Державна стратегія щодо наркотиків: гуманістичні підходи замість репресивних

Більшість правозахисників, соціальних працівників і медиків вказували на неефективність боротьби з наркозлочинністю в Україні. Тепер, втім, у багатьох експертів з’явилась надія на зміни державної політики у цій сфері. 28 серпня український уряд схвалив «Національну стратегію щодо наркотиків на період до 2020 року».

Експертну допомогу у розробці документу надавали міжнародні організації. «Це перший документ з наркополітики, де збалансований підхід, є і про контроль і про доступ до лікування», – сказала DW представниця профільної програми міжнародного фонду «Відродження» Олена Кучерук. Раніше, додає вона, подібні документи мали «міліцейський» підхід, тобто йшлось про контроль, обмеження й покарання. «Права наркозалежних порушують. Натомість присутня корупція та імітація боротьби з наркобізнесом», – каже Кучерук.

За її оцінками, самим лише кримінальним законодавством наркоспоживання в Україні не подолати. Жорстке ж покарання за зберігання незначних розмірів наркотичних засобів, навіть без мети збуту, не допомагає профілактиці й боротьбі з наркоманією, додає Кучерук.

Щодесятий вирок

Навпаки, за даними міжнародних організацій, це лише спричиняє зростання епідемій ВІЛ/СНІДу, гепатитів і сприяє розвитку наркобізнесу. Відомий правозахисник Євген Захаров каже, що левова частина засуджених за наркотики дістали занадто суворі вироки. «Кожен десятий вирок – за злочини, пов’язані з наркотиками, а це 13-15 тисяч засуджених щороку. За українським законодавством злочин – зберігання 0.005 граму опію чи героїну, а у Росії – півграму, в ЄС – від 1 до 3 грамів», – пояснює Захаров.

Речник щорічної громадської акції за зміни у держполітиці щодо наркотиків «Марш Свободи» Тарас Ратушний брав участь у акції біля будівлі уряду. Активіст уточнює, що якщо говорити про марихуану – кримінальне переслідування настає за зберігання без мети збуту, коли людина має більше п’яти грамів. Якщо менше – відповідальність адміністративна. Ратушний зауважує, що це найнижчий поріг у Європі і «комфортне середовище для маніпуляцій міліції» – фальсифікацій вилученого або підкидання.

Більше профілактики

Коренем проблеми активісти руху називають відсутність офіційного документу, де було б викладено цілісне бачення державної політики щодо наркотичних речовин. «Ми 22 роки живемо в незалежній країні з антинаркотичним законодавством, отриманим у спадок від СРСР», – каже Ратушний.

Голова правління Українського інституту досліджень політики щодо громадського здоров’я Сергій Дворяк підтверджує, що актуальна досі в Україні політика щодо проблем наркотиків відтворювала радянську, а отже давно застаріла. «Тисячі молодих людей за ґратами за невеликі обсяги марихуани», – нагадує він.

Тепер, як обіцяють у Держслужбі з контролю за наркотиками, багато уваги приділятиметься профілактиці наркоспоживання, а наркозалежні спілкуватимуться частіше з соцпрацівниками і медиками.

Утім, негайних зрушень на краще у відомстві не очікують.