MENU

Разом Ми Можемо

03.08.2015
Вікторія Бабій
З квітня по липень 2015 року в Донецькій, Запорізькій, Луганській та Харківській областях реалізовувався проект «Місія з моніторингу дотримання прав вимушених переселенців – людей з обмеженими фізичними можливостями «Разом Ми Можемо». Протягом чотирьох місяців інтенсивної роботи був розроблений інструментарій моніторингу, проведено тренінг моніторингових команд, опитано 250 вимушених переселенців – людей з обмеженими фізичними можливостями, узагальнені результати і підготовлено фінальний звіт. Підсумки моніторингу показали, що сьогодні ВПЛ з інвалідністю стикаються з істотними бар’єрами в реалізації своїх прав, більшість з них змушені постійно перебувати вдома або перебувати в закритій системі психоневрологічних інтернатів. Суспільство не завжди готове прийняти таких людей, вважає їх непрацездатними, а вони, в силу своїх особливостей, не в змозі швидко адаптуватися до соціуму та умов праці, пропонованих роботодавцями. Як результат – відсутність перспектив і можливостей для розвитку, нівелювання особистості, дезадаптація, в гіршому випадку – маргіналізація. Члени сімей також психологічно і економічно страждають від ситуації, що склалася. При вимушеному переселенні налагодити нормальне життя на новому місці вкрай складно. Основні проблеми ВПЛ з інвалідністю, виявлені під час моніторингу: 1. Відсутність окремого місця проживання – за інформацією від адміністраторів місць компактного проживання ВПЛ, саме люди з інвалідністю, самотні літні люди, самотні мами з дітьми складають більшість в таких поселеннях. 2. Доступ до медичних послуг. Ця категорія громадян, по суті, не має необхідного доступу до таких послуг і коштів на оплату лікування. Відсутність необхідних документів унеможливлює навіть просте звернення до медичного закладу за консультацією, не кажучи про отримання життєво важливих реабілітаційних засобів. У більшості випадків місцеві лікувальні установи не готові до того, що кількість звернень пацієнтів з інвалідністю збільшується. 3. Право на соціальне забезпечення, оформлення та отримання виплат також порушується досить часто. Немає чіткого порядку взяття на облік територіальними органами охорони здоров’я дітей і дорослих з інвалідністю за місцем реєстрації їх проживання. Для безкоштовного забезпечення засобами реабілітації постановка на облік – обов’язкова умова. Індексація соціальних виплат та приведення реальних доходів цієї категорії громадян відповідно до прожиткових мінімумів не проводиться. Тобто, практично всі ВПЛ з інвалідністю автоматично опиняються за межею бідності. 4. Доступність об’єктів інфраструктури і мобільність. Показово, що в результаті моніторингу отримана абсолютно різна оцінка оснащення об’єктів соціальної інфраструктури пристосуваннями для доступу до них інвалідів та інших маломобільних груп населення. Самі люди з інвалідністю в більшості випадків вказали на непристосованість інфраструктури до їхніх потреб, в той час як органи влади та місцевого самоврядування вважають свої зусилля у цій царині «достатніми». 5. Комунікація і ставлення оточуючих. Встановлено, що розміщення в місцях компактного поселення може призвести до створення так званого «штучного гетто», оскільки вимушені переселенці в таких умовах часто самоізолюються. Отже, з боку органів влади та місцевого самоврядування, волонтерських організацій та всього суспільства слід докласти значних зусиль задля поліпшення становища внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю. Вірю, що зробити це Разом Ми Можемо!
 Поділитися