СБУ вимагає у шукача притулку відмовитись від своїх свідчень в Європейському суді про його катування в 2016 р. у таємній тюрмі СБУ
В понеділок 14 вересня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) звернувся до Уряду України з проханням надати оновлену інформацію в межах комунікації у справі шукача притулку з Таджикістану A.A. v. Ukraine, № 79750/16.
Сьогодні у відповідь на звернення ЄСПЛ шукача притулку затримали в Києві та повезли до слідчого судді, де прокурор Рак Павло Олександрович з невідомих причин вимагає повторно застосувати до нього екстрадиційний арешт. Після затримання заявника передали до СБУ, де, ймовірно під загрозою нових катувань, від нього вимагають відмовитись від свідчень перед ЄСПЛ про те, як його катували в таємній тюрмі Харківського СБУ.
Адвокату невідомо, де зараз перебуває шукач притулку, копію клопотання про обрання запобіжного заходу йому не надавали, про час судового засідання не повідомляли.
Вже ввечері стало відомо, що слідчий суддя застосував до шукача притулку цілодобовий домашній арешт.
СБУ (чи вже можна казати «КГБ»?) влаштовує терор шукачів притулку, не звертаючи увагу навіть на Європейську конвенцію, яка суворо забороняє втручання у справу заявника до ЄСПЛ. Цей випадок не є поодиноким та підтверджує, що це звичайні методи роботи СБУ, про що детально розповідається в журналістських розслідуваннях «Таємний ізолятор СБУ» та «Тебе не існує», а також в дослідженні ХПГ Безпека в Україні жертв переслідувань авторитарними режимами країн колишнього СРСР.
Враховуючи повну зухвалість та безкарність співробітників СБУ, публікуємо свідчення шукача притулку (заявника) для ЄСПЛ про катування з боку СБУ в 2016 році:
«14.07.2016 р. заявника та ще 4-х іноземців в квартирі, де проживав заявник, затримали правоохоронці, які не представились. Правоохоронці вилучили у всіх, хто перебував в квартирі, закордонні паспорти […], кошти та мобільні телефони, почали їх перевіряти та проводити обшук в квартирі. Вилученні речі нікому не було повернуто. Спочатку правоохоронців було 3-4 особи, а згодом приїхали ще декілька чоловік. Конкретну кількість правоохоронців заявник назвати не може.
З квартири заявника та інших іноземців доставили до якоїсь адміністративної будівлі, куди вони потрапили через арку, вхід куди можливий через пункт охорони, обладнаний коричневими металевими воротами, які відчиняються механічно.
Заявника завели до будівлі, до якої його привезли, та помістили до камери на другому поверсі, яка мала заґратоване вікно, металеві двері з віконцем, що зачинялось. Там його і утримували до 22.07.2016 р.
14.06.2016 р. та 16.07.210 6 р. в кабінет правоохоронців (п’ятий поверх) до заявника застосовували силу з вимогою зізнатись в причетності до діяльності «ІГІЛ», повідомити, куди втік один із затриманих іноземців, після чого заявника сфотографували (можливо, зняли відео) на фоні прапору «ІГІЛ» і погрожували, що відправлять дані фото в [Таджикистан], через що у нього і його рідних будуть проблеми.
Заявник вважає, що це були співробітники Служби безпеки України, оскільки він впізнав камери, в яких його утримували, та відео, на якому демонстрували Управління СБУ в Харківській області (https://youtu.be/3lvo9GyZJcI , https://youtu.be/zwku7p5n1sY , https://youtu.be/OZAm4sDGTpM ) [...].
21.07.2016 р. заявника та інших трьох іноземців вивели з камер, помістили до автомобіля для перевезення засуджених, перевезли до суду, де перед судом із заявника зняли наручники та відвели до зали судових засідань. Фото моделі автомобіля заявник упізнав та описав автомобіль зсередини […].»
Нагадаємо, що у 2019 році громадянина Таджикистану Х., який просив притулку в Україні, співробітники СБУ, за його словами, таємно викрали у м. Києві, вивезли до аеропорту, наділи кайданки на руки і ноги та посадили на літак, що летів з України, тобто фактично видали його владі Таджикистану. На запит ЄСПЛ Уряд України відповів, що п. Х. отримав паспорт і добровільно виїхав до Таджикистану. Можливо, в цю версію й варто було б повірити, якби пана Х нещодавно не засудили у Таджикистані до 23 (!!!) років позбавлення волі.
Просимо негайної реакції від керівника СБУ, Офісу Генерального Прокурора, Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, Державного бюро розслідувань, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для припинення таких безчинств з боку працівників СБУ.