.2011   
Анастасія Москвичова
Київ – Зі 115 тисяч в’язнів в Україні понад 1 тисяча 700 сидить довічно. Такі дані оприлюднили 30 листопада правозахисники за круглим столом у Києві. На їхню думку, навіть маючи докази власної невинуватості, засудженим дуже складно домогтися перегляду справи. Більше того, навіть звернення до міжнародних інстанцій не вирішує цю проблему. Тим часом, як стверджують правозахисники, саме «довічники» найчастіше страждають від тортур і нелюдського поводження за ґратами.

Олександр Ощепков сидить у в’язниці уже понад десять років. Він – «довічник», засуджений за вбивство.

У справі, однак, було багато невідповідностей, а основним доказом на суді було зізнання хлопця. За словами його матері Ніни, Олександр зізнався після того, як його катували, зокрема, у СІЗО хлопцеві підрізали вуха – погрожували, що уб’ють, якщо він скаже про це судові.

«У липні було рівно тринадцять років, як його забрали. В Євросуд уже зверталася, в ООН. Поки що справа у Європейському суді (з прав людини), – зауважує Ніна Ощепкова. – А щодо українських інстанцій – всюди відписки. І більше нічого».

Таких в’язнів, як Олександр Ощепков, правозахисники називають понад десять. Коли когось обвинувачують у тяжкому злочині, зізнання з нього часто вибивають – просто щоб закрити справу, зауважує Андрій Діденко з Харківської правозахисної групи.

«В Україні на сьогодні не існує інституту ефективного перегляду таких справ, – вважає правозахисник. – Я маю на увазі хоча б такі випадки, коли Європейський суд з прав людини визнав, що порушення прав людини були, що справедливий суд дійсно не відбувся».

Перегляд справи «довічника» – нереальне завдання?

Сама процедура подання заяви щодо перегляду справи є досить складною для в’язня – хоча б тому, що всі необхідні документи «з мокрими печатками» потрібно зібрати всього за місяць, говорить депутат від БЮТ Еліна Шишкіна, член парламентського комітету з питань правової політики.

Окрім того, після судової реформи Верховний суд позбавили низки повноважень, зокрема, стосовно перегляду справ, зазначає вона. «Верховний суд не може переглядати вироки, якщо Європейським судом (з прав людини) встановлене порушення процесуальних норм, – пояснює депутат. – Якщо ми говоримо про катування, якщо ми говоримо про те, що з людини вибивають зізнання у скоєнні злочину, то це, в першу чергу, порушення процесуальне».

Попередженням катувань займатиметься комісія при Президенті

Протидією тортурам має зайнятися Комісія з питань попередження катувань, яку створив у листопаді Президент Віктор Янукович. Перше засідання новоствореного органу відбудеться 6 грудня, повідомила Радіо Свобода Валерія Лутковська, секретар комісії.

«Ми хочемо створити «піраміду» громадянського суспільства, яка дозволить охопити повністю всю територію України, всі місця несвободи для того, щоб мати абсолютно повну, вичерпну інформацію, але не очима влади, а очима громадянського суспільства», – зазначає вона.

Щоб змінити ситуацію, необхідні комплексні реформи, вважає Аркадій Бущенко, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини. «Треба змінювати людей, треба змінювати підходи, треба реформувати міліцію, треба щось робити з цією прокуратурою, із цими суддями, оскільки і найкращий закон не змінить мислення, підходів і моралі людей, які його застосовують», – наголошує він.

Правозахисник є одним із розробників проекту нового кримінально-процесуального кодексу, який нині аналізують експерти Ради Європи.

30.11.2011

http://radiosvoboda.org/content/article/24407584.html

 Поділитися