Євген Захаров: До застосування нового КПК наша правоохоронна система ще не готова
- Закон містить багато позитивних новацій, що сприятимуть покращенню ситуації у кримінально-правовій сфері, - зазначає правозахисник. - Наприклад, уведення домашнього арешту, закриття в СІЗО лише звинувачених у тяжких злочинах. Це має на 30% зменшити кількість ув'язнених у слідчих ізоляторах. Бо зазвичай стільки громадян потім засуджуються до мінімальних термінів покарання — до 3 років.
Піде в небуття інститут повернення справи на додаткове розслідування. Якщо раніше суддя бачив, що вина звинуваченого не доведена, докази не переконливі, то він міг не виносити вирок, а відправити справу на дорозслідування. Фактично починалося нове слідство, а людина продовжувала залишатися в СІЗО. Були випадки, коли громадяни без вироку суду перебували за ґратами по 5-7 років. Тепер суддя має або винести обвинувачувальний вирок, або виправдати підсудного.
Добре виписані деякі визначення, скажімо, про затримання. Це просто цитата з практики Європейського суду з прав людини. З'явився слідчий суддя, який контролюватиме процес кримінального переслідування до складання обвинувачувального акту. З'явилася норма про неприпустимість доказів. Є чимало запобіжників проти застосування катувань, оскільки до уваги братимуться тільки докази, які отримані під час судового слідства. Чітко виписано процедуру промирення сторін між обвинувачуваним і потерпілим.
Чи зникне таке явище, як домовленість між суддею і адвокатом?
- Корупція у судах як була, так і буде. Але у людини є можливість уникнути ув'язнення, якщо вона визнає свою провину і повністю відшкодує збитки потерпілому. А проблему корупції слід вирішувати в іншій площині — шляхом кардинального реформування системи правосуддя.
Наскільки зростуть адвокатські послуги для громадян?
- У кримінальних справах братимуть участь лише адвокати, які мають ліцензію. Їх стане ще більше. Послуги їх справді дорогі. Вихід — у розвитку служби безоплатної правової допомоги, яка в Україні поступово розвивається. Позаторік на неї виділили з бюджету 2 мільйони гривень, торік — 7 мільйонів, на наступний рік передбачено 52 мільйони. Створюються центри правової допомоги в кожному обласному центрі, куди адвокати йдуть за конкурсом. Є проблема в тому, що у нас мало кваліфікованих адвокатів.
За новим КПК вводиться суд присяжних. Як вони добиратимуться? Чи ефективно працюватиме цей інститут?
- Це один з недоліків кодексу. 3 присяжних при двох суддях — пародія на правосуддя. У цивілізованих країнах діють 12 присяжних, яких обирає громада. Наші присяжні призначатимуться органами місцевої влади і виконуватимуть ролі колишніх радянських народних засідателів. Їх звали "кивалами", бо вони в усьому погоджувалися із суддями.
Розширюється застосування застави замість попереднього ув'язнення. Як обраховуватимуть її розмір?
- Новий закон не містить жодних роз'яснень. Суддя самочинно визначатиме розмір застави — 20 чи 200 тисяч гривень. Гадаю, для бідних людей, які не мають багатих родичів, здебільшого застосуватимуть домашній арешт. Заставу повернуть, якщо людина не порушила правил запобіжного заходу.
МВС заявляє, що нема необхідної кількості електронних браслетів для домашнього арешту. То як перевірятимуть, чи сидить людина вдома? Покладуть ці обов'язки на дільничних?
- Такого ґатунку питань чимало. Усе вирішуватиметься на практиці. Для повного впровадження закону потрібен хоча б рік. Усе залежатиме від того, як його виконуватимуть. Чи будуть правоохоронні органи намагатися обійти його або імітувати виконання? Адже часто істина міститься в деталях. До застосування нового КПК наша правоохоронна система ще не готова. Вона пристосовуватиметься на ходу. Важливо, щоб була добра воля усіх учасників кримінального процесу, щоб позитивні норми закону запрацювали якомога швидше. Загалом кодекс прогресивний. Якщо він виконуватиметься, то криміногенна ситуація покращиться.
Чи зможуть українці бути упевненими, що відтепер свавілля в правоохоронних органах зменшиться, а в судах буде більше справедливості?
- Щодо справедливості сказати складно, а свавілля стане менше. Вимагати зізнання у скоєнні злочину втратить сенс. Філософія кодексу складена так, що менше людей мають потрапляти за ґрати. Тоді за рік у нас замість 36 тисяч ув'язнених у СІЗО залишиться третина. Але потрібно на ділі забезпечити змагальність сторін — обвинувачення і захисту.
Інтерв’ю взяв Олександр Гунько
22.11.2012