Медреформа в дії
Виступ міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової на розширеній колег Мінздрава в Тернополі не може не здивувати тих, хто хоч щось знає про так звану «медичну реформу». Вона заявила наступне: «Мы должны подумать, что мы должны сделать , чтобы количество наших сторонников как среди медработников, так и среди граждан увеличилось». Це було заявлено в контексті необхідності продовження медичної реформи і її позитивних наслідків.
Що додати до цього? Позитивними наслідками реформи є закриті медичні установи – районні лікарні в маленьких містечках і селищах, зруйновані будівлі цих лікарень, пацієнти без медичної допомоги і звільнені лікарі?
Недарма в Донецькій області в м. Кіровськ, в Олександрії Кіровоградської області, в Харківській області в Зміївському районі відбулися масові акції протесту проти закриття лікарень та поліклінік. Ці протестувальники відстояли свої медичні установи в двох областях – в Донецькій та Кіровоградській. У Харківській області справа дійшла до суду: місцеві мешканці судяться з обладміністрацією і міською владою через закриття лікарень і брак медичної допомоги.
Таким чином, сподівання Богатирьової на любов електорату через вдалу медичну реформу є або наївними, або цинічними. Мені здається, що друге переважає. Скоріш за все, влада сподівається на адмінресурс і підробки результатів голосування під час виборів.
Взагалі, ми маємо справу з ситуацією, яка, як на мою думку, загрожує національній безпеці України, і тому це справа Омбудсмана і Ради Безпеки України.
Вже зараз в містах, наприклад, у Харкові, лікарів примушують писати заяви про перехід на 0, 5, 0, 75 ставки. За чутками збираються закривати 27 міську районну лікарню, де є інфарктне відділення, 28 міську районну лікарню, розташовану в лісопарковій зоні, що має реабілітаційне інфарктне відділення. Де будуть лікуватись хворі на інфаркт, якщо на сьогодні ці відділення переповнені?
Може, досвід розвинутих країн світу, де з інфарктом приймають у лікарні 4–5 днів, не дає спокою нашим можновладцям?
Але в розвинутих країнах при інфарктах, або, навіть серцевих нападах, вживають низку хірургічних заходів, наприклад, коронарне шунтування тощо. В нас нові технології у загальну буденну практику не увійшли. Такі операції роблять незначній кількості людей і за величезні для пересічної людини кошти. Тобто , більшість пацієнтів лікується за старими протоколами. Що їм робити? Помирати? Вочевидь, що так. А може так звані «реформи» на це і розраховані? А може взагалі ніхто нічого не рахував, а просто тупо економлять на хворих кошти? Бо, якщо влада вирішила позбавитись літніх людей, пенсіонерів, то який сенс наражати на небезпеку дітей? А введення інституту сімейних лікарів – це і є така небезпека. Бо сімейними лікарями за термінологією «реформаторів» – лікарями первинної ланки будуть не тільки терапевти чи педіатри, які теж не можуть повноцінно замінити один одного, а й звільнені з посад фахівці вузького профілю: кардіологи, невропатологи, окулісти тощо. За задумкою «реформаторів» їх за півроку перекваліфікують у лікаря первинної ланки – і вперед! Уявіть собі окуліста чи невропатолога зі стажем, яких кинули закривати таку «амбразуру»: лікувати дитину – від чого? Це треба зрозуміти. Від чого у дитини висип на шкірі: від алергії, від кору чи скарлатини? Що буде з дитиною? Що буде з дорослими, до яких прийде перекваліфікований педіатр? Навіщо розвалювати зовсім і так найгіршу в Європі систему охорони здоров’я? Питання марні.
Ми отримали заяву від мешканців селищ, що відносяться до Таранівської, Борківської, Гомільшанської сільрад, які вимагають створення в Борках повноцінного стаціонару з швидкою допомогою, бо закриття стаціонарів (ЦРЛ) в цих селищах залишили більше 1600 осіб без медичної допомоги зовсім. ЦРЛ в Ізюмі – райцентрі – не може їх влаштувати, бо до Ізюму транспорт ходить гірше, ніж до Харкова. Тільки до 13 години і тільки в робочі дні! Як хворим діставатись до ЦРЛ в Ізюмі, якщо їм стало зле після 13-ої? Що робити з малюками, до яких не може дістатись педіатр? Швидка допомога приїздить сюди в найкращому випадку за 30 хвилин. А зазвичай – за 1 годину і більше.
Нахабне ґвалтування всіх розумних і гуманних критеріїв харківською облдержадміністрацією не знаходить оцінки ані в уряді, ані в Адміністрації Президента. На волання мешканців селищ про допомогу приходять відповіді, що листи перенаправлені на облдержадміністрацію. Саме тому мешканці вирішили звернутись до Омбудсмана, і зараз збирають підписи. Якщо реформа буде втілена – її наслідки можуть стати новим геноцидом українського народу, який будуть довго згадувати нащадки, яких зараз позбавляють майбутнього. Хто, як не громадяни, можуть сказати своє «НІ» цьому злочину? Отже, марно сподівається пані Богатирьова на додаткові голоси виборців.
Для цього треба хоч якось думати про людей, про їхнє життя, про їхнє майбутнє. А зараз влада тільки і робить, що намагається зекономити на житті людей, і, відповідно, на їх майбутньому.