MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Воїна АТО виправдали

11.10.2019   
Ірина Скачко
Перемога адвокатів Харківської правозахисної групи: Дніпровський районний суд Києва виніс виправдувальний вирок атовцю. Його арештували в жовтні 2014 нібито за розбій. Спочатку інтереси чоловіка захищала Ганна Литвин, згодом – Василь Мельничук. Вітаємо юристів ХПГ!

Перемога адвокатів Харківської правозахисної групи: Дніпровський районний суд Києва виніс виправдувальний вирок атовцю. Його арештували в жовтні 2014 нібито за розбій. Спочатку інтереси чоловіка захищала Ганна Литвин, згодом – Василь Мельничук. Вітаємо юристів ХПГ!

…П’ять років тому доброволець Л., який щойно повернувся із зони АТО, трапив у халепу. Його звинуватили в тому, що буцімто він зі своїм товаришем Ф. прийшов додому до ледь знайомих йому людей, побив, забрав гроші, телефон, планшет – усе через неповернений вчасно борг. Чоловіки свою провину не визнавали. Стверджували, що нікого не били, телефон Ф. отримав від потерпілого добровільно на рахунок боргу. А сам Л. навіть до будинку, про який ішлося, не заходив, чекав на друга біля під’їзду.

За два дні після події атовця Л. затримали. Поліція прийшла до гуртожитку, де на той час мешкав чоловік. На думку його тодішньої адвокатки Ганни Литвин, це затримання було незаконним. Адже ніякої ухвали суду на той час не існувало, а для арешту без ухвали не було підстав: від моменту можливого злочину минуло понад дві доби, тож не можна було вважати, що Л. «спіймали на гарячому». І взагалі, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні були грубо порушені вимоги кримінально процесуального законодавства. Наприклад, Л. не повідомили про підозру в порядку статей 276-279 КПК України тощо.

Л. потрапив на вісім із половиною місяців до сумнозвісного Лук’янівського СІЗО. На щастя, захисту вдалося домогтися його звільнення. Суди тривали кілька років. За весь цей час потерпілі жодного разу на засідання суду не прийшли, більше того – надали заяви на ім’я слідчого, що виїжджають за межі України.

І нарешті вирок суду: визнати Л. невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 Кримінального Кодексу України та виправдати у зв’язку з тим, що недоведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.


Кількість виправдувальних вироків в Україні становить близько 1 %. У Європі цей показник сягає 20–30 %.

 Поділитися