• Рубрики / Право на справедливий суд
• Рубрики / Свобода вираження поглядів
ЄСПЛ: адвокат може звертати увагу громадськості на недоліки правосуддя
Європейський суд з прав людини вважає, що адвокат може захищати інтереси клієнта за допомогою ЗМІ.
До такого висновку 23 квітня 2015 р. прийшла Велика палата Європейського суду з прав людини, якою було винесено рішення у справі «Моріс проти Франції» (Morice v. France, №29369/10).
Як повідомляє сайт «Верховенство права», адвокат Олів’є Моріс представляв у кримінальному процесі потерпілу – дружину убитого судді Бернард Боррел – пані Боррел. У ході захисту адвокату потрапила в руки касета з відеозаписом у конверті, на якому був напис рукою судді М., адресована прокурору у справі. З чого випливає порушення з боку судді принципу неупередженості. Крім того, касета не була залучена до справи як доказ.
Адвокат звернувся до Генеральної інспекції служби правосуддя зі скаргою на суддю, а також дав інтерв’ю журналістам газети «Le Monde» про зміст цієї скарги, допускаючи критичні твердження щодо судді М. Крім того, у статті згадувалося дисциплінарне провадження щодо судді М. в іншій справі у зв’язку із зникненням із неї файлів.
За це незабаром адвокат був визнаний винним у кримінальній справі «про образу державного службовця». При цьому на засіданні суду касаційної інстанції була присутня суддя М.
Розглядаючи справу «Моріс проти Франції», Європейський суд засвідчив порушення статті 6 §1 Європейської конвенції (право на справедливий суд), оскільки визнав обґрунтованими та об’єктивно виправданими побоювання адвоката щодо того, що сама присутність судді М. у касаційній інстанції ставить під сумнів неупередженість суду.
Визнаючи порушення статті 10 Конвенції (свобода вираження поглядів), Суд прислухався до доводів адвоката про його право захищати клієнта, в тому числі за допомогою преси. Суд врахував прямий зв’язок між твердженнями адвоката і завданнями захисту пані Боррел, а також те, що критиці піддавалася суддя, яка вже не вела справу. Був врахований публічний інтерес до справи.
Втім, Європейський суд вказав на те, що адвокати не тотожні журналістам в даних питаннях, оскільки адвокати залучені в процес правосуддя, та є його «внутрішніми» свідками, на відміну від журналістів, які бачать процес з боку. Суд визнав, що судження адвоката носили оціночний характер, але все одно повинні були мати доказову основу.
І такі докази в адвоката були, а тому твердження заявника не вводило громадськість в оману. І адвокат повинен мати можливість звертати увагу громадськості на недоліки правосуддя.