MENU

Подібні статті

Решение ЕСПЧ по делу Развозжаев против России и Украины и Удальцов против РоссииРешение ЕСПЧ по делу Беляева и других против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Петухова против Украины (№ 2)Страсбургский счет: ЕСПЧ в вопросах и ответахРешение ЕСПЧ по делу Бурли и других против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Криволапова против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Щербакова против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Щербакова против Украины (ОКОНЧАТЕЛЬНОЕ)Решение ЕСПЧ по делу Вишнякова против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Михайловой против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Чумака против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу И. Н. против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Синьковой против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Цезарь и другие против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Шабельника против Украины (№ 2)Решение ЕСПЧ по делу Боец против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Барышевой против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Виленчика против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Ростовцева против УкраиныРешение ЕСПЧ по делу Нины Куценко против Украины

Назвати Рамзана Кадирова винним у вбивстві правозахисниці Наталії Естемірової – наклеп чи свобода слова? Вирішить Європейський Суд.

29.01.2016
Яра Скрипник

Скидається на те, що Європейський Суд, на відміну від інших європейських інституцій, вирішив висловити свою «глибоку стурбованість» ситуацією із захистом прав людини у Росії не на словах, а ділом.

Лише за останні півроку Суд виніс рішення щодо декількох фігурантів «Болотної справи», одноголосно визнавши, що право протестантів на свободу було порушено. Також у липні 2015 року Великою Палатою було визнано прийнятними більшість скарг осіб, що постраждали внаслідок терористичного акту у Бесланській школі. Листопад відзначився переданням на комунікацію Уряду Росії дуже незручних запитань щодо розслідування вбивства Наталії Естемірової. 27 січня 2016 року з’явився новий виклик для російської влади – справа «Олег Орлов та Правозахисний Центр Меморіал проти Росії» була також винесена на комунікацію.

Стисло нагадаємо про суть цієї резонансної справи. Незадовго до свого викрадення Наталія Естемірова, Правозахисниця з великої літери, яка працювала у найнебезпечнішому регіоні Росії – у Чеченській Республіці, мала розмову з головою республіки Рамзаном Кадировим, який «натякнув» на те, що невдоволений її занадто активною діяльністю і «порадив» краще піклуватися про своїх близьких родичів та про себе. Зміст цієї розмови пані Наталія переказала колегам з «Меморіалу», у тому числі і пану Орлову, голові Ради організації.

15 липня 2009 року, після викрадення та вбивства Наталії Естемірової, на сайті «Меморіалу» з’явилося звернення, яке було присвячено цій жахливій події. Воно містило, зокрема, пряму мову пана Орлова: «Я знаю, я уверен в том, кто виновен в убийстве Наташи Эстемировой. Мы все этого человека знаем. Зовут его Рамзан Кадыров, это президент Чеченской Республики. Рамзан уже угрожал Наталье, оскорблял, считал ее своим личным врагом. Мы не знаем, отдал ли он приказ сам или это сделали его ближайшие соратники, чтобы угодить начальству. А Президента Медведева, видимо, устраивает убийца в качестве руководителя одного из субъектов РФ».» У публікації також прямо вказувалося на те, що «Меморіал» вбачає провину пана Кадирова, як голови республіки, у цьому вбивстві, яке мало на меті припинення підготовки правозахисниками звітів та оприлюднення реальної ситуації з правами людини у Чечні.


Через місяць після виходу вищезгаданої публікації Рамзан Кадиров подав позов про захист честі та гідності до суду. Президент Чечні стверджував, що інформація, викладена паном Орловим та «Меморіалом» у даній публікації, була неправдивою, та такою, що не підтверджена жодними доказами і спрямована на плюндрування його честі та гідності як публічної особи. Він вимагав опублікувати спростування на сайті «Меморіалу», а також запросив 10 мільйонів рублів у якості компенсації моральної шкоди.


Незважаючи на свідчення знайомих та колег пані Естемірової про те, що вона регулярно скаржилася на численні загрози з боку Президента та його оточення, 6 жовтня 2009 року Тверськой районний суд міста Москви частково задовольнив позов пана Кадирова, визнавши, що частина публікації дійсно зашкодила його репутації. Суд зазначив, що на сайті «Меморіалу» повинно з’явитися спростування, а пан Орлов та власне Правозахисний Центр «Меморіал» мають сплатити на користь пана Кадирова 20 та 50 тисяч рублів, відповідно. Суд апеляційної інстанції залишив дане рішення у силі.


Європейський суд поставив Уряду Росії кілька запитань, зокрема чи мало місце втручання в право заявників на свободу вираження думок, зокрема їх право на поширення інформації та ідей, яке гарантується статтею 10 Конвенції.


Подивимось, які цікаві аргументи вигадає Уряд на підтримку своєї позиції, та як на них відреагує поважний Суд. Впевнені, що ця комунікація – не остання у вервечці резонансних російських справ, яка «в’ється» вже і так занадто довго.

 

 Поділитися