MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Щоб перестали катувати, має відбутися суд над «ментовським» менталітетом

07.09.2012    джерело: www.wz.lviv.ua
Омар Узарашвілі
Цей менталітет вкладається в кілька постулатів, які засвоїли правоохоронці: мені видали кийок, можу ним гамселити будь-кого. Я – міліціонер, цивільні – бидло, яке слід порядку стусанами вчити. І нічого мені за це не буде…

Гамселячи ногами та кийками людей, співробітники ДСО були переконані, що діють, як належить «правдивим ментам».

Цього разу керівництво міліції не покривало своїх підлеглих. Натомість зробило все, щоб кати у мундирах швидше сіли на лаву підсудних. 4 вересня у Сихівському суді міста Львова розпочався процес над шістьма співробітниками ДСО (Державної служби охорони), які жорстоко побили двох громадян. У судовій «клітці» міліціонери, які дуже вправно махали кийками, «вгамовуючи» людей, які не могли вже чинити спротиву, виглядали далеко не бравими суперменами. Один із цих колишніх стражів порядку навіть заплакав, згадавши свого маленького сина, який кілька місяців не бачить батька, бо той сидить у СІЗО.

Катуванням людей та безпричинним застосуванням сили міліціонерами в Україні давно вже нікого не здивуєш. Жахливі події, що відбувалися в одній із нічних піцерій Львова 21 квітня цього року, набули великого резонансу через те, що кадри зі встановлених у піцерії камер відеоспостереження потрапили в Інтернет. Тисячі людей, переглянувши їх, побачили, як правоохоронці із посмішками на обличчях б’ють двох молодих чоловіків, які лежать на підлозі.

Суд над співробітниками ДСО почався зі встановлення осіб обвинувачуваних. Коли міліціонери, яких прокуратура звинувачує у «перевищенні службових повноважень, що супроводжувалося насильством або такими діями, що ображають особисту гідність потерпілого», почали відповідати на запитання судді, з’ясувалося, що всі шестеро – вихідці із бідних родин, які мусять годувати не лише своїх дітей та дружин, а й стареньких батьків, менших братів і сестер, інших родичів. Окрім одного обвинуваченого, решта перед тим, як піти служити в міліцію, мали цивільні професії – вчителя, агронома, радіоінженера.

Чому, одягнувши міліцейську форму, ці люди одразу перетворилися на безжалісних садистів? У піцерії ці шестеро міліціонерів так били двох чоловіків, що у деяких місцях з тіла у них злізла шкіра, а в оголене м’ясо врізалася матерія від одягу. Уранці міліціонери з почуттям добре виконаного обов’язку роз’їхалися по рідних селах, щоб у родинному колі відпочити від важкого чергування…

Чому в українську міліцію потрапляють люди, які отримують задоволення від демонстрування своєї сили та безкарності? Як розповіли «Високому Замку» у відділі зв’язків з громадськістю МВС, кандидатами на службу в міліцію можуть розглядатися громадяни України віком від 18 до 30 років, які мають повну середню освіту та пройшли службу у Збройних силах та не мали судимостей. Всі кандидати в міліціонери, переконували речники МВС, проходять психологічне обстеження.

Не знаю, як саме проводиться це обстеження людей, у більшості з яких під міліцейським кашкетом проглядається неприховане зневажливе, а то й вороже, ставлення до цивільних. У США, скажімо, поки кандидат у поліцейські проходить тривалий курс фізичних і психологічних випробувань, детективи поліції перевіряють усю його біографію. Вони опитують сусідів, вчителів, колишніх колег, друзів кандидата. Якщо хтось розповість, що цей рекрут у дитинстві знущався з сусідської кицьки, такому кандидатові вкажуть на двері.

Повернемося в Україну. Цього тижня Апеляційний суд Луганської області засудив до довічного ув’язення офіцера міліції Данила Демиденка. Цей нелюд у міліцейській формі жорстоко вбив свою 24-річну дружину (завдав 27 ударів ножем). Після чого посадив в автомобіль свого однорічного сина, відвіз його за місто та викинув на трасі, у чистому полі. У травні цього року відзначилися садизмом міліціонери у Підволочиському районі Тернопільщини. Вони так «допитували» навіть не підозрюваного, а свідка, що цей молодий селянин, не витримавши тортур, вистрибнув із вікна третього поверху, а через кілька днів від отриманих при падінні травм помер. Отож побиття відвідувачів львівської піцерії міліціонерами – лише один із епізодів буденної служби міліції.

Не краще виглядають на цьому процесі й потерпілі. Вони ніби демонстрували своїми діями ставлення пересічних громадян до правоохоронної системи країни. Конфлікт між ними та правоохоронцями розпочався з того, що о 5-й годині ранку барменша наказала чоловікам покинути піцерію. Ті відмовилися це робити, поки не доп’ють пива. Розлючена молодиця тоді «тривожною кнопкою» викликала наряд ДСО. Одразу виникає питання: якого біса чоловіки, один з яких має дворічну доньку, другий – однорічного сина, освіжалися пивом у нічному закладі?

Ті, хто дивився в Інтернеті «ужастик» про побиття, побачили далеко не всі кадри тих подій. Перед тим, як викласти їх в Інтернет, автор «ужастика» відрізав кадри про приїзд до піцерії першого наряду ДСО, що складався з двох міліціонерів. Між ними та відвідувачами закладу почалася бійка. Саме після неї міліціонери викликали на підмогу чотирьох своїх колег, після приїзду яких почалося жорстоке побиття любителів пива. Та поки не приїхала допомога, зафіксувала відеокамера, жертви міліцейських катувань поводилися, м’яко кажучи, нахабно. Один із молодиків, відзначаючи перемогу у бійці, навіть натягнув собі на голову міліцейський берет і в такому вигляді ходив залою, розуміючи, що пробуджує цим лють у правоохоронців.

Під час судового засідання суддя запитав у потерпілих, чи не намагалися родичі міліціонерів якось відшкодувати збитки, завдані правоохоронцями. Потерпілі відповіли, що поки лікувалися у лікарні, таких пропозицій до них не надходило. У судовій залі, заповненій родичами обвинувачених, почався гамір та почулися вигуки: «Брешуть!». Не на диктофон родичі міліціонерів розповідали кореспонденту «Високого Замку», що після появи в Інтернеті відеокадрів до них від імені потерпілих звертався якийсь чоловік. Він вимагав сплатити 50 тисяч доларів «відкупного» та обіцяв, що тоді потерпілі заберуть свої заяви. Родичам вже затриманих на той час міліціонерів спільними зусиллями вдалося зібрати лише 18 тисяч «зелених». Цілком ймовірно, що про ці пропозиції «посередника» потерпілі уяви не мали. Та неприємний осад від таких розмов залишився.

Судовий процес над шістьма співробітниками ДСО, як і чимало схожих процесів, нічого, як показує практика, інших правоохоронців не навчить. Щоб громадяни перестали боятися міліціонерів більше від бандитів, слід провести процес над «ментовським» менталітетом. Цей менталітет вкладається в кілька постулатів, які засвоїли правоохоронці: мені видали кийок, можу ним гамселити будь-кого. Я – міліціонер, цивільні – бидло, яке слід порядку стусанами вчити. І нічого мені за це не буде…

Замість коментаря

За даними Харківської правозахисної групи, в Україні кожні 40 секунд у міліцейських підрозділах катують людей. Минулого року, за даними правозахисних організацій, від катувань і знущань міліціонерів потерпіли 800 тисяч (!) громадян України.

 Поділитися