Президент підписав Закон «Про розвідку» – правозахисники проти
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про розвідку», ухвалений Верховною Радою у вересні.
«Слід пам’ятати, що питання розвідки є пріоритетом, а матеріали розвідників – основа для прийняття важливих державних рішень. Саме тому цей закон – не лише нові можливості та нові спроможності для розвідки, але й велика відповідальність для держави, яка потребує значного посилення стратегічної та оперативної складових розвіддіяльності, вдосконалення аналітичної роботи та якості отриманої інформації», – наголосив Володимир Зеленський.
Втім, правозахисні організації не розділяють президентського оптимізму щодо цього закону. Ще 24 вересня вони звернулися до Зеленського із закликом накласти вето на цей нормативно-правовий акт і повернути його до Верховної Ради на повторний розгляд. Серед інших заяву підписали ГО «Інститут масової інформації», ГО «Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції», ГО «Центр демократії та верховенства права», NGO «Blueprint for Free Speech», ГО «Платформа прав людини».
На думку підписантів, «положення Закону „Про розвідку“ не відповідають європейським стандартам у сфері права на доступ до інформації та становлять істотну загрозу відкритості, а також створюють можливості для зловживань владою і збільшують корупційні ризики у відповідній сфері».
Закон ухвалено без громадського обговорення, наголошують правозахисники. Він порушує низку норм Конституції, зокрема протирічить статті 40: «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк». Закон «Про розвідку» фактично не передбачає механізму перевірки належного обмеження доступу до інформації і не визначає строку обмеження такого доступу.
Крім того, законопроект було підготовлено без участі комітетів, які мали б бути профільними: Комітету гуманітарної та інформаційної політики, Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом, а також Комітету з питань антикорупційної політики.